Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 119: Рядок 119:


== Епідеміологія ==
== Епідеміологія ==
Епідеміологічна інформація про синдром мультисистемного запалення обмежена, а клінічну статистику натепер отримують із перегляду серій випадків.<ref name="ACR1"/><ref name="Abrams2020"/>{{ref+|Враховуючи те, що серії лікарняних випадків можна вибирати на основі таких клінічних факторів, як наявність серцевої недостатності або госпіталізація у відділення інтенсивної терапії, доступна статистична інформація щодо частоти різних клінічних ознак може бути спотворена внаслідок упередження відбору.<ref name="Alsaied2020">{{cite journal |author=Alsaied T, Tremoulet AH, Burns JC, et al. |title=Review of cardiac involvement in multisystem inflammatory syndrome in children |journal=Circulation |date=November 2020 |volume=143 |issue=1 |pages=78–88 |pmid=33166178 |doi=10.1161/CIRCULATIONAHA.120.049836}} {{ref-en}}</ref>|комент.}} Цей нововиниклий синдром вважається рідкісним.<ref name="ECDC-2020"/> Його частота невідома.<ref name="ACR1"/><ref name="Alsaied2020"/>{{ref+|Вважається, що в штаті Нью-Йорк близько 2 із 100 тисяч осіб віком до 21 року постраждали у зв'язку з епідемією COVID-19 (кількість нових випадків досягає піку через 31 день після місцевого піку вірусних інфекцій)<ref name="ACR1"/><ref name="Dufort2020"/>|комент.}} Згідно з наявними даними, рівень смертності серед діагностованих випадків становив приблизно 1,7 % (помітно вище, ніж показник 0,07 %, зареєстрований серед дітей із [[синдром Кавасакі|синдромом Кавасакі]] в [[Японія|Японії]]).<ref name="Ahmed2020"/>
Епідеміологічна інформація про синдром мультисистемного запалення обмежена, а клінічну статистику натепер отримують із перегляду серій випадків.<ref name="ACR1"/><ref name="Abrams2020"/>{{ref+|Враховуючи те, що серії лікарняних випадків можна вибирати на основі таких клінічних факторів, як наявність серцевої недостатності або госпіталізація у відділення інтенсивної терапії, доступна статистична інформація щодо частоти різних клінічних ознак може бути спотворена внаслідок упередження відбору.<ref name="Alsaied2020">{{cite journal |author=Alsaied T, Tremoulet AH, Burns JC, et al. |title=Review of cardiac involvement in multisystem inflammatory syndrome in children |journal=Circulation |date=November 2020 |volume=143 |issue=1 |pages=78–88 |pmid=33166178 |doi=10.1161/CIRCULATIONAHA.120.049836}} {{ref-en}}</ref>|комент.}} Цей нововиниклий синдром вважається рідкісним.<ref name="ECDC-2020"/> Його частота невідома.<ref name="ACR1"/><ref name="Alsaied2020"/>{{ref+|Вважається, що в штаті Нью-Йорк близько 2 із 100 тисяч осіб віком до 21 року постраждали у зв'язку з епідемією COVID-19 (кількість нових випадків досягає піку через 31 день після місцевого піку вірусних інфекцій)<ref name="ACR1"/><ref name="Dufort2020"/>|комент.}} Згідно з наявними даними, рівень смертності серед діагностованих випадків становив приблизно 1,7 % (помітно вище, ніж показник 0,07 %, зареєстрований серед дітей із [[синдром Кавасакі|синдромом Кавасакі]] в [[Японія|Японії]]).<ref name="Ahmed2020"/> Швидка оцінка ризику, проведена [[Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності|Європейським центром з профілактики та контролю захворюваності]], зробила висновок, що загальний ризик для дітей у [[Європейський Союз|Європейському Союзі]], [[Європейська економічна зона|Європейській економічній зоні]] та [[Велика Британія|Великій Британії]] «вважається «низьким», виходячи з «дуже низької» ймовірності [захворювання] у дітей та «високий» вплив такого захворювання».<ref name="ECDC-2020"/>

[[Кластер захворювання|Кластери випадків]] нещодавно описаного синдрому були зареєстровані через 3–4 тижні після піків передачі вірусу SARS-CoV-2 у різних місцевостях.<ref name="Rajapakse2020"/>{{ref+|Загальнонаціональна програма епіднагляду у Франції, створена для дослідження тимчасового зв'’язку між інфекцією SARS-CoV-2 та синдрому мультисистемного запалення, виявила, що 95 із 156 випадків синдрому Кавасакі, зареєстрованих у період з 1 березня по 17 травня 2020 року, були «підтвердженими або ймовірно пов'язаними з COVID-19», з піком захворюваності через 4–5 тижнів після піку епідемії COVID-19 в країні.<ref name="Belot2020"/> Клініцисти в Бергамо в Італії, повідомили про явне (без сезонних поправок<ref name="Sperotto2020"/>) 30-кратне збільшення захворюваності на синдром Кавасакі протягом перших 6 тижнів після появи там вірусної інфекції SARS-CoV-2, у той час, коли в Бергамо спостерігався найвищий рівень заражень і смертей в Італії.<ref name="Viner2020"/><ref name="Verdoni2020">{{cite journal |author=Verdoni L, Mazza A, Gervasoni A, et al. |title=An outbreak of severe Kawasaki-like disease at the Italian epicentre of the SARS-CoV-2 epidemic: an observational cohort study |journal=The Lancet |volume= 395|issue= 10239|pages= 1771–1778|date=2020 |pmid=32410760 |pmc=7220177 |doi=10.1016/S0140-6736(20)31103-X}} {{ref-en}}</ref> У Великій Британії кількість госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії для дітей, які відповідають визначенню випадків синдрому мультисистемного запалення протягом 40 днів до квітня та початку травня, після першого національного сплеску випадків COVID-19, була щонайменше в 11 разів вищою, ніж історичні тенденції для педіатричних запальних станів.<ref name="Davies2020">{{cite journal |author=Davies P, Evans C, Kanthimathinathan HK, et al. |title=Intensive care admissions of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS-CoV-2 (PIMS-TS) in the UK: a multicentre observational study |journal=The Lancet. Child & Adolescent Health |volume= 4|issue= 9|pages= 669–677|date=липень 2020 |pmid=32653054 |doi=10.1016/S2352-4642(20)30215-7 |pmc=7347350}} {{ref-en}}</ref> Аналіз часових рядів випадків синдрому Кавасакі, госпіталізованих до педіатричного центру в Парижі у Франції, виявив сплеск, який почався через 2 тижні після першого піку епідемії COVID-19 в місті, що відповідає приблизно 5-кратному збільшенню захворюваності. Ці випадки в Парижі мали такий же серйозний клінічний профіль, як і ті, про які повідомлялося в Бергамо (і відрізнялися від більш типового профілю синдрому Кавасакі, що спостерігався нещодавно виявленим сплеском після піку епідемії свинячого грипу [[H1N1]] у Парижі в 2009 році).<ref name="Ouldali2020">{{cite journal |author=Ouldali N, Pouletty M, Mariani P, et al. |title=Emergence of Kawasaki disease related to SARS-CoV-2 infection in an epicentre of the French COVID-19 epidemic: a time-series analysis |journal=The Lancet. Child & Adolescent Health |volume= 4|issue= 9|pages= 662–668|date=липень 2020 |pmid=32622376 |doi=10.1016/S2352-4642(20)30175-9 |pmc=7332278}} {{ref-en}}</ref>|комент.}}


== Примітки та коментарі ==
== Примітки та коментарі ==

Версія за 15:19, 19 жовтня 2022

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 15:19 UTC (834760 хвилин тому).
Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків
Зображення в ТЕМ коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19: вважається, що синдром мультисистемного запалення спричинений незвичайною біологічною реакцією на цей вірус у деяких дітей.
Зображення в ТЕМ коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19: вважається, що синдром мультисистемного запалення спричинений незвичайною біологічною реакцією на цей вірус у деяких дітей.
Зображення в ТЕМ коронавірусу SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19: вважається, що синдром мультисистемного запалення спричинений незвичайною біологічною реакцією на цей вірус у деяких дітей.
Симптоми висип, головний біль, Тромб, гарячка, шок, симптом малинового язика, артеріальна гіпотензія, кон'юнктивіт, біль у животі, блювання і серцева недостатність[1]
Причини SARS-CoV-2
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 U10.9

Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків (англ. Multisystem inflammatory syndrome in children, MIS-C), або педіатричний синдром мультисистемного запалення (англ. paediatric inflammatory multisystem syndrome, PIMS / PIMS-TS), або системний запальний синдром після COVID-19 (англ. systemic inflammatory syndrome in COVID-19, SISCoV) — це рідкісне системне захворювання, яке супроводжується стійкою гарячкою та вираженим запальним процесом після інфікування вірусом SARS-CoV-2, який спричинює COVID-19.[2] Синдром мультисистемного запалення в дітей також визнано можливою побічною дією в дітей після вакцинації проти COVID-19.[3] Цей синдром може швидко призвести до виникнення небезпечних ускладнень, зокрема раптового різкого зниження кровотоку (стан, відомий як шок).[2] Також при синдромі мультисистемного захворювання може виникнути гостра недостатність одного або кількох органів.[4] Найвірогіднішою ознакою початку розвитку синдрому є стійка гарячка незрозумілого походження, до якої приєднуються серйозні ускладнення, після контакту з COVID-19.[5] Важливе значення має швидке направлення дитини до спеціалістів-педіатрів, при підозрі на синдром родичам дитини необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Більшість хворих дітей потребуватимуть інтенсивної терапії.[2]

У всіх хворих дітей спостерігається постійна гарячка[2], інші клінічні симптоми можуть відрізнятися.[5] Перші ознаки синдрому можуть проявлятися гострим болем у животі з діареєю або блюванням, часто спостерігаються біль у м'язах і швидка втомлюваність[2], а також зниження артеріального тиску.[6] Симптомами хвороби також можуть бути кон'юнктивіт, шкірний висип, лімфоаденопатія, набряки рук і ніг, «малиновий» язик, можлива поява різноманітних психічних розладів.[7] Під час хвороби може відбуватися цитокіновий шторм[8], під час якого імунна система дитини активує надмірну та неконтрольовану реакцію у вогнищі запалення.[9] Часто спостерігається серцева недостатність.[6] Ускладненнями синдрому можуть стати міокардит, респіраторний дистрес-синдром, гостра ниркова недостатність і посилення згортання крові.[10] Можуть розвинутися аномалії коронарних артерій (від розширення до аневризм).[7]

Хоча цей синдром є небезпечним ускладненням COVID-19, смертність при ньому складає менше ніж 2 % зареєстрованих випадків.[2] Для покращення прогнозу важливим є раннє розпізнавання синдрому та якнайшвидша допомога фахівців.[11] У лікуванні застосовуються протизапальні препарати, хороші результати спостерігалися при застосуванні внутрішньовенного імуноглобуліну з або без глюкокортикоїдів.[12] Часто необхідно застосування оксигенотерапії.[2] Основним засобом лікування синдрому є симптоматична терапія.[10] Більшість дітей, які отримують кваліфіковану лікарняну допомогу, одужують.[2]

З часом відомості про цей нещодавно описаний синдром швидко доповнюються.[13] Його симптоми можуть дещо схожі на синдром Кавасакі, рідкісну хворобу невідомого походження, якою зазвичай хворіють маленькі діти, при якій спостерігається запалення кровоносних судин по всьому тілу. При цьому синдромі також можуть спостерігатися ознаки інших серйозних запальних станів, характерних для дітей, включаючи інфекційно-токсичний шок і синдром активації макрофагів.[6] Проте за всіма ознаками синдром мультисистемного запалення є окремим синдромом.[14] Синдромом мультисистемного запалення, як правило, хворіють діти старшого віку.[15]

Визначення синдрому дали Всесвітня організація охорони здоров'я[16], Королівський коледж педіатрії та здоров'я дітей[4] і Центри з контролю та профілактики захворювань у США, хоча й з дещо відмінними назвами.[17] Хоча вважається, що цей синдром спричинений інфекцією SARS-CoV-2, тести на антиген або антитіла до вірусу не завжди дають позитивний результат. Для диференціальної діагностики синдрому є виключення альтернативних причин, включаючи бактеріальні та інші інфекції.[18] Низку загальних клінічних рекомендацій щодо діагностики та лікування синдрому дали Королівський коледж педіатрії[4], Національний інститут охорони здоров'я США[15], Американський коледж ревматології[19] та Американською академією педіатрії.[20] Повідомлялося про кластери нових випадків синдрому через 2—6 тижнів після локальних піків захворюваності коронавірусною хворобою.[7] Існує думка, що синдром розвивається на основі уповільненого біологічного механізму у частини дітей із генетичною схильністю до імунних реакцій.[12] Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності оцінив ризик для дітей у Європі як «низький» у цілому, ґрунтуючись на «дуже низькій» ймовірності розвитку у дитини цієї важкої хвороби.[18] Щодо етнічної приналежності, то за останніми даними, цей синдром вражає більше дітей африканського, афро-карибського та латиноамериканського походження, тоді як хвороба Кавасакі вражає більше дітей східноазійського походження.[11] Початкові дані про поширеність синдрому стосувалися дітей у різних частинах Європи та США, і не було даних, наскільки цей стан залишився недіагностованим в інших регіонах.[16] Пізніше з'явилися повідомлення про випадки синдрому в інших країнах світу.[21][22] Повідомлялось про виявлення подібного стану в дорослих, який назвали Синдром мультисистемного запалення в дорослих (MIS-A).[23]

Найменування

Цей синдром іменується наступними назвами, зокрема:

  • Синдром мультисистемного запалення в дітей (MIS-C)[17]
  • Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків, тимчасово пов’язаний з COVID-19[24]
  • Педіатричний синдром мультисистемного запалення (PIMS)[18]
  • Педіатричний синдром мультисистемного запалення, тимчасово пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2 (PIMS-TS)[18][2]
  • Педіатричний мультисистемний запальний синдром (PMIS)[6]
  • Кава-COVID-19[25]
  • Синдром системного запалення при COVID-19 (SISCoV)[26]

Передумови

Випадки COVID-19 з вираженими симптомами хвороби в дітей спостерігались відносно рідко[27], можливо у зв'язку з тим, що вони зазвичай переносять хворобу в легшій формі.[28] Початкова стадія хвороби, як правило, характеризується незначними проявами хвороби або без симптомів, тоді як пізніша стадія з ураженням легень, яка може становити загрозу для життя дорослих, зазвичай слабко виражена або відсутня.[29][30] Хоча випадки важкого перебігу хвороби в дітей є винятково рідкісними, іноді дітям також необхідно проведення інтенсивної терапії.[31][32][33] Смерть унаслідок синдрому мультисистемного запалення спостерігалась рідко.[30][34]

У квітні 2020 року у невеликої групи дітей із ознаками інфекції SARS-CoV-2 або контакту з COVID-19, було виявлено симптоми, що відповідають діагностичним критеріям синдрому Кавасакі, які іноді супроводжувалися шоком.[31][35] Синдром Кавасакі є рідкісним синдромом, який вражає головним чином маленьких дітей (іноді повідомлялося про випадки синдрому в дорослих[36]).[18][37][38] Синдром Кавасакі є різновидом васкуліту, під час якого спостерігається запалення кровоносних судин по всьому тілу, що призводить до стійкої гарячки.[18] Одужання зазвичай відбувається спонтанно, хоча у деяких дітей пізніше розвиваються аневризми коронарних артерій середнього розміру або великих розмірів у серці, що є потенційно смертельним ускладненням.[39][18] Іноді при синдромі Кавасакі спостерігаються симптоми токсичного шоку (синдрому, спричиненого бактеріальними токсинами) – цей стан іноді називають «шоковим синдромом Кавасакі»[40], і він характеризується систолічною гіпотензією або ознаками зниження перфузії.[18][41] Хоча точна причина синдрому Кавасакі невідома, одне з вірогідних пояснень його виникнення полягає в тому, що його причиною є інфекція, яка спричинює розвиток аутоімунної та/або автозапальної реакції в дітей, які генетично до них схильні.[42][43] Спеціального діагностичного тесту для синдрому Кавасакі не існує, і встановлення діагнозу ґрунтується на різних комбінаціях клінічних і лабораторних симптомів (включаючи постійну гарячку, поширені висипання, збільшення лімфатичних вузлів, кон'юнктивіт, зміни на слизових оболонках, і набряклість рук і ніг).[18][37][44]

Симптоматика

Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків (або педіатричний синдром мультисистемного запалення, тимчасово пов'язаний з інфекцією SARS-CoV-2) – це системне захворювання, що характеризується постійною гарячкою, значно вираженим запальним процесом[2] (гіперзапалення) і порушенням функції органів, які пов'язані з впливом COVID-19[17][4] Початок розвитку синдрому може бути пізнішим або одночасним з одночасним інфікуванням SARS-CoV-2[45], яке може пройти без симптомів.[2] Тривалість часу для розвитку синдрому після первинної вірусної інфекції, ще обговорюється, хоча синдром може розвинутися між першим і другим тижнем інфікування.[46] Епідеміологічні дані свідчать про те, що розпізнавання синдрому зазвичай може відтягуватися на 2–6 тижнів[7], і зазвичай встановлюється на 3–4 тижні хвороби.[2][47] До цього моменту в дітей часто виробляються антитіла до SARS-CoV-2, але результати тестування на коронавірус при проведенні ПЛР є негативними.[2]

Синдром мультисистемного запалення може відповідати деяким або всім діагностичним критеріям синдрому Кавасакі (тобто «повного» або «неповного»/«атипового» підтипу[44][2])[4], або шокового стану при синдромі Кавасакі.[40] Цей синдром може вражати всі вікові групи дітей, починаючи від раннього дитинства до підліткового віку.[7][12] Синдром також може мати спільні клінічні ознаки з іншими педіатричними запальними станами, включно синдром токсичного шоку, вторинний гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз та синдром активації макрофагів.[4][29] Були зареєстровані випадки коінфекції з іншими збудниками.[18]

У хворих дітей завжди спостерігається стійка гарячка.[2] Інші клінічні прояви синдрому можуть варіювати.[47][5] На відміну від гострої форми COVID-19, більшість дітей мають шлунково-кишкові симптоми, зокрема діарею, блювання та сильний біль у животі (іноді досить сильний, щоб припустити апендицит).[2] Також часто спостерігаються біль у м'язах, швидка втомлюваність та загальна слабкість.[6][2] Деякі симптоми, схожі на синдром Кавасакі, які спостерігаються частіше в дітей віком до 5 років, включають зміни слизової навколо рота («малиновий язик», потріскані губи тощо), почервоніння очей (кон'юнктивіт без гною), поширений висип (як при лейкоцитокластичному васкуліті)[48], червоні або набряклі руки та ноги та збільшення лімфатичних вузлів.[7][5][6] Також може спостерігатися біль у грудній клітці або шиї.[49] ​​Повідомлялося також про появу сильного головного болю і зміну психічного стану разом із різними неврологічними розладами.[7][14][50] Повідомлялось про появу симптомів менінгіту[5][12], а також про симптоми септичної енцефалопатії, інсульту[51] та синдрому Гієна-Барре.[52] У частини хворих спостерігається артеріальна гіпотензія та навіть явища шоку, що може бути причиною невідкладної госпіталізації до реанімаційного відділення.[6]

Дуже часто при синдромі мультисистемного запалення спостерігається ураження серцево-судинної системи.[2][14][46] Поширеними є також прояви гострої серцевої недостатності у вигляді дисфункції лівого шлуночка[6][53], і часто фракція викиду лівого шлуночка в хворих нижча 60 %.[10] Шок при синдромі мультисистемного запалення часто має міокардіальне походження, головним чином унаслідок ураження лівого шлуночка.[12] Респіраторні симптоми проявляються рідше[14], і зазвичай не є основними ознаками синдрому.[12][5][53] Утруднене дихання при синдромі мультисистемного запалення часто пов'язане з шоком[18], і вказує на появу серцевої недостатності.[5] У частини дітей спостерігаються ознаки цитокінового шторму[5], включно з надзвичайно високими рівнями інтерлейкіну-6 у сироватці крові[14], та необхідністю інотропної підтримки для підтримки серцевого викиду.[8] Часто спостерігається розвиток аномалій коронарних артерій, зокрема їх дилатація.[6] У частини дітей розвиваються аневризми коронарних артерій.[5] Часто спостерігаються різноманітні зміни на ЕКГ.[6] Серед інших уражень серцево-судинної системи спостерігаються запалення клапанів серця (вальвуліт) та перикарду (перикардит).[7][53] Також було зареєстровано ехокардіографічні ознаки міокардиту.[7][2]

У хворих дітей у всіх випадках спостерігаються лабораторні ознаки вираженого запального процесу. Характерні біологічні маркери запалення зазвичай включають значно підвищену швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), підвищення рівня С-реактивного білка, прокальцитоніну, феритину та інтерлейкіну-6.[6] Спостерігаються також тромбоцитопенія та порушення згортання крові (коагулопатія)[12], одночасно з підвищенням рівня D-димеру та фібриногену. Інші гематологічні зміни включають лейкоцитоз, що характеризується збільшенням кількості нейтрофілів з великою кількістю незрілих форм та лімфопенією. Кількість еритроцитів і тромбоцитів може бути нормальною або зниженою.[6] Часто спостерігаються гостре ураження нирок і низький рівень альбуміну в крові (гіпоальбумінемія).[29] Також спостерігається гіпонатріємія та підвищення активності ферментів печінки.[12] Повідомлено про появу при синдромі мультисистемного запалення плеврального і перикардіального випоту, а також явищ асциту, також спостерігались явища генералізованого запального процесу.[29]

На відміну від синдрому Кавасакі при синдромі мультисистемного запалення часто спостерігаються шлунково-кишкові симптоми, зокрема блювання, діарея та біль у животі.[7][2] Відносно часто також спостерігаються неврологічні порушення.[5] Синдром мультисистемного запалення часто вражає дітей старшого віку, тоді як синдром Кавасакі зазвичай виникає у дітей віком до 5 років.[2][12] При синдромі мультисистемного запалення часто спостерігаються явища мультиорганного ураження. Відносно часто спостерігаються ознаки міокардиту і кардіогенного шоку.[14] Міокардит більш помітний у дітей старшого віку та підлітків. У дітей дошкільного віку, як правило, спостерігається більше симптомів, схожих на синдром Кавасакі.[46] Ознаки синдрому активації макрофагів виявляються частіше, ніж при синдромі Кавасакі.[15][52] Характерними лабораторними показниками, які зазвичай не зустрічаються при синдромі Кавасакі, включають дуже високі рівні мозочкового натрійуретичного пептиду (маркера серцевої недостатності)[8], а також дещо нижчу кількість тромбоцитів, нижчу абсолютну кількість лімфоцитів і більш високий рівень C-реактивного білка.[11] Часто спостерігається високий рівень тропоніну, що вказує на пошкодження міокарда.[12][29][14]

Перебіг

Клінічний перебіг синдрому мультисистемного запалення, як правило, важчий, ніж при синдромі Кавасакі.[45] Стан дитини може швидко погіршуватися навіть за наявності покращення лабораторних аналізів.[13] У багатьох дітей розвивається шок і серцева недостатність. Більшість хворих потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії. Часто необхідне застосування оксигенотерапії, в деяких випадках проводиться штучна вентиляція легень. Більшість дітей, які отримують кваліфіковану допомогу із залученням фахівців з різних дисциплін, виживають.[2] Окрім респіраторного дистрес-синдрому, серйозними ускладненнями, які можуть потребувати інтенсивної підтримуючої терапії, включають пошкодження міокарда, гостре ураження нирок і коагулопатію (тромбофілія).[10] У деяких випадках поява стійких аритмій призвели до гемодинамічного колапсу та потреби в екстракорпоральній мембранній оксигенації.[6] Випадки смерті хворих спостерігалися дуже рідко (менше 2 % зареєстрованих випадків).[2][54] Іноді смертельні випадки спостерігались внаслідок ускладнень екстракорпоральної мембранної оксигенації.[8] У частини дітей, які захворіли на COVID-19, також виявляється менш важкий синдром Кавасакі.[35] Функція шлуночків часто відновлюється до виписки з лікарні (часто через 6–10 днів).[2] Можуть розвинутися аневризми коронарних артерій навіть за відсутності ознак синдрому Кавасакі.[7] Їх частота та важкість невідомі.[11] Натепер вони були зареєстровані в 7 % випадків синдрому мультисистемного запалення.[2] Довгостроковий прогноз цих аневризм неясний.[6]

Діагностика

Попереднє визначення випадку ВООЗ[16]

Діти та підлітки

  • 0–19 років з лихоманкою більше 3 днів

І

  • Два з наступного:
  1. Висип або двосторонній негнійний кон'юнктивіт
    або ознаки запалення слизової оболонки шкіри
    (рота, рук або ніг)
  2. Артеріальна гіпотензія або шок
  3. Явища міокардіальної дисфункції, перикардиту,
    вальвуліту або коронарних аномалій
    (включаючи зміни на ехокардіографії або підвищений рівень тропоніну/ мозкового натрійуретичного пептиду)
  4. Явища коагулопатії
    (за протромбіновим часом, частковий тромбопластиновим часом, підвищення d-димеру)
  5. Гострі шлунково-кишкові симптоми
    (діарея, блювання або біль у животі)

І

  • Підвищені маркери запалення
    , зокрема ШОЕ, С-реактивний білок або прокальцитонін

І

  • Відсутність іншої очевидної мікробної причини запалення,

включаючи бактеріальний сепсис,
стафілококовий або стрептококовий шоковий синдром І

  • Докази COVID-19
    (ПЛР, тест на антиген або серологічний результат)
    або ймовірний контакт із хворими COVID-19

( Примітка: розгляньте цей синдром у дітей з ознаками
типового або атипового синдрому Кавасакі
або синдрому токсичного шоку.)

Діагноз встановлюється на основі клінічної оцінки симптомів хвороби спеціалістом.[55] Підозра на діагноз синдрому мультисистемного запалення можуть ґрунтуватися на постійній гарячці невідомого походження та клінічними симптомами після контакту з COVID-19.[5] Родичам дитини необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, оскільки її стан може швидко погіршитися.[2] Перший огляд педіатра часто відбувається у відділенні невідкладної допомоги.[56] Часто необхідне раннє залучення вузьких спеціалістів та міждисциплінарне залучення педіатрів (у відділеннях інтенсивної терапії, інфекційних хвороб, кардіології, гематології, ревматології тощо).[4][15][5][11] Необхідні обстеження включають аналіз крові, рентгенографію грудної клітки, ехокардіографію та ультразвукове дослідження черевної порожнини.[57] Клініцистам у всьому світі рекомендовано враховувати можливість цього стану в дітей, які мають деякі або всі ознаки синдрому Кавасакі або синдрому токсичного шоку.[16]

Визначення випадку хвороби і рекомендації

Загальноприйняте визначення випадку цього нещодавно описаного синдрому досі не узгоджено.[21][58] Поки що у всьому світі використовуються різні назви та тимчасові визначення для цього синдрому.[21][58] Початкові визначення випадку, опубліковані Всесвітньою організацією охорони здоров'я, Королівським коледжем педіатрії та здоров'я дітей і Центрами з контролю та профілактики захворювань, включають залучення більше ніж однієї системи органів поряд з гарячкою та підвищеними маркерами запалення.[40] Критерії, які відрізняються між цими трьома визначеннями, включають способи визначення ураження різних органів, тривалість гарячки та те, як оцінюється вплив COVID-19.[6]

  • Попереднє визначення випадку ВООЗ дає опис «Синдром мультисистемного запалення в дітей і підлітків, тимчасово пов'язаний з COVID-19»[24] (на вставці). ВООЗ створила платформу для стандартизованих, знеособлених клінічних даних разом із спеціальною формою звіту про випадок хвороби, та підкреслила «нагальну потребу в зборі стандартизованих даних, що описують клінічні прояви, тяжкість, результати та епідеміологію синдрому».[16]
  • Діагностичні рекомендації Королівського коледжу педіатрії та здоров'я дітей пропонують ширше визначення випадку (як педіатричний синдром мультисистемного запалення)[21], яке також було схвалено групою експертів, скликаною Американським коледжем кардіології.[59] Ключовими клінічними критеріями, викладеними у визначенні випадку Королівського коледжу педіатрії, є: стійка гарячка, ознаки запалення (зокрема нейтрофільоз, високий рівень СРБ і низька кількість лімфоцитів) і ознаки дисфункції органів (шок; серцева, дихальна, ниркова, порушення роботи шлунково-кишкового тракту або неврологічний розлад), у поєднанні з додатковими клінічними ознаками, включаючи результати лабораторних досліджень, візуалізації та ЕКГ.[18][4] При ехокардіографії та ЕКГ (або контрастній комп'ютерній томографії грудної клітки) можуть виявлятися аномалії коронарних артерій, зокрема їх дилатація. Біомаркерами, що підтверджують діагноз, є аномальний рівень фібриногену, високі рівні D-димеру (імовірність коагулопатії), високий рівень тропоніну, низький рівень альбуміну та високий рівень феритину.[4] Згідно з визначенням Королівського коледжу педіатрії, тест дитини на SARS-CoV-2 може бути як позитивним, так і негативним, але повинні бути виключені інші можливі інфекційні причини.[18][4]
  • Визначення випадку «Синдром мультисистемного запалення в дітей» за даними Центрів з контролю та профілактики захворювань охоплює осіб «віком <21 року з гарячкою, лабораторними ознаками запалення та ознаками клінічно важкої хвороби, що потребує госпіталізації, з ураженням багатьох органів (>2) (серце, нирки, дихальна система, система крові, травна система, дерматологічні або неврологічні прояви)». Також вимагається наявність позитивного результату тесту на антиген/антитіло SARS-CoV-2 або контакту з COVID-19 протягом 4 тижнів до появи симптомів, а також виключення інших вірогідних діагнозів.[17] Це визначення випадку є досить широким (воно збігається не лише з синдромом Кавасакі, але й з ювенільним ревматоїдним артритом та різними дитячими інфекційними/запальними захворюваннями, включаючи інші вірусні захворювання)[8], але не таке широке, як визначення Королівського коледжу педіатрії.[21] Центри з контролю та профілактики захворювань рекомендують постачальникам медичних послуг уСША інформувати органи охорони здоров'я про підозрювані випадки, навіть якщо вони також повністю або частково відповідають критеріям синдрому Кавасакі, і розглядати можливість випадку цього синдрому після будь-якої дитячої смерті, в якій є докази зв'язку з інфекцією SARS-CoV-2.[17]

Інші визначення випадку синдрому мультисистемного запалення в дітей були сформульовані Британським підрозділом педіатричного спостереження і Канадською програмою педіатричного спостереження.[58] Деякі попередні діагностичні рекомендації були надані як Американським коледжем ревматології[11], так і Американською академією педіатрії.[5] У Великій Британії було досягнуто консенсусу щодо діагностичного обстеження дітей з підозрою на синдром мультисистемного запалення.[60] Дитяча лікарня Філадельфії також запропонувала клінічні рекомендації для діагностичної оцінки випадку підозри на синдром мультисистемного запалення.[55]Список діагностичних принципів, запропонований групою лікарень Західного Нью-Йорка, рекомендує також оцінювати дітей із клінічними ознаками, які збігаються з визначенням випадку синдрому мультисистемного запалення, але які пройшли скринінг із наявності легких захворювань та мають зміни в лабораторних аналізах, та які не мають альтернативного діагнозу.[13]

Диференціальна діагностика

Для дифереціальної діагностики синдрому мультисистемного запалення важливо виключити інші неінфекційні[5] та інфекційні причини виникнення запального стану, включаючи бактеріальний сепсис, стафілококовий і стрептококовий бактеріальний шок, а також інфекції, які можуть спричинити міокардит, зокрема ентеровіруси.[18][4] Іноді спостерігається виникнення коінфекції з іншими патогенами, включаючи метапневмовірус людини та низки інших мікроорганізмів.[18] Іншими можливими непов'язаними причинами болю в животі можуть бути апендицит і мезентеріальний аденіт.[61]

Диференціальна діагностика з синдромом Кавасакі може бути затрудненою, враховуючи відсутність діагностичних тестів для обох захворювань.[8] Натепер невідомо, чи накладається цей нещодавно описаний синдром на шокову форму синдрому Кавасакі.[40] Оскільки швидка діагностика та своєчасне лікування істинного синдрому Кавасакі є важливими для запобігання ускладненням, було зроблено рекомендовано зберігати серйозну підозру на синдром Кавасакі у всіх дітей із тривалою гарячкою, але особливо у дітей до 1 року.[62]

Лікування

У зв'язку з обмеженою інформацію про цей рідкісний новий діагноз лікування в основному ґрунтувалося на експертній думці, включаючи досвід, отриманий під час лікування синдрому Кавасакі та інших системних запальних захворювань у дітей, на додаток до досвіду лікування COVID-19 у дорослих.[6] Лікування підбирається для кожної окремої дитини за участю різних спеціалістів-консультантів.[13] Підходи до лікування в різних клініках різняться.[63] Королівський коледж педіатрії спочатку окреслив попередній підхід до принципів лікування, включаючи рекомендації щодо раннього медикаментозного лікування, моніторингу та деяких загальних принципів лікування[4]; після цього для Великої Британії було досягнуто консенсусу щодо рекомендованих принципів лікування (включаючи доступ до зареєстрованих клінічних досліджень).[60] Національний інститут охорони здоров'я США надав низку загальних рекомендацій.[15] Американський коледж ревматології також надав рекомендації щодо клінічного лікування синдрому мультисистемного запалення.[11][7] Американська академія педіатрії також надала деякі тимчасові рекомендації щодо лікування синдрому.[5] Були також розроблені інші схеми лікування.[6][13][49][63][64] Королівський коледж педіатрії рекомендував, щоб усі діти з синдромом мультисистемного запалення лікувались як такі хворі, що мають підозру на COVID-19.[4]

У джерелах доступна незначна кількість інформації щодо ефективності лікування.[15] Більшість дітей, яких лікували як при синдромі Кавасакі, одужали.[2] Основним засобом лікування синдрому є симптоматична терапія[15], і для легкого або середнього ступеня перебігу хвороби її може бути достатньо.[4][12] Серйозніші ускладнення можуть добре реагувати на більш агресивну симптоматичну терапію.[10] Для хворих, в яких у клінічній картині синдрому переважають явища шоку, може бути необхідним застосування серцевої та респіраторної підтримки.[13]

Стратегії клінічного лікування зазвичай базуються на застосуванні протизапальних препаратів, лікуванні шоку та профілактиці тромбозу.[63] Більшість дітей отримували імуномодулююче лікування внутрішньовенним імуноглобуліном.[65][47][6] Повідомлялося, що імуноглобуліни діють на інтерлейкін-1-β+ нейтрофіли та їх активацію у хворих дітей.[66] Використовувалися й інші протизапальні засоби, включаючи кортикостероїди в різних дозах.[6] Хороші результати були зареєстровані при застосуванні внутрішньовенних імуноглобулінів, з або без кортикостероїдами.[2][12][29] Випадки, коли необхідно застосування кортикостероїдів унаслідок стійкості до застосування внутрішньовенних імуноглобулінів, можуть бути більш поширеними, ніж при синдромі Кавасакі.[45] У частині випадків[2] як додаткове лікування застосовувалися блокатори цитокінів для пригнічення вироблення інтерлейкіну-6 (тоцилізумаб) або інтерлейкіну-1 (анакінра); також використовуються інгібітори фактору некрозу пухлини (інфліксімаб).[6] У дітей із серцевою дисфункцією та гіпотензією часто використовуються інотропні або вазоактивні засоби. Також у лікуванні застосовуються антикоагулянти.[21] Як антитромбоцитарний препарат застосовуються низькі дози ацетилсаліцилової кислоти.[6][5][12]

Розглядаються стратегії лікування синдрому для запобігання серйозним довгостроковим ускладненням, зокрема виникненню аневризм коронарних артерій (основне ускладнення синдрому Кавасакі).[35] Також рекомендується ретельне амбулаторне спостереження групою дитячих кардіологів.[6][5]

Причини виникнення

Хоча існує гіпотеза про те, що цей синдром пов'язаний з COVID-19[16], також наголошується, що потенційний зв'язок його з коронавірусною хворобою «не встановлений і не вивчений». Тимчасовий зв'язок між інфекцією SARS-CoV-2 і клінічними проявами синдрому є вірогідним. Оцінка причинно-наслідкового зв'язку виявила, що «тимчасовість» була серед 5 (з 9) критеріїв Бредфорда Гілла які підтверджували причинно-наслідковий зв'язок між інфекцією SARS-CoV-2 і розвитком синдрому мультисистемного запалення.[18] Подальше вивчення синдрому робить необхідним встановлення факторів ризику його виникнення, та зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок його виникнення.[16] Незрозуміло, чи цей новий синдром має етіологію, подібну до синдрому Кавасакі (стан, який описаний перед появою SARS-CoV-2, який натепер вважається спричиненим специфічним вірусним агентом).[8] Хоча низка випадків синдрому мультисистемного запалення перебігають подібно до синдрому токсичного шоку, немає жодних доказів того, що причиною цього є стафілококові чи стрептококові токсини.[21] Роль супутніх захворювань поки що незрозуміла.[6] Краще розуміння причин виникнення синдрому матиме потенційно позитивні наслідки для розробки лікування синдрому.[67] Очікується, що загальногеномні дослідження асоціацій дадуть зрозуміти сприйнятливість до синдрому і потенційні біологічні механізми його розвитку.[45]

Механізм розвитку

Патогенез розвитку синдрому мультисистемного запалення в цілому невідомий і може включати кілька факторів.[47][17][18] Вірус SARS-CoV-2 може виконувати одну з кількох ролей; він може діяти як екологічний тригер для стану прямо або опосередковано (якимось чином відкриваючи шлях для іншого тригера).[42]

Як і у випадку з синдромом Кавасакі, як потенційний механізм було запропоновано антитілозалежне посилення, за допомогою якого вироблення антитіл може сприяти проникненню вірусу в клітини господаря.[18][68] Епідеміологічні міркування роблять постінфекційний механізм вірогідним[47][12][14][8][69], що, ймовірно, збігається з розвитком набутої імунної відповіді на вірус.[21] Існує припущення, що цей синдром може бути спричиненим цитокіновими штормами внаслідок COVID-19.[9][69] Характерна здатність коронавірусів блокувати відповіді на інтерферон типу I та типу III може допомогти пояснити відстрочений цитокіновий шторм у дітей, чия імунна система бореться з контролем реплікації вірусу SARS-CoV-2 або перевантажена початковим високим вірусним навантаженням.[8] Один з вірогідних ланцюжків подій, що призводять до гіперімунної відповіді, може включати ранній вірусний ініціатор активації макрофагів з наступною стимуляцією Т-хелперних клітин, що, у свою чергу, призводить до вивільнення цитокінів, стимуляції макрофагів, нейтрофілів і моноцитів у поєднанні з активацією B-клітин і плазматичних клітин, і вироблення аутоантитіл.[47][29]

Немає даних, наскільки патофізіологія синдрому мультисистемного запалення подібна до інших педіатричних запальних синдромів, які мають подібні клінічні ознаки.[70] Клінічні збіги із синдромами, що мають різні причини (синдром Кавасакі, токсичний шок, синдром активації макрофагів і вторинний гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз), можна пояснити імунологічною активацією та порушенням регуляції подібних шляхів запалення.[47][71] При кожному з цих захворювань цитокіновий шторм призводить до порушення діяльності багатьох органів. При цих хворобах спостерігаються високі рівні як феритину (вивільненого нейтрофілами), так і гемофагоцитозу, що також спостерігається й при синдромі мультисистемного запалення та важких формах COVID-19.[46]

Часте ураження шлунково-кишкового тракту та запалення мезентеріальних лімфатичних вузлів узгоджуються з відомою схильністю SARS-CoV-2 розмножуватися в ентероцитах.[8] Асоціація подібного до синдрому мультисистемного запалення синдрому Кавасакі з COVID-19 може підтвердити думку про те, що SARS-CoV-2 може спричинювати виникнення системного васкуліту, впливаючи на ендотеліальну тканину за допомогою ангіотензинперетворювального ферменту 2 — білка, який вірус використовує для доступу до клітин.[72] Хоча відомо, що первинна інфекція може спричинити гостре пошкодження міокарда, виникнення міокардиту також може бути ймовірно пов'язаним із системним гіперзапаленням, спричиненим невпорядкованою постінфекційною імунною відповіддю.[6] Висловлено припущення, що вірус SARS-CoV-2 може призвести до імуноопосередкованого пошкодження серця та коронарних артерій через імунні комплекси або посилення Т-клітинної відповіді.[21]

Розуміння патофізіології є ключовим пріоритетом дослідження причин виникнення синдрому.[73] Зазначалось, що провідна гіпотеза патогенезу синдрому Кавасакі також передбачає гіперзапальну реакцію на вірусну інфекцію (наприклад, новий РНК-вірус[44][74]) у деяких генетично схильних дітей, і що SARS-CoV-2 тепер «доданий до списку» залучених вірусних тригерів.[45] Були висловлені сподівання, що вивчення нового синдрому може допомогти зрозуміти приховані механізми розвитку синдрому Кавасакі.[35] Але наявні дані свідчать про те, що синдром мультисистемного запалення і синдром Кавасакі є двома різними захворюваннями.[47]

Імовірна роль шляху STING

Запропонована можлива роль у розвитку синдрому мультисистемного запалення стимулятора генів інтерферону, відомого як STING. SARS-CoV-2 здатний посилювати регуляцію білка STING (що кодується трансмембранним білком TMEM173, і експресується в альвеолах, ендотеліальних клітинах і селезінці), що призводить до масового вивільнення бета-інтерферону та цитокінів, що виникає внаслідок активації NF-κB та IRF3. При синдромі мультисистемного запалення такий сценарій може призвести до клінічної картини, подібної до васкулопатії, пов’язаної зі STING, з початком у дитинстві (також відомого як SAVI) – стану, що характеризується гарячкою, ураженням легень, запаленням судин, міозитом, ураженням шкіри (іноді акральним некрозом) і артеріальними аневризмами. Варіації в прояві та тяжкості синдрому мультисистемного запалення можна принаймні частково пояснити характерними відмінностями в поліморфізмі трансмембранного білка TMEM173, виявлених у різних популяціях.[26]

Епідеміологія

Епідеміологічна інформація про синдром мультисистемного запалення обмежена, а клінічну статистику натепер отримують із перегляду серій випадків.[7][14][комент. 1] Цей нововиниклий синдром вважається рідкісним.[18] Його частота невідома.[7][53][комент. 2] Згідно з наявними даними, рівень смертності серед діагностованих випадків становив приблизно 1,7 % (помітно вище, ніж показник 0,07 %, зареєстрований серед дітей із синдромом Кавасакі в Японії).[2] Швидка оцінка ризику, проведена Європейським центром з профілактики та контролю захворюваності, зробила висновок, що загальний ризик для дітей у Європейському Союзі, Європейській економічній зоні та Великій Британії «вважається «низьким», виходячи з «дуже низької» ймовірності [захворювання] у дітей та «високий» вплив такого захворювання».[18]

Кластери випадків нещодавно описаного синдрому були зареєстровані через 3–4 тижні після піків передачі вірусу SARS-CoV-2 у різних місцевостях.[12][комент. 3]

Примітки та коментарі

Коментарі

  1. ↑ Враховуючи те, що серії лікарняних випадків можна вибирати на основі таких клінічних факторів, як наявність серцевої недостатності або госпіталізація у відділення інтенсивної терапії, доступна статистична інформація щодо частоти різних клінічних ознак може бути спотворена внаслідок упередження відбору.[53]
  2. ↑ Вважається, що в штаті Нью-Йорк близько 2 із 100 тисяч осіб віком до 21 року постраждали у зв'язку з епідемією COVID-19 (кількість нових випадків досягає піку через 31 день після місцевого піку вірусних інфекцій)[7][75]
  3. ↑ Загальнонаціональна програма епіднагляду у Франції, створена для дослідження тимчасового зв'’язку між інфекцією SARS-CoV-2 та синдрому мультисистемного запалення, виявила, що 95 із 156 випадків синдрому Кавасакі, зареєстрованих у період з 1 березня по 17 травня 2020 року, були «підтвердженими або ймовірно пов'язаними з COVID-19», з піком захворюваності через 4–5 тижнів після піку епідемії COVID-19 в країні.[76] Клініцисти в Бергамо в Італії, повідомили про явне (без сезонних поправок[6]) 30-кратне збільшення захворюваності на синдром Кавасакі протягом перших 6 тижнів після появи там вірусної інфекції SARS-CoV-2, у той час, коли в Бергамо спостерігався найвищий рівень заражень і смертей в Італії.[35][77] У Великій Британії кількість госпіталізацій у відділення інтенсивної терапії для дітей, які відповідають визначенню випадків синдрому мультисистемного запалення протягом 40 днів до квітня та початку травня, після першого національного сплеску випадків COVID-19, була щонайменше в 11 разів вищою, ніж історичні тенденції для педіатричних запальних станів.[78] Аналіз часових рядів випадків синдрому Кавасакі, госпіталізованих до педіатричного центру в Парижі у Франції, виявив сплеск, який почався через 2 тижні після першого піку епідемії COVID-19 в місті, що відповідає приблизно 5-кратному збільшенню захворюваності. Ці випадки в Парижі мали такий же серйозний клінічний профіль, як і ті, про які повідомлялося в Бергамо (і відрізнялися від більш типового профілю синдрому Кавасакі, що спостерігався нещодавно виявленим сплеском після піку епідемії свинячого грипу H1N1 у Парижі в 2009 році).[79]

Примітки

  1. ↑ https://www.cdc.gov/mmwr/volumes/69/wr/mm6932e2.htm?s_cid=mm6932e2_x
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Ahmed M, Advani S, Moreira A та ін. (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome in children: a systematic review. EClinicalMedicine. 26: 100527. doi:10.1016/j.eclinm.2020.100527. ISSN 2589-5370. PMC 7473262. PMID 32923992. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  3. ↑ Adverse Events Following Immunization (AEFIs) for COVID-19 in Ontario: December 13, 2020 to January 30, 2022 (PDF). Public Health Ontario. Процитовано 11 лютого 2022.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Guidance - Paediatric multisystem inflammatory syndrome temporally associated with COVID-19 (PIMS). RCPCH (англ.). Royal College of Paediatrics and Child Health. травень 2020. Архів оригіналу за 16 червня 2020.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) interim guidance. services.aap.org (англ.). American Academy of Pediatrics. липень 2020. Архів оригіналу за 17 липня 2020.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Sperotto F, Friedman KG, Son MB та ін. (2020). Cardiac manifestations in SARS-CoV-2-associated multisystem inflammatory syndrome in children: a comprehensive review and proposed clinical approach. European Journal of Pediatrics. 180 (2): 307—322. doi:10.1007/s00431-020-03766-6. PMC 7429125. PMID 32803422. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Henderson LA, Canna SW, Friedman KG та ін. (липень 2020). American College of Rheumatology clinical guidance for pediatric patients with multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2 and hyperinflammation in COVID-19. Version 1. Arthritis & Rheumatology. 72 (11): 1791—1805. doi:10.1002/art.41454. PMC 7405113. PMID 32705809. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  8. ↑ а б в г д е ж и к л Rowley AH (червень 2020). Understanding SARS-CoV-2-related multisystem inflammatory syndrome in children. Nature Reviews. Immunology. 20 (8): 453—454. doi:10.1038/s41577-020-0367-5. PMC 7296515. PMID 32546853. (англ.)
  9. ↑ а б Alunno A, Carubbi F, Rodríguez-Carrio J (2020). Storm, typhoon, cyclone or hurricane in patients with COVID-19? Beware of the same storm that has a different origin. RMD Open. 6 (1): e001295. doi:10.1136/rmdopen-2020-001295. PMC 7299508. PMID 32423970. (англ.)
  10. ↑ а б в г д Aronoff SC, Hall A, Del Vecchio MT (вересень 2020). The natural history of SARS-Cov-2 related multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C): a systematic review. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society. 9 (6): 746—751. doi:10.1093/jpids/piaa112. PMC 7797745. PMID 32924059. (англ.)
  11. ↑ а б в г д е ж ACR MIS-C and COVID-19 Related Hyperinflammation Task Force (17 червня 2020). Clinical guidance for pediatric patients with multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2 and hyperinflammation in COVID-19 (PDF). rheumatology.org. American College of Rheumatology. Архів (PDF) оригіналу за 25 червня 2020. (англ.)
  12. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Rajapakse N, Dixit D (червень 2020). Human and novel coronavirus infections in children: a review. Paediatrics and International Child Health. 41 (1): 36—55. doi:10.1080/20469047.2020.1781356. PMID 32584199. (англ.)
  13. ↑ а б в г д е Hennon TR, Penque MD, Abdul-Aziz R та ін. (травень 2020). COVID-19 associated multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) guidelines; a Western New York approach. Progress in Pediatric Cardiology. 57: 101232. doi:10.1016/j.ppedcard.2020.101232. PMC 7244417. PMID 32837142. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  14. ↑ а б в г д е ж и к Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Abrams2020 не вказано текст
  15. ↑ а б в г д е ж Special Considerations in Children. NIH-COVID-19 Treatment Guidelines (англ.). National Institutes of Health. 11 червня 2020. Архів оригіналу за 19 липня 2020.
  16. ↑ а б в г д е ж Multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents with COVID-19: scientific brief. www.who.int (англ.). World Health Organization. Архів оригіналу за 15 травня 2020.
  17. ↑ а б в г д е Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with coronavirus disease 2019 (COVID-19). emergency.cdc.gov. Centers for Disease Control and Prevention. 14 травня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. (англ.)
  18. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Rapid risk assessment: Paediatric inflammatory multisystem syndrome and SARS-CoV-2 infection in children (PDF) (англ.). European Centre for Disease Prevention and Control. 15 травня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020.
  19. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Pond2020 не вказано текст
  20. ↑ Hester, M (21 липня 2020). AAP issues interim guidance for MIS-C. Contemporary Pediatrics. Архів оригіналу за 21 липня 2020. (англ.)
  21. ↑ а б в г д е ж и к Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Jiang2020 не вказано текст
  22. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Ulloa2020 не вказано текст
  23. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Morris2020 не вказано текст
  24. ↑ а б Case Report Form for suspected cases of multisystem inflammatory syndrome (MIS) in children and adolescents temporally related to COVID-19. www.who.int (англ.). World Health Organization. Архів оригіналу за 24 червня 2020.
  25. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Pouletty2020 не вказано текст
  26. ↑ а б Dhar D, Dey T, Samim MM та ін. (2021). Systemic inflammatory syndrome in COVID-19-SISCoV study: systematic review and meta-analysis. Pediatric Research. 91 (6): 1334—1349. doi:10.1038/s41390-021-01545-z. PMC 8128982. PMID 34006982. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  27. ↑ Lu X, Zhang L, Du H та ін. (квітень 2020). SARS-CoV-2 infection in children. The New England Journal of Medicine. 382 (17): 1663—1665. doi:10.1056/NEJMc2005073. PMC 7121177. PMID 32187458. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  28. ↑ Zimmermann P, Curtis N (травень 2020). Coronavirus infections in children including COVID-19: an overview of the epidemiology, clinical features, diagnosis, treatment and prevention options in children. The Pediatric Infectious Disease Journal. 39 (5): 355—368. doi:10.1097/INF.0000000000002660. PMC 7158880. PMID 32310621. (англ.)
  29. ↑ а б в г д е ж Nakra NA, Blumberg DA, Herrera-Guerra A, Lakshminrusimha S (липень 2020). Multi-system inflammatory syndrome in children (MIS-C) following SARS-CoV-2 infection: review of clinical presentation, hypothetical pathogenesis, and proposed management. Children. 7 (7): 69. doi:10.3390/children7070069. PMC 7401880. PMID 32630212.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  30. ↑ а б Hoang A, Chorath K, Moreira A та ін. (липня 2020). COVID-19 in 7780 pediatric patients: a systematic review. EClinicalMedicine (англ.). 24: 100433. doi:10.1016/j.eclinm.2020.100433. PMC 7318942. PMID 32766542. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  31. ↑ а б Yasuhara J, Kuno T, Takagi H, Sumitomo N (липень 2020). Clinical characteristics of COVID-19 in children: a systematic review. Pediatric Pulmonology. 55 (10): 2565—2575. doi:10.1002/ppul.24991. PMID 32725955. (англ.)
  32. ↑ Jeng MJ (червень 2020). Coronavirus disease 2019 in children: current status. Journal of the Chinese Medical Association. 83 (6): 527—533. doi:10.1097/JCMA.0000000000000323. PMC 7199766. PMID 32502117. (англ.)
  33. ↑ Choi SH, Kim HW, Kang JM та ін. (квітня 2020). Epidemiology and clinical features of coronavirus disease 2019 in children. Clinical and Experimental Pediatrics. 63 (4): 125—132. doi:10.3345/cep.2020.00535. PMC 7170785. PMID 32252139. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  34. ↑ Castagnoli R, Votto M, Licari A та ін. (квітень 2020). Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection in children and adolescents: a systematic review. JAMA Pediatrics. 174 (9): 882—889. doi:10.1001/jamapediatrics.2020.1467. PMID 32320004. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  35. ↑ а б в г д Viner RM, Whittaker E (2020). Kawasaki-like disease: emerging complication during the COVID-19 pandemic. The Lancet. 395 (10239): 1741—1743. doi:10.1016/S0140-6736(20)31129-6. PMC 7220168. PMID 32410759. (англ.)
  36. ↑ Wolff AE, Hansen KE, Zakowski L (травень 2007). Acute Kawasaki disease: not just for kids. Journal of General Internal Medicine. 22 (5): 681—4. doi:10.1007/s11606-006-0100-5. PMC 1852903. PMID 17443379. (англ.)
  37. ↑ а б Dietz SM, van Stijn D, Burgner D та ін. (2017). Dissecting Kawasaki disease: a state-of-the-art review. European Journal of Pediatrics. 176 (8): 995—1009. doi:10.1007/s00431-017-2937-5. PMC 5511310. PMID 28656474. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  38. ↑ Kawasaki Disease. PubMed Health (англ.). NHLBI Health Topics. 11 червня 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 26 серпня 2016.
  39. ↑ Brogan P, Burns JC, Cornish J та ін. (2020). Lifetime cardiovascular management of patients with previous Kawasaki disease. Heart. 106 (6): 411—420. doi:10.1136/heartjnl-2019-315925. PMC 7057818. PMID 31843876. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  40. ↑ а б в г Walker DM, Tolentino VR (червень 2020). COVID-19: The impact on pediatric emergency care. Pediatric Emergency Medicine Practice. 17 (Suppl 6-1): 1—27. PMID 32496723.
  41. ↑ Taddio A, Rossi ED, Monasta L та ін. (2017). Describing Kawasaki shock syndrome: results from a retrospective study and literature review. Clinical Rheumatology. 36 (1): 223—228. doi:10.1007/s10067-016-3316-8. PMID 27230223. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  42. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою McCrindle2020 не вказано текст
  43. ↑ Marrani E, Burns JC, Cimaz R (2018). How should we classify Kawasaki disease?. Frontiers in Immunology. 9: 2974. doi:10.3389/fimmu.2018.02974. PMC 6302019. PMID 30619331.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  44. ↑ а б в McCrindle BW, Rowley AH, Newburger JW та ін. (2017). Diagnosis, treatment, and long-term management of Kawasaki disease: a scientific statement for health professionals from the American Heart Association. Circulation. 135 (17): e927—e999. doi:10.1161/CIR.0000000000000484. PMID 28356445. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  45. ↑ а б в г д Galeotti C, Bayry J (2020). Autoimmune and inflammatory diseases following COVID-19. Nature Reviews. Rheumatology. 16 (8): 413—414. doi:10.1038/s41584-020-0448-7. PMC 7271827. PMID 32499548. (англ.)
  46. ↑ а б в г Junior HS, Sakano TM, Rodrigues RM та ін. (вересень 2020). Multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19 from the pediatric emergency physician's point of view. Jornal de Pediatria. 97 (2): 140—159. doi:10.1016/j.jped.2020.08.004. PMC 7486073. PMID 32946801. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  47. ↑ а б в г д е ж и Sharma C, Ganigara M, Galeotti C, Burns J, Berganza FM, Hayes DA, Singh-Grewal D, Bharath S, Sajjan S, Bayry J (29 жовтня 2021). Multisystem inflammatory syndrome in children and Kawasaki disease: a critical comparison. Nat Rev Rheumatol. 17 (12): 731—748. doi:10.1038/s41584-021-00709-9. PMC 8554518. PMID 34716418. (англ.)
  48. ↑ Kaya G, Kaya A, Saurat JH (червень 2020). Clinical and histopathological features and potential pathological mechanisms of skin lesions in COVID-19: review of the literature. Dermatopathology. 7 (1): 3—16. doi:10.3390/dermatopathology7010002. PMC 7583593. PMID 32608380.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  49. ↑ а б Kache S, Chisti MJ, Gumbo F та ін. (липень 2020). COVID-19 PICU guidelines: for high- and limited-resource settings. Pediatric Research. 88 (5): 705—716. doi:10.1038/s41390-020-1053-9. PMC 7577838. PMID 32634818. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  50. ↑ Chen TH (серпень 2020). Neurological involvement associated with COVID-19 infection in children. Journal of the Neurological Sciences. 418: 117096. doi:10.1016/j.jns.2020.117096. PMC 7423535. PMID 32823135. (англ.)
  51. ↑ Divani AA, Andalib S, Biller J та ін. (2020). Central Nervous System Manifestations Associated with COVID-19. Current Neurology and Neuroscience Reports. 20 (12): 60. doi:10.1007/s11910-020-01079-7. PMC 7599061. PMID 33128130. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  52. ↑ а б Rodríguez Y, Novelli L, Rojas M та ін. (червень 2020). Autoinflammatory and autoimmune conditions at the crossroad of COVID-19. Journal of Autoimmunity. 114: 102506. doi:10.1016/j.jaut.2020.102506. PMC 7296326. PMID 32563547. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  53. ↑ а б в г д Alsaied T, Tremoulet AH, Burns JC та ін. (November 2020). Review of cardiac involvement in multisystem inflammatory syndrome in children. Circulation. 143 (1): 78—88. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.120.049836. PMID 33166178. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  54. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Cato2020 не вказано текст
  55. ↑ а б Multisystem inflammatory syndrome (MIS-C) clinical pathway – emergency, ICU and inpatient. www.chop.edu (англ.). The Children's Hospital of Philadelphia. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 26 червня 2020.
  56. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Junior2020» не вказано текст
  57. ↑ For parents: multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with COVID-19. cdc.com (англ.). Centers for Disease Control and Prevention. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 1 вересня 2020.
  58. ↑ а б в Kanthimathinathan HK, Scholefield BR (вересень 2020). Pediatric inflammatory multisystem syndrome: time to collaborate. Journal of the Pediatric Infectious Diseases Society. 10 (3): 227—229. doi:10.1093/jpids/piaa105. PMC 7543404. PMID 32945863. (англ.)
  59. ↑ Newburger, JW (15 травня 2020). Pediatric hyperinflammatory syndrome and COVID-19: statement and recommendations from a pediatric intensive care international collaborative conference call. www.acc.org. American College of Cardiology. Архів оригіналу за 19 травня 2020.
  60. ↑ а б Harwood R, Allin B, Jones CE та ін. (вересень 2020). A national consensus management pathway for paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with COVID-19 (PIMS-TS): results of a national Delphi process. The Lancet Child & Adolescent Health (англ.). 5 (2): 133—141. doi:10.1016/S2352-4642(20)30304-7. ISSN 2352-4642. PMC 7500943. PMID 32956615. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  61. ↑ Harwood R, Partridge R, Minford J, Almond S (вересень 2020). Paediatric abdominal pain in the time of COVID-19: a new diagnostic dilemma. Journal of Surgical Case Reports. 2020 (9): rjaa337. doi:10.1093/jscr/rjaa337. PMC 7505408. PMID 32994918. (англ.)
  62. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Harahsheh2020 не вказано текст
  63. ↑ а б в Elias MD, McCrindle BW, Larios G та ін. (вересень 2020). Management of multisystem inflammatory syndrome in children associated with COVID-19: a survey from the International Kawasaki Disease Registry. CJC Open. 2 (6): 632—640. doi:10.1016/j.cjco.2020.09.004. PMC 7484693. PMID 32935083. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  64. ↑ García-Salido A, Antón J, Martínez-Pajares JD та ін. (жовтень 2020). [Spanish consensus document on diagnosis, stabilisation and treatment of pediatric multisystem inflammatory syndrome related to SARS-CoV-2 (SIM-PedS)]. Anales de Pediatria (ісп.). 94 (2): 116.e1—116.e11. doi:10.1016/j.anpedi.2020.09.005. PMC 7604157. PMID 33132066. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  65. ↑ Zhu YP, Shamie I, Lee JC, Nowell CJ, Peng W, Angulo S, Le LN, Liu Y, Miao H, Xiong H, Pena CJ, Moreno E, Griffis E, Labou SG, Franco A, Broderick L, Hoffman HM, Shimizu C, Lewis NE, Kanegaye JT, Tremoulet AH, Burns JC, Croker BA; Pediatric Emergency Medicine Kawasaki Disease Research Group Consortium (15 жовтня 2021). Immune response to intravenous immunoglobulin in patients with Kawasaki disease and MIS-C. J Clin Invest. 131 (20): e147076. doi:10.1172/JCI147076. PMC 8516453. PMID 34464357. Процитовано 3 грудня 2021. (англ.)
  66. ↑ Ganigara M, Sharma C, Bayry J. (жовтень 2021). Unraveling the mechanisms of IVIG immunotherapy in MIS-C. Cell Rep Med. 2 (10): 100431. doi:10.1016/j.xcrm.2021.100431. PMC 8481087. PMID 34608458. (англ.)
  67. ↑ Schroeder AR, Wilson KM, Ralston SL (2020). COVID-19 and Kawasaki disease: finding the signal in the noise (PDF). Hospital Pediatrics. 10 (10): e1—e3. doi:10.1542/hpeds.2020-000356. PMID 32404331. (англ.)
  68. ↑ Tanner T, Wahezi DM (July 2020). Hyperinflammation and the utility of immunomodulatory medications in children with COVID-19. Paediatric Respiratory Reviews. 35: 81—87. doi:10.1016/j.prrv.2020.07.003. PMC 7387280. PMID 32792288. (англ.)
  69. ↑ а б Fialkowski A, Gernez Y, Arya P та ін. (липень 2020). Insight into the pediatric and adult dichotomy of COVID-19: age-related differences in the immune response to SARS-CoV-2 infection. Pediatric Pulmonology. 55 (10): 2556—2564. doi:10.1002/ppul.24981. PMID 32710693. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  70. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Tanner2020» не вказано текст
  71. ↑ Radia T, Williams N, Agrawal P та ін. (серпень 2020). Multi-system inflammatory syndrome in children & adolescents (MIS-C): a systematic review of clinical features and presentation. Paediatric Respiratory Reviews. 38: 51—57. doi:10.1016/j.prrv.2020.08.001. PMC 7417920. PMID 32891582. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  72. ↑ Sardu C, Gambardella J, Morelli MB та ін. (2020). Hypertension, thrombosis, kidney failure, and diabetes: is COVID-19 an endothelial disease? A comprehensive evaluation of clinical and basic evidence. Journal of Clinical Medicine. 9 (5): 1417. doi:10.3390/jcm9051417. PMC 7290769. PMID 32403217. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  73. ↑ Irfan O, Tang K, Arii M, Bhutta ZA (червень 2020). Epidemiology, spectrum, and impact of COVID-19 on children, adolescents, and pregnant women (PDF). ipa-world.org (Joint IPA-UNICEF COVID-19 information brief) (англ.). International Pediatric Association, UNICEF. Процитовано 25 листопада 2020. (англ.)
  74. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Kam2020 не вказано текст
  75. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Dufort2020 не вказано текст
  76. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Belot2020 не вказано текст
  77. ↑ Verdoni L, Mazza A, Gervasoni A та ін. (2020). An outbreak of severe Kawasaki-like disease at the Italian epicentre of the SARS-CoV-2 epidemic: an observational cohort study. The Lancet. 395 (10239): 1771—1778. doi:10.1016/S0140-6736(20)31103-X. PMC 7220177. PMID 32410760. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  78. ↑ Davies P, Evans C, Kanthimathinathan HK та ін. (липень 2020). Intensive care admissions of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS-CoV-2 (PIMS-TS) in the UK: a multicentre observational study. The Lancet. Child & Adolescent Health. 4 (9): 669—677. doi:10.1016/S2352-4642(20)30215-7. PMC 7347350. PMID 32653054. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)
  79. ↑ Ouldali N, Pouletty M, Mariani P та ін. (липень 2020). Emergence of Kawasaki disease related to SARS-CoV-2 infection in an epicentre of the French COVID-19 epidemic: a time-series analysis. The Lancet. Child & Adolescent Health. 4 (9): 662—668. doi:10.1016/S2352-4642(20)30175-9. PMC 7332278. PMID 32622376. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка) (англ.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Синдром_мультисистемного_запалення_в_дітей_і_підлітків&oldid=37391013