Австралопітек анамський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Австралопітек анамський
Період існування: пліоцен
Australopithecus anamensis bone (University of Zurich).JPG
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Людиноподібні мавпи (Hominidae)
Рід: Австралопітеки (Australopithecus)
Вид: Австралопітек анамський
Біноміальна назва
Australopithecus anamensis
M.G. Leakey et al., 1995

Австралопітек анамський (Australopithecus anamensis) — найбільш давній вид австралопітеків. Вперше знайдений у Кенії (Канапоя і Аллія Бей), описаний у 1995 році. Датується часом приблизно 4 млн років тому. Загалом відомо близько ста знахідок в Кенії та Ефіопії, що належать 20-ти особам.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Найдавніші залишки австралопітеків були знайдені в 1994–1997 рр. на території Канапоя і Аллія Бей, Кенія. Там в 1994–1997 рр. були знайдені зуби та фрагменти щелеп, а також кілька кісток скелета, що не відносилися до черепу. Ці матеріали, що мають вік від 4,2 до 3,9 млн р. тому., стали підставою до виділення такого виду, як Австралопітек анамський (Australopithecus anamensis). Його назва походить від слова «анам», що на місцевій мові означає «озеро». Така назва була обрана, тому що Канапоя, де була зроблена найперша знахідка, знаходиться на березі озера Туркана. Як і всі австралопітеки, Australopithecus anamensis, безсумнівно пересувався по землі без допомоги верхніх кінцівок. Його раціон, на відмінну від раціону людиноподібних мавп, включав переважно грубу, тверду рослинну їжу, про що свідчить збільшена — у порівнянні з ардипітеками та сучасними шимпанзе — товщина емалі на корінних зубах. Проміжна хронологічна позиція Australopithecus anamensis і відомі анатомічні характеристики цього виду дозволяють розглядати його, можливо як сполучну ланку між ардипітеком, з однієї сторони, і більш пізніми формами австралопітеків, з іншої.

Навколишнє середовище[ред.ред. код]

Австралопітек анамський був знайдений в Кенії, зокрема, в Алліайській затоці, Східної Туркани. Через аналіз стійких ізотопних даних, вважається, що їхнє середовище мало більш закриті лісові навіси, які оточували озеро Туркана, аніж сьогодні. На сьогоднішній день, найбільша щільність лісових масивів в Алліайській затоці була  уздовж спадкової річки Оми. Вважалося, що там була відкрита савана в кулуарах шельфів і нагір’ях(височинах). Точно так само в Алліайській затоці, припускається, що середовище було набагато вологіше. Хоча це не є остаточно, тому що могло бути, що горіхові або насіннєві дерева були наявні на Алліайській затоці,проте необхідні додаткові дослідження.

Джерела[ред.ред. код]

  • (рос.) Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры: Курс лекций / Л. Б. Вишняцкий. Изд. 2-е, испр. и доп. — Кишинев: Высшая Антропологическая школа. — 2005. — 396 с. ISBN 9975-9607-9-0
  • (рос.) Вишняцкий Л. Б. История одной случайности. — Фрязино: Издательство «Век 2». — 2005. — 240 с.
  • (рос.) Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию 55 — 56 ст.
CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Australopithecus anamensis» з англійської Вікіпедії.
Environment

Icono de traducción.svg
Туоянгозавр Це незавершена стаття з палеонтології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.