Суматранський кіт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Taxobox |
{{Taxobox |
||
| name = Суматранський кіт |
| name = Суматранський кіт |
||
| status = |
| status = EN |
||
| trend = down |
| trend = down |
||
| status_system = iucn3.1 |
| status_system = iucn3.1 |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
| ncbi = 61403 |
| ncbi = 61403 |
||
}} |
}} |
||
'''Суматранський''' або '''плоскоголовий кіт''' (''Prionailurus planiceps'') — вид [[котові|котів]], що відноситься до роду [[Азіатський кіт|азіатських котів]] (''Prionailurus''). |
|||
'''Суматранський''', '''плоскоголовий кіт''' ({{lang-la|Prionailurus planiceps}}) — вид кішок роду [[Азійський кіт|азійського кота]] ({{lang-la|Prionailurus}}) підродини [[малі кішки]] ({{lang-la|Felinae}}), який поширений на [[Малакка (півострів)|півострові Малакка]], островах [[Борнео]] та [[Суматра]]. З 2008 вид проходить по статусу [[Види під загрозою вимирання|видів під загрозою вимирання]] у [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи]] внаслідок руйнування [[Водно-болотяні угіддя|водно-болотних угідь]] в середовищі проживання тварини. Можливо наразі в дикій природі живе менше 2,500 дорослих осіб суматранського кота<ref name=iucn>{{IUCN |assessor=Wilting, A. |assessor2=Brodie, J. |assessor3=Cheyne, S. |assessor4=Hearn, A. |assessor5=Lynam, A. |assessor6=Mathai, J. |assessor7=McCarthy, J. |assessor8=Meijaard, E. |assessor9=Mohamed, A. |assessor10=Ross, J. |display-assessors=etal |year=2015 |id=18148 |taxon=Prionailurus planiceps |version=2016-3}}</ref>. |
|||
| ⚫ | |||
Живе в [[Тайланд|Таїланді]], на півострові [[Малайзія]], в [[Індонезія|Індонезії]], на [[Суматра|Суматрі]] і [[Борнео]]. |
|||
Як і інші невеликі кішки, раніше суматранський кіт був приписаний до [[Рід (біологія)|роду]] [[кіт]], але наразі є видом азійського кота<ref name=walker>{{cite book |author=Nowak, R. |year=1999 |title=Walker's Mammals of the World. 6th edition |publisher=The Johns Hopkins University Press |isbn=0-8018-5789-9 |url=https://books.google.com/books?id=T37sFCl43E8C&printsec=frontcover#v=onepage&q&f=false}}</ref>. |
|||
Суматранські кішки є дуже рідкісними у неволі. Всього їх нараховується менш ніж 10, і всі вони знаходяться в Малайзійському та Таїландському зоопарках<ref>International Species Information System (2011) [http://app.isis.org/abstracts/Abs76110.asp#8.0 Captive ''Prionailurus planiceps.''] Accessed 13 October 2011</ref>. |
|||
== Зовнішній вигляд == |
== Зовнішній вигляд == |
||
Суматранська кішка відразу розпізнається по крайній плоскості [[череп]]а, яка простягається від носа до країв мордочки, боки якої розтягнуті під скосом. Загальний вигляд тіла стрункий, [[кінцівки]] делікатні і продовгуваті. Голова видовжена та більш циліндрична, ніж у [[Кіт свійський|домашніх кішок]]. Відстань від очей до вух доволі велика. Циліндрична форма та латеральне скорочення голови контрастують із незвичайною довжиною зубів. Розмір [[Ікла|іклів]] суматранського кота такий же великий, як і у ссавців, які більші його в два рази<ref name="v+h1827">Vigors, N. A., Horsfield, T. (1827). [https://archive.org/stream/zoologicaljourna318271828sowe#page/448/mode/2up ''Description of two Species of the genus Felis, in the collection of the Zoological Society'']. The Zoological Journal Vol. III: 449–450.</ref>. |
|||
Довжина тіла 53-81 см, маса 1,8-2,7 кг. Голова широка плоска з маленькими вухами, низько посадженими з боків. [[Очі]] великі, лапи короткі, [[хвіст]] короткий і пухнастий. [[Хутро]] густе і м'яке, забарвлення червонувато-коричневе, груди і черевце білі. На боках коричневі плями. Від носа по лобу йдуть дві білі смуги. На відміну від переважної більшості інших [[Котячі|котячих]], вони не володіють здатністю втягувати кігті в лапу. Особливу будову мають і [[зуби]], які всі формою є загостреними, на зразок іклів. Все це, разом узяте, допомагає успішно ловити [[Риба|рибу]]. |
|||
Товсте [[хутро]] кішки червонувато-коричневого кольору на верхівці голови, темно-чало-коричневе на тулубі і строкато-біле на животі. Мордочка світліша за тулуб. По обидвох боках від носа між очима знаходяться дві виразні білуваті смуги. Вуха округлі. Очі нетипово поставлені близько один до одного та виступають назовні. Ця особливість надає суматранському коту краще [[Стереоскопічний ефект|стереоскопічне]] бачення. Зуби пристосовані до захоплення ковзької здобичі, щелепи доволі сильні. За допомогою таких зубів та сильної щелепи кішки здатні ловити та утримувати водяну здобич так само добре, як і [[Кіт-рибалка|коти-рибалки]]. Лапи дещо короткуваті. [[Кігті]] можуть висуватися, але покриваюча оболонка є настільки зменшеною у розмірах, що вони можуть виступати лише на дві третини своєї довжини<ref name=WCoW>{{cite book|author1=Sunquist, M. |author2=Sunquist, F. | title=Wild Cats of the World| year=2002| publisher=The University of Chicago Press| isbn=0-226-77999-8| pages= 233–236}}</ref>. |
|||
Передні верхні [[премоляри]] більші та гостріші в порівнянні з іншими кішками. Міжпальцеві перетинки на лапах допомагають суматранській кішці краще пересуватися у заболоченому та водяному середовищі. Також у порівнянні із котом-рибалкою, міжпальцеві перетинки суматранського кота є ще більш вираженими<ref name=Nowell1996>{{cite book |author=Nowell, K., Jackson, P. |year=1996 |chapter=Flat-headed Cat. ''Prionailurus planiceps'' |title=Wild Cats: status survey and conservation action plan |publisher= IUCN/SSC Cat Specialist Group |location=Gland, Switzerland |url=http://www.catsg.org/catsgportal/cat-website/catfolk/plani-01.htm}}</ref>. |
|||
Довжина голови та тулуба сягають 41-50 см, хвоста — 13-15 см. Важить кішка від 1,5 кг до 2,5 кг<ref>{{cite book |author=Francis, C. |year=2001 |title=A Photographic Guide to Mammals of South-east Asia including Thailand, Malaysia, Singapore, Myanmar, Laos, Cambodia, Vietnam, Java, Sumatra, Bali and Borneo |publisher=New Holland |isbn=1859745075}}</ref>. |
|||
| ⚫ | |||
Розподіл суматранських кішок обмежуються низинними [[Тропічні ліси|тропічними лісами]] в периферійному півдні [[Таїланд]]у, півострову Малайзії, штатах [[Сабах]] та [[Саравак]], [[Бруней|Брунею]], островах [[Калімантан]] та [[Суматра]]. Переважно мешкають у [[Прісні води|прісноводних]] середовищах існування поблизу прибережних і низинних районах. Понад 70% задокументовувань були зібрані менш ніж в 3-х км від води<ref name="wilting+al2010">{{cite journal|author=Wilting, A.|author2=Cord, A.|author3=Hearn, A. J.|author4=Hesse, D.|author5=Mohamed A., Traeholdt|author6=C., Cheyne|author7=S. M., Sunarto|author8=S., Jayasilan|author9=M., Ross|author10=J., Shapiro|author11=A. C., Sebastian|author12=A., Dech|author13=S., Breitenmoser|author14=C., Sanderson|author15=J., Duckworth|author16=J. W.|author17=Hofer, H. |title=Modelling the Species Distribution of Flat-Headed Cats (''Prionailurus planiceps''), an Endangered South-East Asian Small Felid |doi=10.1371/journal.pone.0009612 |year=2010 |journal=PLoS ONE |volume=5 |issue=3 |pages=e9612|pmid=20305809|pmc=2840020}}</ref>. Проживає як у [[Перестійний ліс|первинному]], так і у [[Вторинні ліси|вторинному лісі]]<ref name=Borneo>{{cite book |author=Payne, J., Françis, C. M., Phillipps, K. |year=1998 |title=A Field Guide to the Mammals of Borneo |publisher=Sabah Society. 3rd reprint |isbn=967-99947-1-6}}</ref>. |
|||
В 2013 році суматранських кішок було задокументовано в Лісі-заповіднику Пасо в Малайзії<ref name="wadey+al2014">{{cite journal|author=Wadey, J.|author2=Fletcher, C.|author3=Campos-Arceiz |title=First Photographic Evidence of Flat-Headed Cats (''Prionailurus planiceps'') in Pasoh Forest Reserve, Peninsular Malaysia|year=2014|journal=Tropical Conservation Science|volume=7|issue=2|page=174}}</ref>. Оскільки Пасо не має ніяких великих [[Річка|річок]] чи [[Озеро|озер]] та загально покритий горбистими [[Діптерокарпові|діптерокарповими]] лісами, ця знахідка дала нову інформацію щодо потенційного діапазону проживання суматранського кота. Навколишніми ландшафтами Пасо переважно є [[Плантація|плантації]], які існують там з 1970 року<ref name="wilting+al2010"/>. Оскільки суматранських кішок було виявлено за 1,5 км від плантацій [[Elaeis guineensis|олійних пальм]], вчені зробили висновок, що вид пристосовується до змін оточення набагато краще, ніж вважалося раніше<ref name="wadey+al2014"/>. |
|||
== Поведінка == |
|||
| ⚫ | |||
Суматранська кішка веде одиночний спосіб життя та мітить свою територію, розпорошуючи сечу. В неволі і самці, і самиці мітили свої території<ref>Leyhausen, P. (1979). ''Cat behaviour. The predatory and social behaviour of domestic and wild cats''. Garland STPM Press; New York ISBN 0-8240-7017-8.</ref>. Епізодичні історичні документації засвідчили про те, що кішка веде [[Нічний спосіб життя тварин|нічний спосіб життя]]. Проте доросла самиця, яка знаходилась у неволі, показувала активність між 8:00 та 11:30 та між 18:00 і 22:00 годинами<ref name=WCoW/>. Було задокументовано, що цей вид вмивається так само, як і [[єнот]]и. |
|||
Вокалізація суматранських кошенят дуже нагадує кошенят домашніх кішок. Вокальний репертуар дорослих особин неповністю досліджений, проте відомо, що вони вміють муркотіти та видавати інші короткі вокалізації<ref>{{cite journal |author=Peters, G. |year=1981 |title=Das Schnurren der Katzen |journal=Säugetierkundliche Mitteilungen |issue=29 |pages=30–37}}</ref>. |
|||
== Харчування == |
== Харчування == |
||
Вміст [[Шлунок|шлунку]] кішок на малайзійському березі складався лише із [[риби]]. Суматранські кішки вміють вхоплювати рибу, повністю заглиблюючи голову під воду. Розуміють стратегічну тактику, оскільки відносять щойно впольовану рибину мінімум на два метри від води, аби та не мала шансів потрапити назад у водне середовище. Кішки, які живуть у неволі показують більший інтерес у полюванні у воді, ніж на суші, що вказує на те, що річкові лови є їх природною поведінкою<ref>{{cite journal|author1=Muul, I. |author2=Lim, B. L. |year=1970|title=Ecological and morphological observations of ''Felis planiceps''|journal=Journal of Mammalogy |volume=51|issue=4|pages=806–808|jstor=1378310|doi=10.2307/1378310}}</ref>. [[Морфологія|Морфологічні]] особливості вказують на те, що їх харчування в основному складає риба, проте відомо, що вони також полюють на [[Земноводні|земноводних]], [[Ракоподібні|ракоподібних]]<ref name=WCoW/>, [[пацюк]]ів та [[Кури|кур]]<ref name=Nowell1996/>. |
|||
Цей вид харчується [[Риба|рибою]], [[Жаба|жабами]] і іншими водяними тваринами. Відмічені в набігах на [[Птахівництво|свійську птицю]]. Розривають [[Ґрунт|землю]] у пошуках їстівних корінців, також поїдають [[Фрукт|фрукти]]. |
|||
== Розмноження == |
== Розмноження == |
||
[[Вагітність]] у середньому триває 56 днів. Із трьох виводків, які були народжені в неволі один містив двох кошенят, інші два мали по одному дитинчаті. Дві дорослі особини прожили в неволі 14 років<ref name=WCoW/><ref name=Nowell1996/>. |
|||
Після 56-денної [[Вагітність|вагітності]] у самки народжується 1-4 кошенята. |
|||
== Зберігання == |
|||
== Статус популяції і охорона == |
|||
Суматранська кішка входить до Додатку I [[СІТЕС]]. В [[Індонезія|Індонезії]], [[Малайзія|Малайзії]] та [[Таїланд]]і повністю заборонена торгівля та [[полювання]] на суматранських котів<ref name=iucn/>. |
|||
Цей вид кішок рідкісний, загальна їх чисельність невідома. |
|||
== |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
|||
<center><gallery> |
|||
| ⚫ | |||
</gallery></center> |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.catsg.org/index.php?id=119 IUCN/SSC Cat Specialist Group – Cat Species Information: ''Flat-headed Cat''] |
|||
<references/> |
|||
{{Felidae}} |
{{Felidae}} |
||
[[Категорія:Тварини, описані 1827]] |
[[Категорія:Тварини, описані 1827]] |
||
[[Категорія:Котові]] |
[[Категорія:Котові]] |
||
Версія за 22:54, 29 квітня 2017
| Суматранський кіт | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Prionailurus planiceps (Ніколас Вігорс & Томас Горсфілд, 1827) | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Felis planiceps Ictailurus planiceps | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Суматранський, плоскоголовий кіт (лат. Prionailurus planiceps) — вид кішок роду азійського кота (лат. Prionailurus) підродини малі кішки (лат. Felinae), який поширений на півострові Малакка, островах Борнео та Суматра. З 2008 вид проходить по статусу видів під загрозою вимирання у Червоному списку Міжнародного союзу охорони природи внаслідок руйнування водно-болотних угідь в середовищі проживання тварини. Можливо наразі в дикій природі живе менше 2,500 дорослих осіб суматранського кота[1].
Як і інші невеликі кішки, раніше суматранський кіт був приписаний до роду кіт, але наразі є видом азійського кота[2].
Суматранські кішки є дуже рідкісними у неволі. Всього їх нараховується менш ніж 10, і всі вони знаходяться в Малайзійському та Таїландському зоопарках[3].
Зовнішній вигляд
Суматранська кішка відразу розпізнається по крайній плоскості черепа, яка простягається від носа до країв мордочки, боки якої розтягнуті під скосом. Загальний вигляд тіла стрункий, кінцівки делікатні і продовгуваті. Голова видовжена та більш циліндрична, ніж у домашніх кішок. Відстань від очей до вух доволі велика. Циліндрична форма та латеральне скорочення голови контрастують із незвичайною довжиною зубів. Розмір іклів суматранського кота такий же великий, як і у ссавців, які більші його в два рази[4].
Товсте хутро кішки червонувато-коричневого кольору на верхівці голови, темно-чало-коричневе на тулубі і строкато-біле на животі. Мордочка світліша за тулуб. По обидвох боках від носа між очима знаходяться дві виразні білуваті смуги. Вуха округлі. Очі нетипово поставлені близько один до одного та виступають назовні. Ця особливість надає суматранському коту краще стереоскопічне бачення. Зуби пристосовані до захоплення ковзької здобичі, щелепи доволі сильні. За допомогою таких зубів та сильної щелепи кішки здатні ловити та утримувати водяну здобич так само добре, як і коти-рибалки. Лапи дещо короткуваті. Кігті можуть висуватися, але покриваюча оболонка є настільки зменшеною у розмірах, що вони можуть виступати лише на дві третини своєї довжини[5].
Передні верхні премоляри більші та гостріші в порівнянні з іншими кішками. Міжпальцеві перетинки на лапах допомагають суматранській кішці краще пересуватися у заболоченому та водяному середовищі. Також у порівнянні із котом-рибалкою, міжпальцеві перетинки суматранського кота є ще більш вираженими[6].
Довжина голови та тулуба сягають 41-50 см, хвоста — 13-15 см. Важить кішка від 1,5 кг до 2,5 кг[7].
Розповсюдження
Розподіл суматранських кішок обмежуються низинними тропічними лісами в периферійному півдні Таїланду, півострову Малайзії, штатах Сабах та Саравак, Брунею, островах Калімантан та Суматра. Переважно мешкають у прісноводних середовищах існування поблизу прибережних і низинних районах. Понад 70% задокументовувань були зібрані менш ніж в 3-х км від води[8]. Проживає як у первинному, так і у вторинному лісі[9].
В 2013 році суматранських кішок було задокументовано в Лісі-заповіднику Пасо в Малайзії[10]. Оскільки Пасо не має ніяких великих річок чи озер та загально покритий горбистими діптерокарповими лісами, ця знахідка дала нову інформацію щодо потенційного діапазону проживання суматранського кота. Навколишніми ландшафтами Пасо переважно є плантації, які існують там з 1970 року[8]. Оскільки суматранських кішок було виявлено за 1,5 км від плантацій олійних пальм, вчені зробили висновок, що вид пристосовується до змін оточення набагато краще, ніж вважалося раніше[10].
Поведінка
Суматранська кішка веде одиночний спосіб життя та мітить свою територію, розпорошуючи сечу. В неволі і самці, і самиці мітили свої території[11]. Епізодичні історичні документації засвідчили про те, що кішка веде нічний спосіб життя. Проте доросла самиця, яка знаходилась у неволі, показувала активність між 8:00 та 11:30 та між 18:00 і 22:00 годинами[5]. Було задокументовано, що цей вид вмивається так само, як і єноти.
Вокалізація суматранських кошенят дуже нагадує кошенят домашніх кішок. Вокальний репертуар дорослих особин неповністю досліджений, проте відомо, що вони вміють муркотіти та видавати інші короткі вокалізації[12].
Харчування
Вміст шлунку кішок на малайзійському березі складався лише із риби. Суматранські кішки вміють вхоплювати рибу, повністю заглиблюючи голову під воду. Розуміють стратегічну тактику, оскільки відносять щойно впольовану рибину мінімум на два метри від води, аби та не мала шансів потрапити назад у водне середовище. Кішки, які живуть у неволі показують більший інтерес у полюванні у воді, ніж на суші, що вказує на те, що річкові лови є їх природною поведінкою[13]. Морфологічні особливості вказують на те, що їх харчування в основному складає риба, проте відомо, що вони також полюють на земноводних, ракоподібних[5], пацюків та кур[6].
Розмноження
Вагітність у середньому триває 56 днів. Із трьох виводків, які були народжені в неволі один містив двох кошенят, інші два мали по одному дитинчаті. Дві дорослі особини прожили в неволі 14 років[5][6].
Зберігання
Суматранська кішка входить до Додатку I СІТЕС. В Індонезії, Малайзії та Таїланді повністю заборонена торгівля та полювання на суматранських котів[1].
Примітки
- ↑ а б в Cat Specialist Group (2002). Prionailurus planiceps. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто 11 May 2006. Database entry includes justification for why this species is vulnerable Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «iucn» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ Nowak, R. (1999). Walker's Mammals of the World. 6th edition. The Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-5789-9.
- ↑ International Species Information System (2011) Captive Prionailurus planiceps. Accessed 13 October 2011
- ↑ Vigors, N. A., Horsfield, T. (1827). Description of two Species of the genus Felis, in the collection of the Zoological Society. The Zoological Journal Vol. III: 449–450.
- ↑ а б в г Sunquist, M.; Sunquist, F. (2002). Wild Cats of the World. The University of Chicago Press. с. 233—236. ISBN 0-226-77999-8.
- ↑ а б в Nowell, K., Jackson, P. (1996). Flat-headed Cat. Prionailurus planiceps. Wild Cats: status survey and conservation action plan. Gland, Switzerland: IUCN/SSC Cat Specialist Group.
- ↑ Francis, C. (2001). A Photographic Guide to Mammals of South-east Asia including Thailand, Malaysia, Singapore, Myanmar, Laos, Cambodia, Vietnam, Java, Sumatra, Bali and Borneo. New Holland. ISBN 1859745075.
- ↑ а б Wilting, A.; Cord, A.; Hearn, A. J.; Hesse, D.; Mohamed A., Traeholdt; C., Cheyne; S. M., Sunarto; S., Jayasilan; M., Ross; J., Shapiro; A. C., Sebastian; A., Dech; S., Breitenmoser; C., Sanderson; J., Duckworth; J. W.; Hofer, H. (2010). Modelling the Species Distribution of Flat-Headed Cats (Prionailurus planiceps), an Endangered South-East Asian Small Felid. PLoS ONE. 5 (3): e9612. doi:10.1371/journal.pone.0009612. PMC 2840020. PMID 20305809.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Payne, J., Françis, C. M., Phillipps, K. (1998). A Field Guide to the Mammals of Borneo. Sabah Society. 3rd reprint. ISBN 967-99947-1-6.
- ↑ а б Wadey, J.; Fletcher, C.; Campos-Arceiz (2014). First Photographic Evidence of Flat-Headed Cats (Prionailurus planiceps) in Pasoh Forest Reserve, Peninsular Malaysia. Tropical Conservation Science. 7 (2): 174.
- ↑ Leyhausen, P. (1979). Cat behaviour. The predatory and social behaviour of domestic and wild cats. Garland STPM Press; New York ISBN 0-8240-7017-8.
- ↑ Peters, G. (1981). Das Schnurren der Katzen. Säugetierkundliche Mitteilungen (29): 30—37.
- ↑ Muul, I.; Lim, B. L. (1970). Ecological and morphological observations of Felis planiceps. Journal of Mammalogy. 51 (4): 806—808. doi:10.2307/1378310. JSTOR 1378310.
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
