Людина працююча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людина працююча
(Homo ergaster)
Homo ergaster.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Сухоносі (Haplorrhini)
Парворяд: вузьконосі (Catarrhini)
Надродина: Людиноподібні (Hominoidea)
Родина: Гомініди (Hominidae)
Рід: Люди (Homo)
Вид: Людина працююча
Біноміальна назва
Homo ergaster
(Groves and Mazák, 1975)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Homo ergaster
Commons-logo.svg Вікісховище: Homo ergaster
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Homo ergaster
Скелет Хлопчика з Туркани

Люди́на працю́юча (Homo ergaster) — вид роду Homo, що разом із Людиною прямоходячою (лат. Homo erectus), прийшов на зміну людині умілій (Homo habilis). Час існування — 1,8-1,4 млн років тому. Основні знахідки — в Кенії, Танзанії, Грузії. Зокрема, відомою знахідкою є скелет підлітка 9-12 років (за іншими даними, 13-14 років) знайдений в 1984 році в Кенії (озеро Рудольф). Cкелет датується приблизно 1,6-1,5 млн років назад. Цю знахідку назвали «Хлопчик з Туркани» (Turkana Boy)

Еволюція[ред.ред. код]

Судячи по істотній зміні будови тіла (вищий зріст, довші ноги), Людина працююча зайняла нову екологічну нішу — відкриті вторинні савани. Остаточний перехід до життя на відкритих місцевостях спричинив швидке розселення Людини працюючої за межі африканського континенту. Знахідки в Даманісі (Грузія), що відносяться до 1,8 млн років тому, — є першим свідченням виходу первісної людини за межі Африки. Як покаують археологічні дані, цей вид поширився на території від Туреччини до Китаю, але достатньо великою популяція не могла бути. Іноді знахідки в Грузії відносять до окремого виду — Людини грузинської (Homo georgicus).

Людина працююча зробила важливі відкриття: навчилася виготовляти ручні кам'яні рубила і використовувати вогонь. Найдавніші випадки використання вогню відомі із стоянок в Східній Африці датованих 1,5-1,7 млн років тому (Чесованжа, Гомборе I, Кообі Фора).

Люди цього виду користувалися різними знаряддями праці і були досвідченими мисливцями. Вони були дуже вправними бігунами і розвивали швидкість, яка б дозволила їм змагатися з сучасними олімпійськими спортсменами. Ці факти є побудовані на досліджені їхніх кісток. Людина працююча розвивалась протягом тривалого періоду страшної посухи, через яку висихали вологі тропічні ліси і утворювалися великі пустелі. Цей вид був пристосований витримувати спеку. Вони мали безволосну та гладеньку шкіру. Саме це дозволяло їм більш ефективно пітніти. Людина працююча полювала посеред спекотного для, в час, коли тварини відпочивали. Людина працююча була дуже рухлива. Вона переважно перебувала на відкритій місцевості, що давало їй змогу знаходити їжу уникаючи конкуренції. В цьому сенсі людина працююча була дуже схожа на нас з точки зору їх загальної форми та будови тіла. Цей вид голодних м'ясоїдних людей став першим, хто залишив Африку і колонізував Азію. Саме в цьому квітучому навколишньому середовищі вони еволюціонували і отримали нове ім'я — Homo erectus (людина прямоходяча).[1]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Будова Людини працюючої добре вивчена завдяки великій кількості знахідок, що добре збереглися (зокрема відомий скелет «Хлопчик із Тукани»).

Скелет людини працюючої в цілому вже близький до скелета сучасної людини. Череп людини працюючої був округлий, надбрівні дуги були сильно розвинені. Порівняно з австралопітеком, зуби в людини працюючої були дрібні. Об'єм мозгу помітно збільшився і становив приблизно 800–900 см3, у деяких випадках менше — 700 см3 (для знахідок в Даманісі). Крім того, збільшились і його відділи, що відповідають за абстрактне мислення, зокрема збільшився розмір лобних ділянок. Разом із збільшенням лобних ділянок відбувалося і збільшення в тім'яній області мозгу, так званої зони Брока, відповідальної за мову. Це свідчить про те, що людина працююча вже володіла зачатками мови.[1] Зріст — 130–170 см. Особини швидко розвивалися і рано дорослішали, повністю формувалися вже до 12 років.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Вишняцкий Л. Б. Введение в преисторию. Проблемы антропогенеза и становления культуры: Курс лекций / Л. Б. Вишняцкий. Изд. 2-е, испр. и доп. — Кишинев: Высшая Антропологическая школа, 2005, — 396 с. ISBN 9975-9607-9-0
  • Вишняцкий Л. Б. История одной случайности. Фрязино, Издательство «Век 2», 2005 г., 240 с.
  • Чому існує тільки один вид людей?
  • Походження людини