Людина прямоходяча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Homo Erectus» з іспанської Вікіпедії.

Icono de traducción.svg

Людина прямоходяча[ред.ред. код]

Людина прямоходяча
Homo erectus
Homo erectus.JPG
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Плацентарні або вищі звірі (Eutheria)
Ряд: Примати (Primates)
Родина: Гомініди (Hominidae)
Рід: Людина (Homo)
Вид: Homo erectus
Біноміальна назва
Homo erectus
(Dubois, 1892)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Homo erectus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Homo erectus
Fossilworks: 83084[1] 83084[1]

Люди́на прямоходя́ча (Homo erectus, застаріла назва — архантропи) — вид роду Homo, який розглядають як безпосередньо передуючий сучасній людині.

Вважається, що еректуси з'явилися у Східній Африці в епоху середнього плейстоцену, еволюціонували від Людини рудольфської (Homo rudolfensis), і вже 1,8 млн років тому через Близький Схід (людина грузинська) вони широко заселили Євразію аж до Китаю (Юаньмоуська людина).

Дослідження ДНК X-хромосоми у 2008 році призвело до висновку, що азіатський вид Homo erectus цілком міг схрещуватися з Homo sapiens і бути предком сучасних людей по змішаних лініях (не прямій чоловічий і не прямій жіночої)[2][3].

Людина прямо-ходяча ( Homo erectus) є вимерлим видом гомінідів, що існував у період з 1,8 мільйона років тому до 300000 років тому. Класичні Homo erectus проживали на території сучасної Азії (Китай, Індонезія). У Африці було виявлено рештки подібних скам'янілостей, які часто належали до виду Людина працююча ( Homo ergaster) Також у Європі були виявлені рештки класифіковані як Homo erectus, хоча  все таки зберігається тенденція це позначення застосовувати для скам'янілих знахідок що належать до азіатського регіону.

Об'єм черепної коробки поступово зростав протягом довгої історії. Homo erectus мав більший об'єм черепа аніж,  Людина працююча (Homo habilis) чи  Людина Грузинська (Homo georgicus) знайдену в Дманісі.  Перші рештки Яванської людини свідчать про розмір черепа обсягом 850см3, а ті що були знайдені пізніші досягали 1100см3 у своєму обємі. На обличчі вирізнялися надбрівні дуги та сильна щелепа без підборіддя, з відносно малими зубами. Статевий диморфізм був яскравіше виражений аніж у сучасної людини. Представники цього виду відзначались сильною статурою та висотою до 180 см.

Кам´яні вироби виготовлені Homo erectus в основному відносять до Ашельської культури. Цілком ймовірно, що вони використовували вогонь.

Яванська людина[ред.ред. код]

Між 1891 і 1892 роками голландський анатом Еужен Дюбуа (Eugène Dubois)  вважав, що він віднайшов “втрачену ланку”, гіпотезу про яку висунув Ернст Геккель (Ernst Haeckel) . Це припущення з'явилось внаслідок палентеологічних розкопок у річці Соло, близько Трініл, на острова Ява (Індонезія) та  виявлення кількох зубів, склепіння черепа та стегнових кісток — дуже схожих на ті, що притамінні сучасній людині. Висновки про ці знахідки були опубліковані в 1894 році під іменем Pithecanthropus erectus, хоча більш відома назва цих знахідок — “Яванська людина” або ж “Людина з Трініл”

У тридцяті роки двадцятого століття, німецький палеонтолог Ральф фон Кьонігсвальд  (Ralpf von Koenigswald) отримав нові рештки: знову ж таки з острова Трініл, а також з нових локацій, як наприклад Сангіран — всього 12 зразків. У 1938 році його стараннями були ідентифіковано череп з Сангірану, який вчений відніс до виду Пінекантроп. Однак вже  у 1940 Ернст Майр висловлює думку що, всі цi рештки належать іншому виду — Людині промяходячій (Homo erectus erectus) 

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Black, Davidson (1927): "Further hominid remains of lower Quaternary age from Chou K'ou Tien deposit". Nature120: 954.
  • Dubois, Eugène (1894): "Pithecanthropus erectus, eine menschenähnliche Uebergangsform aus Java". Landesdruckerei, Batavia
  • Jia, Lanpo (1976): "Cueva-hogar del Hombre de Pekín". Ediciones en Lenguas Extranjeras, Pekín.
  • Jia, Lanpo (1981): "El hombre primitivo en China". Ediciones en Lenguas Extranjeras. 75 págs. Pekín
  • Koenigswald, G.H.R. von (1965): "Begegnungen mit dem Vormenschen". Eugen Diederichs Verlag. (2ª Ed.) [Los hombres prehistóricos. Ediciones Omega. 220 págs. Barcelona, 1967]
  • Sartono, S. (1971): "Observations on a new skull of Pithecanthropus erectus (Pithecanthropus VIII) from Sangiran, Central Java". Proceedings of the Academy of Science, Amsterdam B 74: 185-194.
  • Walker, Alan y Richard Leakey (eds.) (1993): "Nariokotome Homo erectus Skeleton". Harvard University Press. ISBN 0-674-60075-4