Подільське воєводство
ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО ( лат. Pallatinatus Podolie ) — адм.-тер. одиниця у складі Польського Королівства (1434—1569) та Речі Посполитої (1569—1793).
Постало внаслідок: а) поширення на руські землі Польського Короліства положень Єдльнінського привілею (1430) і розповсюдження на місцеву шляхту положень коронного права, яка зрівняла їх у правах;
б) боротьби за Поділля між Владиславом II Яґайлом та Свидриґайлом у 1431-1432 рр., коли внаслідок перемир’я 1432 р. за Польським Короліством залишалося Західне Поділля із замками, центрами старих волостей:
- а за ВКЛ — з
Починаючи від 1435 р. у джерелах фіксують урядники новоствореного воєводства: воєвода, каштелян, суддя, підсудок, писар, підкоморій. Остаточно територія П. воєв. сформувалася після виправи кам’янецького генерального старости Теодорика з Бучача в 1447 р., в результаті якої до території П. воєв. було приєднано північно-східні повіти із замками Летичів і Хмільник.
Адмністративно-територіальний устрій у XV ст. був дуалістичним, поруч зі старими волостями, центрами замкових повітів
- Бакотський,
- Зіньківський,
- Кам’янецький,
- Летичівський,
- Меджибіжський,
- Ровський,
- Сатановський,
- Скальський,
- Смотрицький,
- Хмільницький,
- Червоногродський
існував єдиний судово-адміністративний Кам’янецький повіт.
Географія [ред.]
На середину XV ст. стабілізувалися кордони воєводства. Західною межею П. воєв. була р. Стрипа, нижче м. Бучач кордон йшов на схід до р.Збруч., залишаючи м. Чортків у Теребовельському повіті Галицької землі Руського воєводства, а м. Гусятин до Поділля. Далі вверх до Збручу, вище м. Тарноруда. Після чього кордон повертав на схід і у верхів’ях р. Смотрич повертав на північ, далі йшов лівим берегом р. Вовчок, де у його середній течії повертав на північний-схід, і за р. Іквою, йшов на схід. За м. Улановим, кордон повертав на південь, залишаючи м. Пиків і Межирів у П. воєв. Потім від верхів’їв р. Мурави і вздовж неї, йшов аж до впадання у р. Дністер. Південний кордон йшов берегом р. Дністер. Площа П. воєв. в межах 1772 р. складала 18963 км².
До середини XVI ст. назва Подільське воєводство (Pallatinatus Podolie) не використовувалася в офіційних документах. Поширеною була назва Подільська земля (Terra Podolie). Наприкінці XVI ст., у 1581 р., внаслідок рішення варшавського сейму у м. Летичеві утворююється гродський суд. і П. воев. ділиться на два судових гродських повіти. Спроби створивити у 1641 р. окреме земське судочинство у Летичів виявилися невдалими.
У 1672-1699 рр. територія воєводства була під владою Османської імперії, яка утворила тут Подільський елайєт. Лише у 1766 р. згідно з постановою варшавського сейму було створено окремий земський суд у Летичеві, що спричинило появу повноцінного Летичівського повіту. Третім повітом у П. воєв., який оформився згідно з рішеннями гродненського сейму 1726 р. Червоногородському повіту надавалися титулярні земські уряди хорунжого, стольника, підчашого, підстолія, чашника, ловчого, мечника і скарбника. Окремого судочинства цей повіт не мав.
Внаслідок першого поділу РП у 1772 р. територія Червногородського повіту, по р. Збруч, війдійшла до складу Австрійської імперії.
Внаслідок другого поділу РП у 1793 р. територія П. воєв. була приєднана до складу Рос. імп. (Волинське намісництво, а пізніше Подільське намісництво намісництво).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Крикун М. Адміністративно-територіальний устрій Правобережної України в XV—XVIII ст.: Кордони воєводств у світлі джерел. К., 1993;
- Крикун М. Повітовий поділ Подільського воєводства в останній чверті XVI—XVIII ст. В кн.: Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 32, 1997.
- Kołodziejczyk. D. Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672-1699. Warszawa, 1994;
- Kurtyka J. Podole pomiędzy Polską i Litwą w XIV i 1 połowie XV wieku. В кн.: Kamieniec Podolski. Studia z dziejów miasta i regionu. Kraków, 2000;
- Urzędnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy / Opr. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. Kórnik. 1998.
