Бджола медоносна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бджола медоносна
Фотографія бджоли медоносної (Танзанія)
Фотографія бджоли медоносної (Танзанія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Бджола (Apis)
Вид: Бджола медоносна
Біноміальна назва
Apis mellifera
(Linnaeus, 1758)
Поширення виду у світі
Поширення виду у світі
Синоніми
Apis mellifica Linnaeus, 1761
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Apis mellifera
ITIS logo.jpg ITIS: 154396
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Apis mellifera

Бджола́ медоно́сна[1] (Apis mellifera) — вид медоносних бджіл, що належить до класу комах (Insecta), ряду перетинчастокрилих (Hymenoptera), родини справжніх бджолиних (Apidae)[2]. Свійська комаха, стратегічний запильник квіткових рослин. Бджола медоносна й шовкопряд шовковичний — єдині комахи, яких вдалося одомашнити людині.

Етимологія[ред.ред. код]

Латинська наукова назва виду — Apis mellifera. Родова назва apis в перекладі з латинської мови означає «бджола»; видова назва mellifera також має латинські корені: melli означає «мед», а ferre «нести». Буквально — бджола, що носить мед. Звідси й українська калькована назва виду — бджола медоносна. Наукову назву виду в 1758 році створив шведський натураліст Карл Лінней, який, зрозумівши, що, насправді, бджоли несуть не мед, а нектар, пізніше в наступній публікації спробував виправити її на Apis mellifica, тобто бджола, що робить мед. Утім, згідно з правилами синонімії в зоологічній номенклатурі, перевагу слід надавати старішій назві. Тому некоректна назва так і залишилася в обігу в науковій літературі.

Географічне поширення[ред.ред. код]

Як свідчать генетичні дані, бджоли медоносні спочатку з'явилися в Африці, звідки вони стали поширюватися в Європу та Азію[3]. Сьогодні бджоли медоносні поширені по всьому світу[4] (крім, звичайно, Арктики, Антарктиди та пустелі Сахара): Африка, Австралія, Кариби, Європа, Північна Азія (зокрема Китай), Центральна Америка, Північна Америка, Океанія, Південна Америка, Південна Азія[5].

Морфологія[ред.ред. код]

Тіло бджоли поділяється на три відділи: голову, груди і черевце́. На голові двоє складних фасеткових очей і три простих очка, довгі вусики, ротовий отвір з ротовими придатками. До грудей прикріплені дві пари перетинчастих крил, які дають змогу бджолі добре літати, і три пари ніг. Ноги бджоли служать не лише для пересування, а й для збирання й перенесення пилку з квітів. На відміну від трутнів, у маток і робочих бджіл є жалоносний апарат. Зовнішній покрив бджоли — хітин.[6].

Розмноження[ред.ред. код]

І в матки, і в трутня, і в робочої бджоли є статевий апарат. Утім, на відміну від маток і трутнів, статевий апарат робочих бджіл недорозвинений. Пов'язано це з тим, що основна функція маток і трутнів полягає в заплідненні та відкладанні яєць. Робочі ж бджоли виконують інші функції[7].

Геном[ред.ред. код]

Міжнародній групі вчених на чолі з доктором Джорджем Вейнстоком (George Weinstock) із Медичного інституту Бейлора вдалося прочитати геном бджоли медоносної. Таким чином, Apis mellifera стала третьою комахою (після Drosophila melanogaster та Anopheles gambiae), геном якої повністю відомий[3]. На розшифрування вчені витратили рік та приблизно 8 мільйонів доларів. Геном виду удесятеро менше генома людини і містить приблизно 300 мільйонів основних пар ДНК[8].

Бджола медоносна в культурі[ред.ред. код]

З давніх-давен бджоли медоносні відіграють надзвичайно важливе значення для людини, яка давно помітила користь від споживання меду, а також лікувальні властивості прополісу, теж важливого продукту діяльності бджіл. Люди збирали мед ще в часи кам'яного віку, про що, зокрема, свідчить давній наскельний малюнок у Павучих печерах(англ.)укр. (ісп. Cuevas de la Araña), на якому зображено людину, що виймає стільники з бджолиного кубла[9]. Образ медоносних бджіл неодноразово використовували у фольклорі, художній літературі, фільмах, комп'ютерних іграх, філателії та геральдиці.

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Маркевич О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник / О. П. Маркевич, К. І. Татарко. — К.: Наукова думка, 1983. — 410 с
  2. Злотін О. З. Свійські комахи. — С. 4.
  3. а б Прочтен геном медоносной пчелы
  4. Див. карту в таксобоксі
  5. ITIS Report
  6. Злотін О. З. Свійські комахи. — С. 4—5
  7. Злотін О. З. Свійські комахи. — С. 6.
  8. Впервые расшифрован геном пчелы
  9. Ullmann Fritz Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — John Wiley & Sons.

Література[ред.ред. код]

  • Виробнича енциклопедія бджільництва. — К. : Урожай, 1966.
  • Злотін О. З. Свійські комахи / О. З. Злотін. — К. : Радянська школа, 1988.
  • Словарь-справочник по пчеловодству; под ред. А. И. Черкасовой. — К. : Урожай, 1991. — 416 с.