Подільське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подільське воєводство

POL województwo podolskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo podolskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Поді́льське воєво́дство (лат. Palatinatus Podoliae, пол. Województwo podolskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14341793 роках. Створене на основі земель Подільського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на півдні Русі. Головне місто — Кам'янець (Кам'янець-Подільський). Очолювалося подільськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Кам'янці. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&019152.&&&&0019 152 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0463087.&&&&00463 087 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Подільського намісництва Російської імперії.

Повіти[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Поділля (1645).
Подільське воєводство (1660).

Постало внаслідок: а) поширення на руські землі Польського Короліства положень Єдльнінського привілею (1430 року) і розповсюдження на місцеву шляхту положень коронного права, яка зрівняла їх у правах;

б) боротьби за Поділля між Владиславом II Яґайлом та Свидриґайлом у 1431-1432 рр., коли внаслідок перемир’я 1432 р. за Польським Короліством залишалося Західне Поділля із замками, центрами старих волостей:

  • а за ВКЛ — з

Починаючи від 1435 р., у джерелах фігурують урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій. Остаточно територія Подільського воєводства сформувалася після виправи кам’янецького генерального старости Теодорика з Бучача Язловецького в 1447 р., в результаті якої до його території було приєднано північно-східні повіти із замками Летичів і Хмільник.

Адмністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Адмністративно-територіальний устрій у XV ст. був дуалістичним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів:

існував єдиний судово-адміністративний Кам’янецький повіт.

Подільське воєводство налічувало 3 повіти та 12 староств; 3 сенаторів до Сейму: кам'янецький біскуп, кам'янецький каштелян, подільський воєвода.

Староства: Кам'янецьке, Летичівське, Червоногородське, Барське, Хмільницьке, Копайгородське, Мукарівське, Плоскирівське, Сальницьке, Скальське, Смотрицьке, Уланівське.

Географія[ред.ред. код]

На середину XV ст. стабілізувалися кордони воєводства. Західною межею Подільського воєводства була р. Стрипа, нижче міста Бучач кордон йшов на схід до р.Збруча, залишаючи теперішнє м. Чортків у Теребовельському повіті Галицької землі Руського воєводства, м. Гусятин до Поділля. Далі вверх до Збручу, вище м. Тарноруда. Після чього кордон повертав на схід і у верхів’ях р. Смотрич повертав на північ, далі йшов лівим берегом р. Вовчок, де у його середній течії повертав на північний-схід, за р. Іквою, йшов на схід. За м. Улановом, кордон повертав на південь, залишаючи м. Пиків і Межирів у Подільському воєводстві. Потім від верхів’їв р. Мурави і вздовж неї йшов до впадання у р. Дністер. Південний кордон йшов берегом р. Дністер. Площа Подільського воєводства в межах 1772 р. становила 18963 км².

До середини XVI ст. назва Подільське воєводство (Pallatinatus Podolie) не використовувалася в офіційних документах. Поширеною була назва Подільська земля (Terra Podolie). Наприкінці XVI ст., у 1581 р., внаслідок рішення Варшавського сейму, у м. Летичеві утворююється гродський суд, Подільське воєводство ділиться на 2 судових гродських повіти. Спроби створивити у 1641 р. окреме земське судочинство у Летичеві виявилися невдалими.

У 1672-1699 рр. територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Подільський елайєт.
1766 р., згідно з постановою Варшавського сейму, було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського повіту - третім повітом у Подільському воєводстві, який оформився згідно з рішеннями гродненського сейму 1726 р. Червоногородському повіту надавалися титулярні земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої у 1772 р. територія Червногородського повіту, по р. Збруч, війдійшла до складу Австрійської імперії. Внаслідок другого поділу у 1793 р. територія Подільського воєводства була приєднана до складу Російської імперії (Волинське намісництво, пізніше Подільське намісництво намісництво).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gloger, Zygmunt. Województwo Podolskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.пол.
  • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
  • Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV—XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993;
  • Крикун М. Повітовий поділ Подільського воєводства в останній чверті XVI—XVIII ст. // Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 32, 1997.
  • Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672-1699. Warszawa, 1994; пол.
  • Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków, 2000пол.
  • E.Janas, W.Kłaczewski, J.Kurtyka, A.Sochacka (opr.). Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy.- Kórnik. 1998. пол.