Чемпіонат Європи з водних видів спорту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат Європи з водних видів спорту
Дата створення / заснування 1926
Логотип
Вид спорту спортивне плавання
Період події 2 рік
Організатор LENd
Місяць серпень
CMNS: Чемпіонат Європи з водних видів спорту у Вікісховищі

Чемпіонат Європи з водних видів спорту — загальноєвропейські змагання з водних видів спорту, що їх проводить Європейська ліга плавання (LEN) — керівний орган з водних видів спорту в Європі. Станом на 2022 рік чемпіонати відбуваються кожні два роки (в парні роки). Починаючи з 1999 року їх програма складається з чотирьох видів: плавання (довга дистанція/50-метровий басейн), стрибків у воду, артистичного плавання та плавання на відкритій воді. До 1997 року в програмі чемпіонатів було ще й водне поло, але починаючи з 1999 року LEN проводить окремі чемпіонати Європи з водного поло. В олімпійські роки відсутні змагання на відкритій воді.

Зазвичай чемпіонати тривають два тижні, в середині або наприкінці літа, проте в останні роки літніх олімпіад (2004, 2008, 2012, 2016 і 2020) їх перенесено на весну, щоб збільшити перерву між цими змаганнями.

Чемпіонати[ред. | ред. код]

Перший чемпіонат Європи з водних видів спорту відбувся 1926 року. Перед 1999 роком у програмі цих змагань було водне поло, але відтоді проводять окремі чемпіонати Європи з водного поло. З 1973 до 1999 року чемпіонати Європи проводили в ті роки, коли не було ні літніх Олімпійських ігор, ні чемпіонатів світу, за винятком 1979 року (1973 року відбувся перший чемпіонат світу, а після 1999 року (починаючи з 2001-го) чемпіонати світу стали проводити не в парні роки між олімпійськими іграми, а кожні непарні два роки). Змагання серед жінок вперше з'явилися в програмі другого за ліком чемпіонату Європи 1927 року[1].

За ліком Рік Місто-господар Країна Дисципліни Строки 1-ше місце
за медалями
2-ге місце
за медалями
3-тє місце
за медалями
1 1926 Будапешт Угорщина 9 18–22 серпня 1926 Німеччина Німеччина Швеція Швеція Угорщина
2 1927 Болонья Італія 16 31 серпня — 4 вересня 1927 Німеччина Німеччина Швеція Швеція Нідерланди Нідерланди
3 1931 Париж Франція 16 23–30 серпня 1931 Угорщина Німеччина Німеччина Нідерланди Нідерланди
4 1934 Магдебург Німеччина 16 12–19 серпня 1934 Німеччина Нідерланди Нідерланди Угорщина
5 1938 Лондон Велика Британія 16 6–13 серпня 1938 НімеччинаНімеччина Данія Данія Нідерланди Нідерланди
6 1947 Монте-Карло Монако 16 10–14 вересня 1947 Франція Данія Данія Угорщина
7 1950 Відень Австрія 16 20–27 серпня 1950 Франція Нідерланди Нідерланди  ФРН
8 1954 Турин Італія 18 31 серпня — 5 вересня 1954 Угорщина СРСР НДР
9 1958 Будапешт Угорщина 20 31 серпня — 6 вересня 1958 СРСР Велика Британія Велика Британія Нідерланди Нідерланди
10 1962 Лейпциг НДР 23 18–25 серпня 1962 Нідерланди Нідерланди  НДР СРСР
11 1966 Утрехт Нідерланди 23 20–27 серпня 1966 СРСР  НДР Нідерланди Нідерланди
12 1970 Барселона Іспанія 34 5–13 вересня 1970  НДР СРСР  ФРН
13 1974 Відень Австрія 37 18–25 серпня 1974  НДР  ФРН Велика Британія Велика Британія
14 1977 Єнчепінг Швеція 37 14–21 серпня 1977  НДР СРСР  ФРН
15 1981 Спліт Соціалістична Федеративна Республіка Югославія 37 4–12 вересня 1981  НДР СРСР СРСР Велика Британія Велика Британія
16 1983 Рим Італія 38 22–27 серпня 1983  НДР СРСР СРСР  ФРН
17 1985 Софія
Осло
Болгарія
Норвегія
39 4–11 серпня 1985
12–18 серпня 1985
 НДР СРСР СРСР  ФРН
18 1987 Страсбург Франція 41 16–23 серпня 1987  НДР СРСР СРСР  ФРН
19 1989 Бонн Західна Німеччина 43 15–20 серпня 1989  НДР СРСР СРСР Франція Франція
20 1991 Афіни
Террачина
Греція
Італія
47 18–25 серпня 1991
14–15 вересня 1991
СРСР СРСР Німеччина Німеччина Угорщина Угорщина
21 1993 Шеффілд
Слапи[en]
Велика Британія
Чехія
47 3–8 серпня 1993
28–29 серпня 1993
Німеччина Німеччина Росія Росія Угорщина Угорщина
22 1995 Відень Австрія 47 22–27 серпня 1995 Росія Росія Німеччина Німеччина Угорщина Угорщина
23 1997 Севілья Іспанія 51 19–24 серпня 1997 Росія Росія Німеччина Німеччина Угорщина Угорщина
24 1999 Стамбул Туреччина 55 26 липня — 1 серпня 1999 Німеччина Німеччина Росія Росія Нідерланди Нідерланди
25 2000 Гельсінкі Фінляндія 55 3–9 липня 2000 Росія Росія Німеччина Німеччина Італія Італія
26 2002 Берлін Німеччина 57 29 липня — 4 серпня 2002 Німеччина Німеччина Росія Росія Італія Італія
27 2004 Мадрид Іспанія 58 5–16 травня 2004 Україна Україна Росія Росія Італія
28 2006 Будапешт Угорщина 58 26 липня — 6 серпня 2006 Росія Росія Німеччина Німеччина Франція Франція
29 2008 Ейндговен Нідерланди 54 13–24 березня 2008 Росія Росія Італія Італія Франція Франція
30 2010 Будапешт Угорщина 61 4–15 серпня 2010 Росія Росія Німеччина Німеччина Франція Франція
31 2012 Дебрецен
Ейндговен
Угорщина
Нідерланди
55 15–27 травня 2012 Угорщина Угорщина Німеччина Німеччина Італія Італія
32 2014 Берлін Німеччина 64 13–24 серпня 2014 Велика Британія Велика Британія Росія Росія Італія Італія
33 2016 Лондон Велика Британія 64 9–22 травня 2016 Велика Британія Велика Британія Угорщина Угорщина Росія Росія
34 2018[a] Глазго
Единбург
Велика Британія 72 2–12 серпня 2018 Росія Росія Велика Британія Велика Британія Італія Італія
35 2020 Будапешт Угорщина 73 10–23 травня 2021 Росія Росія Велика Британія Велика Британія Італія Італія
36 2022 Рим Італія 77 11–21 серпня 2022

Таблиця медалей (1926–2021 роки)[ред. | ред. код]

МісцеКраїнаЗолотоСріблоБронзаЗагалом
1Росія Росія19711687400
2Німеччина Німеччина165157123445
3 НДР14311568326
4Угорщина Угорщина1179978294
5Італія Італія102123178403
6Велика Британія Велика Британія99108125332
7СРСР СРСР978779263
8Франція Франція889082260
9Нідерланди Нідерланди839784264
10Швеція Швеція637469206
11Україна Україна566466186
12 ФРН413349123
13Іспанія Іспанія315450135
14Данія Данія29213282
15Польща Польща18182157
16Фінляндія Фінляндія1371232
17Австрія Австрія12171948
18Румунія Румунія9253266
19Греція Греція8102240
20Норвегія Норвегія68519
21Білорусь Білорусь5101732
22Бельгія Бельгія561627
23Швейцарія Швейцарія481729
24Ірландія Ірландія46111
25Сербія Сербія4105
26Чехія Чехія401519
27Словаччина Словаччина311216
28Югославія Югославія2141329
29Хорватія Хорватія27716
30Чехословаччина Чехословаччина251118
31Словенія Словенія251017
32Литва Литва25714
33Ізраїль Ізраїль24915
Болгарія Болгарія24915
35Фарерські острови Фарерські острови0303
36Ісландія Ісландія0213
37Португалія Португалія0112
38Союзна Республіка Югославія Союзна Республіка Югославія0101
Естонія Естонія0101
40Вірменія Вірменія0011
Туреччина Туреччина0011
Загалом (41 збірна)1420141714194256

Примітка: таблиця містить медалі, здобуті у плаванні (з 1926), стрибках у воду (з 1926), синхронному плаванні (з 1974), плаванні на відкритій воді (з 1991), а також водному поло (від 1926 до 1997 року, коли ця дисципліна входила до програми змагань). Починаючи з 1999 року проводять окремий чемпіонат Європи з водного поло.

Станом на 2018 рік Албанія, Андорра, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Кіпр, Грузія, Гібралтар, Косово, Латвія, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Сан-Марино ще не здобули жодної медалі.

Багаторазові медалісти з плавання (на довгій воді)[ред. | ред. код]

   Кар'єра досі триває

Оновлено по завершенні Чемпіонату Чемпіонату Європи з водних видів спорту 2020 року[2][3].

Чоловіки[ред. | ред. код]

# Спортсмен Країна 1 2 3 Загалом
1 Олександр Попов СРСР СРСР
Росія Росія
21 3 2 26
2 Адам Піті Велика Британія Велика Британія 16 0 0 16
3 Ласло Чех Угорщина Угорщина 14 4 5 23
4 Міхаель Ґрос  ФРН 13 4 2 19
5 Пітер ван ден Гогенбанд Нідерланди Нідерланди 10 5 4 19
6 Еміліано Брембілья Італія Італія 10 3 0 13
7 Філіппо Маньїні Італія Італія 9 5 5 19
8 Петер Ноке  ФРН 9 1 0 10
9 Тамаш Дарньї Угорщина Угорщина 8 0 0 8
10 Данкан Скотт Велика Британія Велика Британія 7 4 0 11
11 Олег Лісогор Україна Україна 7 3 3 13
12 Джеймс Ґай Велика Британія Велика Британія 7 2 3 12

Жінки[ред. | ред. код]

# Спортсменка Країна 1 2 3 Загалом
1 Францишка ван Альмсік Німеччина Німеччина 18 3 0 21
2 Катінка Хоссу Угорщина Угорщина 15 6 3 24
3 Сара Шестрем Швеція Швеція 14 6 3 23
4 Гайке Фрідріх  НДР
Німеччина Німеччина
11 2 0 13
5 Тереза Альсгаммар Швеція Швеція 10 7 4 21
6 Франческа Голсолл Велика Британія Велика Британія 10 3 4 17
7 Яна Клочкова Україна Україна 10 2 4 16
8 Зандра Фелкер Німеччина Німеччина 9 4 4 17
9 Крістіна Егерсегі Угорщина Угорщина 9 4 0 13
9 Астрід Штраус  НДР 9 4 0 13
11 Лор Маноду Франція Франція 9 1 3 13
12 Крістін Отто  НДР 9 1 1 11
13 Уте Ґевеніґер  НДР 9 1 0 10
14 Федеріка Пеллегріні Італія Італія 7 6 7 20
15 Юлія Єфімова Росія Росія 7 4 2 13
16 Метте Якобсен Данія Данія 7 3 8 18
17 Даніела Гунґер  НДР
Німеччина Німеччина
7 3 0 10
18 Агнеш Ковач Угорщина Угорщина 7 2 4 13
19 Брітта Штеффен Німеччина Німеччина 7 2 0 9
20 Фрея Андерсон Велика Британія Велика Британія 7 0 3 10

Примітки[ред. | ред. код]

  1. European Championships, 17 April 2011
  2. EUROPEAN CHAMPIONSHIPS AQUATIC FINALISTS 1926 — 2016 – by Kelvin Juba (PDF). len.eu. Процитовано 22 травня 2021.
  3. Female swimmer with the most medals in the history of Euro Aquatics Championships. Swimming Stats. Процитовано 23 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]