Штефан Катарджиу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Штефан Катарджиу
Ștefan Catargiu
Штефан Катарджиу
Штефан Катарджиу
Прапор
Прапор
Господар Молдовського князівства
жовтень 1858 — 20 жовтня 1858
Попередник: Ніколае Воґоріде
Спадкоємець: Ян Кантакузіно
 
Народження: 1789(1789)
Молдовське князівство
Смерть: 2 вересня 1866(1866-09-02)
Румунія
Батько: Constantin|Apostol Catargiu, steward of Moldavia[d][1]
Мати: Elisabeta Safta Ruset-Roznoveanud[1]
Діти: Ніколае Калімакі-Катарджіу і Alexandru Catargiud[1]

Штефан Катарджиу (*1789 рік — †2 вересня 1866 рік) — господар (каймакам) Молдовського князівства (жовтень 1858 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Представник молдовського боярського роду Катарджиу, володів маєтком Тупілац (сучасний жудець Нямц в Румунії).

Під час правління господаря Молдови Михаїла Стурдза Штефан Катарджиу в 1838 році отримав посаду ворника (губернатора), в 1843 році став «великим логофетом» (канцлером і міністром юстиції).

У 1857 році приєднався до проекту об'єднання Молдовського і Валашського князівств в єдину державу.

У жовтні 1858 року Штефан Катарджиу став одним з трьох каймакамів, які керували Молдовським князівством після відсторонення від влади Ніколае Воґоріде . Він виступив проти об'єднання Молдови та Валахії в єдину Румунську державу, намагався саботувати засідання каймакамів, відмовився від співпраці зі своїми колегами, щоб довести країну до політичної кризи. Користувався підтримкою Австрії і Туреччини.

Однак каймаками Василе Стурдза і Анастасіе Пану, співправителі Штефана Катарджиу, підтримувані іншими європейськими країнами, особливо Францією, через кілька тижнів зняли його з займаної посади. На місце Штефана Катарджиу був призначений Ян Кантакузіно, прихильник створення об'єднання Дунайських князівств.

Штефан Катарджиу помер 2 вересня 1866 року і був похований в церкві села Тупілац.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stelian Neagoe Istoria guvernelor României Editura Machiavelli, 1999.
  1. а б в Pas L. v. Genealogics.org — 2003.