Білогірський район (Крим)

Білогірський район
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ:	120700000
Утворений:	1917
Населення:	▲ 64051
Площа:	1894 км²
Густота:	33.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-6559
Поштові індекси:	97600—97661
Населені пункти та ради
Районний центр:	Білогірськ
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	17
Міста:	1
Смт:	1
Села:	76
Селища:	2
Мапа району
Районна влада
Адреса:	97600, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Миру, 1, 9-11-43
Веб-сторінка:	Білогірська РДА
Голова РДА:	Русецький Олег Ленідович
Голова РР:	Худоба Степан Сергійович

Білогі́рський райо́н (рос. Белогорский район, крим. Qarasuvbazar rayonı), до листопада 1946 року – Карасубазарський район) — район у складі Автономної Республіки Крим, розташований в її центральній частині у межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області і Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір. Районний центр — місто Білогірськ.

На півночі район межує з Красногвардійським та Нижньогірським, на північному сході з Совєтським, на сході з Кіровським районами, на півдні з Судацькою та Алуштинською міскрадами та з Сімферопольським районом на заході.

Територія району охоплює частину Головного пасма Кримських гір, передгір'я і передгірні рівнини. Перевищення відносних висот у межах району близько 1000 м. Належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.

Адміністративний склад

До складу району входить місто Білогірськ, селище міського типу Зуя, 76 сіл та 2 селища, які підпорядковані відповідно одній міській:

• Білогірська міськрада;

одній селищній:

• Зуйська селищна рада;

та 17 сільським радам:

• Ароматнівській, Багатівській, Василівській, Вишенській, Зеленогірській, Земляничненській, Зибинській, Кримськорозівській, Криничненській, Курській, Мельницькій, Мічурінській, Муромській, Новожилівській, Русаківській, Цвіточненській та Чорнопільській.

Населення

Населення — 66,4 тис. чоловік:росіяни (48%), кримські татари (34,5%), українці (16,5%), білоруси (0,1%), греки,поляки, німці, вірмени – по 0,1%, а також грузини,євреї, литовці, киргизи, естонці, румуни, чехи і корейці.

Історія

Територія району була заселена з давніх часів. В урочищі Біла Скеля досліджені стоянки епохи раннього палеоліту; виявлено декілька неолітичних поселень (4 тис. до н.е.), два поселення бронзового століття(3 тис. до н.е.), понад 20 курганів і т.п.

Природні ресурси

Переважають чорноземи карбонатні і південні (48% площі району), гірничо-лісові (бурі) і горно-лучні чорноземновидні ґрунти (на яйлі).

Площа лісів – 49,8 тис. га. Поширені хвойні (кримська сосна; 12%) і широколистяні (дуб, бук, граб) породи.

У районі наявні заповідники: Карабі-яйла і Кубалач; пам'ятники природи державного значення: Ак-Кая, Карабі-Яйлінська улоговина, Карасубаші; заповідне урочище і 2 пам'ятники природи місцевого значення.

Корисні копалини

З корисних копалини поширені такі матеріали: цегляно-черепичні глини, вапняки, мергель, галечник, гравій.

Водоймища

До найбільших річок належать: Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають.

Економіка

Трудові ресурси району складають 35,1 тис. чоловік. У народному господарстві працюють 19,5 тис. чоловік.

Провідним у районі є сільське господарство. Район спеціалізується на виробництві фруктів, винограду, овочів, тютюну, ефіроолійних культур, зерна (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза), а також — молока, м'яса, шерсті.

Під сільськогосподарські угіддями — 115,2 тис. га, в т.ч. орних земель — 62,8 тис. га, під садами і виноградниками — 8,5 тис. га, під пасовищами — 43,6 тис. га. Працює 13 колективних господарств, 2 державних сільськогосподарських підприємства і 2 допоміжних сільськогосподарських виробництва.

На території району розміщено 10 промисловий підприємств, які виробляють будівельні матеріали, продукти харчування і винно-горілчані вироби, 2 підприємства лісового господарства, 2 автотранспортних підприємства і 9 будівельних організацій. Найбільші з них: Білогорський виноробний завод, філіал ВАТ «Харчпром Білогірській завод продтоварів», КП «Монтажно-заготовчий завод», ОАТП «Білогірський ЗБМ», КП «Білогірське кар'єроуправління», завод з переробки ефіроолійних культур (с. Кримська Роза).

Транспорт

Автомобільних доріг — 314,9 км. Територією району проходить автотраса республіканського значення Р23: Сімферополь—Феодосія—Керч.

Соціальна сфера

На території району: професіонально-технічне училище, філіал учбово-курсового комбінату з підготовки фахівців сільського господарства; 30 загальноосвітніх шкіл, в т.ч. 2 з кримськотатарською мовою навчання і одна вечірня, краєзнавчий музей (Білогірськ); 4 лікарні, 8 амбулаторій, 2 поліклініки і 31 фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятники

Серед архітектурних пам'ятників — залишки караван-сараю (м. Білогірськ) і Топловський Троїце-Парасківський жіночий монастир (1864, с. Учебне).

Посилання

• who-is-who.com.ua(рос.)