Весніна Олена Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олена Весніна
Elena-vesnina.png
Громадянство Росія Росія
Місце проживання Сочі, Росія
Дата народження 1 серпня 1986(1986-08-01) (27 років)
Місце народження Львів, УРСР
Зріст 176 см
Вага 60 кг
Початок кар'єри 2002
Робоча рука права
Тренер Сергій Веснін (батько)
Призові, USD $3,684,486
Одиночний розряд
Матчів в/п 294 — 226
Титулів 2 WTA, 2 ITF
Найвища позиція 22 (12 жовтня 2009)
Турніри серії Великого шолому
Австралія 4-е коло (2006, 2013)
Франція 2-е коло (2009)
Вімблдон 4-е коло (2009)
США 3-є коло (2009)
Парний розряд
Матчів в/п 249 — 150
Титулів 10 WTA, 6 ITF
Найвища позиція 8 (30 січня 2012)
Турніри серії Великого шолому
Картка була оновлена останній раз: 22 червня 2013

Оле́на Сергі́ївна Весніна́ (*1 серпня 1986, Львів, Україна) — російська тенісистка-професіонал. Трикратна переможниця Кубка Федерації (2006-08) в складі збірної Росії. Переможниця трьох турнірів WTA у парному розряді.

Зміст

Загальна інформація[ред.ред. код]

Батьків Олени звати Сергій (супроводжує доньку на змаганнях) та Ірина (працює вчителем). У уродженки Львова також є молодший брат — Дмитро — свого часу також пробував себе на шляху до професійного тенісу. [1]

Перші кроки в тенісі Весніна зробила в 7 років в ДЮСШ в Сочі.

Улюбленими покриттями називає грунт і хард. Серед тенісних кумирів виділяє Мартіну Хінгіс.

Спортивна кар'єра[ред.ред. код]

Початок[ред.ред. код]

Юніорська кар'єра Олени включила в себе кілька перемог на відносно значущих результатів: у 2002 році 16-річна тенісистка, в парі із співвітчизницею Алісою Клейбановою виграє престижний Кубок Озерова.[2], а через кілька місяців у складі національної збірної, доходить до фіналу юніорського Кубка Федерації. Через рік Весніна непогано проводить Чемпіонат Європи, діставшись до півфіналу одиночного турніру і зігравши у фіналі в парах.[3]

Кар'єра росіянки в юніорському турі завершується влітку 2004 року. На своєму першому і останньому турнірі Великого шолому в цій віковій групі вона доходить до чвертьфіналу одиночного турніру, де поступається майбутній чемпіонці — болгарці Сесіль Каратанчевій. Нечасті ігри в змаганнях юніорського туру не дозволяють добитися скільки-небудь високих позицій в місцевому рейтингу.

Перші роки дорослої кар'єри[ред.ред. код]

До 2002 року відносяться і перші турніри в дорослому турі: Олена провела кілька 10-тисячників в Єгипті, вигравши на них свої перші матчі. Через рік, чотири рази дійшовши до фіналів змагань жіночого туру ITF, Весніна вперше піднімається до трьохсот провідних тенісисток світу. У 2004 році продовжити значно підніматися по рейтингових сходах не вдається, але в кінці листопада росіянці вдається вперше в кар'єрі пробитися в основу турніру WTA — у Квебеку.

Олена на Roland Garros-2011.

Паралельно з успіхами в одиночних турнірах позначаються непогані перспективи і в парі — в цей час Весніна шість разів доходить до фіналів турнірів жіночого туру ITF і шість разів бере титул.

У 2005 році росіянці вдається вийти на новий рівень — серія успішних турнірів під час європейської ґрунтової серії дозволяє Олені в липні — перед турніром в Палермо — увійти до числа двохсот найсильніших тенісисток світу, а півтора місяці потому дебютувати на дорослому турнірі Великого шолому: у США. До кінця сезону Весніна здобуває ще кілька чвертьфіналів і півфіналів і до початку нового року улаштовується на 106-му рядку одиночного рейтингу. У цьому ж сезоні здобуті перші перемоги над гравцями Top100 — в Лінці обіграна Еммануель Гальярді, а у КвебекуСофія Арвідссон.

2005 рік стає дуже вдалим і в парному розряді — Олена в парі із співвітчизницею Анастасією Родіоновою перемагає на все тому ж зальному турнірі у Квебеку.

На початку 2006 року Весніна в черговий раз здійснює якісний ривок у свої результати: на своєму дебютному турнірі Великого шолому в основній сітці — в Австралії — вона користується сприятливою сіткою і проривається до четвертого кола турніру, де поступається співвітчизниці Надії Петровій. Зароблених очок вистачає на те, щоб відіграти в рейтингу більше двадцяти позицій і вперше піднятися на 74-й рядок одиночного рейтингу.

В подальшому Олена добивається третіх кіл на змаганнях в Майамі (і перемоги над 11-ю ракеткою світу Франческою Ск'явоне), Амелії-Айленді і Страсбурзі, що дозволяє їй відіграти в рейтингу ще десяток позицій.

Під час літнього відрізку сезону результати стають більш стабільні: лише один раз на семи турнірах між Roland Garros і US Open Весніна залишає турнір вже після першого кола. Набраних очок вистачає на те, щоб піднятися вже до 44-ї позиції в рейтингу. Серію вдається продовжити і восени, результатом чого стає збереження завойованих раніше позицій і перший в кар'єрі фініш за підсумками сезону в Top50.

Парний сезон також був вельми вдалим — серія стабільних результатів була доповнена двома фіналами турнірів WTA — в Бангалорі навесні і в Пекіні восени, а також виходом у чвертьфінал на Roland Garros. У другій половині року Олена досить продуктивно співпрацювала із співвітчизницею Анною Чакветадзе.

2007-09[ред.ред. код]

Продовжити якісне поліпшення результатів не вдається, але за рахунок періодичних сплесків результатів Весніній вдається без особливих проблем утримуватися в рейтингу в середині першої сотні. Кілька разів росіянка була близькою до виходу в свій перший одиночний фінал змагань WTA: В Форрест-Хіллс її зупиняє Віржині Раззано, а в ТашкентіВікторія Азаренко. У 2008 році Весніна жодного разу не доходить до цієї стадії і трохи здає свої позиції в класифікації.

Олена на US Open-2009.

Знову непоганим був парний рік: серія стабільно якісних виступів дозволила, в якийсь момент, піднятися в Top30 парного рейтингу. Найбільш вдалою була співпраця з Оленою Ліховцевою, яка принесла їй три фінали змагань WTA. Через рік парні результати ще покращилися: за рахунок титулу в Індіан-Уелсі, фіналу в Амелія-Айленді і півфіналу в Чарльстоні Олена не тільки помітно покращує свої позиції в рейтингу, але й доводить національній федерації необхідність свого включення в заявку на Олімпійські ігри. У другій половині сезону-2008 здобуто ще кілька півфіналів і один фінал. До кінця року Весніна вперше входить у число двадцяти найсильніших парниць світу.

У міжсезоння росіянка починає працювати з новим трениром — в недавньому минулому з одним із найкращих тенісистів Росії Андрієм Чесноковим. Співпраця з самого початку виявляється досить продуктивною: на першому ж спільному турнірі — в Окленді — Олена проривається у фінал, обігравши Кароліну Возняцкі, але поступившись Олені Дементьєвій. Надалі Весніна здобуває ще кілька чверть- і півфіналів і до Roland Garros повертає собі місце в числі п'ятдесяти найсильніших тенісисток світу.

Трав'яний сезон приносить повторення кращого результату на турнірах Великого шолома — на кортах Вімблдону грає в четвертому колі.

У другій половині року росіянка закріплює завоювання першої половини року вийшовши у фінал в Нью-Хейвені і кілька разів діставшись до третіх кіл. За підсумками року вона 24-а ракетка світу.

У парних змаганнях Весніна закріплюється в статусі однієї з найсильніших тенісисток в цьому розряді. На фоні результатів року виділяється ґрунтова серія змагань, проведена з білорускою Вікторією Азаренко — зігравшись на двох турнірах прем'єр-серії дует з колишнього СРСР потім доходить до фіналу на Roland Garros, обігравши по дорозі дві пари китаянок, Олена і Вікторія не знаходять контраргументів у вирішальній зустрічі проти іспанок Вірхінії Руано Паскуаль і Анабель Медіни Гаррігес, взявши у них за матч лише два гейми.

2010[ред.ред. код]

У 2010 році Чесноков поступово припиняє співпрацю з Оленою, що швидко позначається на одиночних результатах росіянки: так на Australian Open починається серія з шести турнірів Великого шолома, де Весніна поступається вже в першому колі. На змаганнях регулярного сезону все виглядає дещо краще, хоча і там росіянка періодично видає тривалі безвиграшні серії. Тим не менш, кілька добре проведених турнірів, що включили в себе один півфінал і два фінали змагань WTA, дозволили Олені завершити рік на 53-му рядку класифікації.

Олена на US Open-2010.

У парних змаганнях третій рік поспіль вдається утримувати місце в Top30 класифікації. Змінивши за рік кілька партнерок, Олена досягла найбільших успіхів у літній період (разом з Вірою Звонарьовою), коли зіграла у фіналі Вімблдону і відзначилася в чвертьфіналі турніру в Монреалі і Нью-Йорку.

У 2010 році Весніна вперше добивається якихось значущих результатів у міксті: в парі з ізраїльтянином Енді Рамом вона виходить у чвертьфінал в Австралії, де поступається майбутнім чемпіоном — дуету Леандер Паєс / Кара Блек.

2011[ред.ред. код]

Результати в одиночному розряді знову стабілізуються на рівні гравця середини першої сотні одиночної класифікації. Найбільш значущий очковий вклад був зроблений росіянкою на двох турнірах прем'єр-категорії — в Чарльстоні і Москві, де Олена дійшла до фіналу і півфіналу, поступившись Кароліні Возняцкі і Домініці Цібулковій відповідно.

У парних турнірах для росіянки починається індійський період: постійною партнеркою в жіночих турнірах стає Саня Мірза, а в міксті компанію їй складає спочатку Махеш Бхупаті, а потім Леандер Паєс.

У жіночій парі Олена і Саня доводять свій потенціал на змаганні в Індіан-Веллсі, де обігравши більшість сильних пар дівчата завойовують свій перший спільний титул. В подальшому інтернаціональна пара ще багато разів доходить до вирішальних стадій великих турнірів (в тому числі виходить у фінал на Roland Garros), проте через проблеми з коліном в Мірзи, які позначились ближче до осені та викликали операцію[4], дівчата не змогли поборотися за вихід до Підсумкового турніру. У відсутності Сані Олена зіграла кілька турнірів з іншими партнерками: найбільш вдалою стала співпраця з новозеландською хорваткою Мариною Еракович — дівчата перемогли на зальних змаганнях в Лінці.

У міксті найбільш вдалий період припав на другу половину сезону: на Вімблдоні, разом з Бхупаті, росіянка дістається фіналу, де поступається кращим на турнірі — Юргену Мельцеру та Іветі Бенешовій; а кілька місяців потому, разом з Паєсом, виходить у півфінал на US Open, де знімається зі змагань через травму партнера.

2012[ред.ред. код]

У міжсезоння Олена розпочинає співпрацю з Андрієм Ольховським. Одиночний сезон починається з чвертьфіналу на змаганнях в Окленді, після чого, на наступних чотирьох турнірах, виграє лише один сет.

У парному розряді все складається куди вдаліше: під час австралазійської серії Саня і Олена доходять до півфіналів у тому ж Окленді і на Australian OpenМельбурні вдалося обіграти першу пару світу Реймонд / Губер). Завдяки цим результатами Весніна вперше піднімається на восьмий рядок парного рейтингу. Сезон в міксті починається з фіналу на Australian Open, де Олена і Леандер на вирішальному тай-брейку поступаються парі Маттек-Сендс / Текау.

Під час зимово-весняного хардового сезону пара Мірза / Весніна двічі грає у фіналах змагань асоціації (в Дубаї та Індіан-Веллсі, обидва рази поступаючись парі Губер / Реймонд. Незабаром після початку ґрунтового сезону пара розпадається.

У квітні Олена вирішила припинити співпрацю з Андрієм Ольховським і тренуватися поодинці за допомогою батька.[5] Рішення незабаром виправдовує себе — на початку травня Весніна доходить до першого за рік фіналу одиночного турніру WTA, але знову поступається. З початку ґрунтового сезону новий імпульс отримують виступи в парі — дует з Катериною Макаровою сходу доводить свою конкурентоспроможність, діставшись фіналів великих змагань в Мадриді та Римі. Обидва рази дівчата поступаються парі Сара Еррані / Роберта Вінчі. Напередодні Roland Garros Весніна вперше в кар'єрі піднімається на 7-й рядок парного рейтингу.

2013[ред.ред. код]

У міжсезоння було відновлено співпрацю з Андрієм Чесноковим: локальні спільні тренування та співробітництво на ряді турнірів знову принесли користь — вже на першому турнірі (в Окленді) Олена дійшла до чвертьфіналу; а на другому (в Хобарті) завоювала перший в кар'єрі титул, перегравши у фіналі Мону Бартель. Слідом Весніна результативно відіграла і австралійський турнір Великого шолома, де обігравши двох сіяних суперниць, вийшла до четвертого кола, поступившись лише майбутній чемпіонці Вікторії Азаренко. Залишок хардового сезону і весняний ґрунтовий відрізок пройшов без особливих успіхів — лише двічі Весніній вдалося виграти на одному турнірі більше одного матчу, а чотири рази росіянка поступалася вже в першому колі.

Продовжилися вдалі виступи в парі: Олена і Катерина дійшли до півфіналу на Australian Open, потім виграли великий турнір в Індіан-Веллсі, допомогли збірній Росії пробитися у фінал Кубка Федерації (вигравши вирішальні матчі у японок і словачок), а на початку літа дівчата виграли Roland Garros (перегравши у фіналі давніх кривдниць — Сару Еррані та Роберту Вінчі).

Кубок Федерації та національні турніри[ред.ред. код]

Керівництво збірної періодично привертає Олену до складу національної команди з 2006 року. Найбільш активний період не тільки викликів у тренувальний табір, але й ігор за команду припав на 2006-08 рік, коли Весніна вісім разів виходила на корт у формі національної команди.

Всього, на сьогоднішній день, на рахунку уродженки Львова десять матчів за збірну, вісім з яких припали на парні ігри. Двічі капітан збірної виставляв Олену на вирішальний парний матч: у 2007 році Весніна і Надія Петрова здолали у п'ятій зустрічі півфіналу турніру американок Вінус Вільямс і Лізу Реймонд[6]; а в 2011 році Весніна і Марія Кириленко поступилися у вирішальному матчі фіналу турніру чешкам Кветі Пешке і Луції Градецькій. У проміжку між цими подіями за участі уродженки Львова було виграно два трофеї турніру (у 2007 та 2008 роках).

В 2008 році, в 22 роки, Олена отримала свій перший шанс зіграти на Олімпіаді. Разом з Вірою Звонарьовою вони дійшли до чвертьфіналу парного турніру, обігравши іспанок Нурію Л'ягостеру Вівес / Марію Хосе Мартінес Санчес, але поступившись майбутнім чемпіонкам — сестрам Вільямс.

Рейтинг на кінець року[ред.ред. код]

Рік Одиночний
рейтинг
Парний
рейтинг
2012 69 9
2011 57 10
2010 53 23
2009 24 22
2008 78 18
2007 55 45
2006 44 46
2005 111 126
2004 286 201
2003 278 454

Виступи на турнірах[ред.ред. код]

Виступи в одиночних турнірах[ред.ред. код]

Фінали турнірів WTA в одиночному розряді (8)[ред.ред. код]

Перемоги (2)[ред.ред. код]
Легенда:
До 2009 року
Легенда:
З 2009 року
Турніри Великого шолома (0)
Олімпіада (0)
Підсумковий чемпіонат року (0)
1-а категорія (0+1) Premier Mandatory (0+3)
2-а категорія (0) Premier 5 (0)
3-я категорія (0+2) Premier (1+2)
4-а категорія (0) International (1+1)
5-а категорія (0)
Титули за
покриттям
Титулы за місцем
проведення
матчів турніру
Хард (1+8) Зал (0+3)
Ґрунт (0+2)
Трава (1) Відкрите повітря (2+7)
Килим (0)
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 12 січня, 2013. Хобарт, Австралія Хард Німеччина Мона Бартель 6-3 6-4
2. 22 червня, 2013. Істбурн, Великобританія Трава США Джеймі Хемптон 6-2 6-1
Поразки (6)[ред.ред. код]
Дата Турнір Покриття Суперник в фіналі Рахунок
1. 10 січня, 2009. Окленд, Нова Зеландія Хард Росія Олена Дементьєва 4-6 1-6
2. 29 серпня, 2009. Нью-Хейвен, США Хард[7] Данія Каролін Возняцкі 2-6 4-6
3. 1 серпня, 2010. Стамбул, Туреччина Хард Росія Анастасія Павлюченкова 7-5 5-7 4-6
4. 25 вересня, 2010. Ташкент, Узбекистан Хард Росія Алла Кудрявцева 4-6 4-6
5. 10 квітня, 2011. Чарльстон, США Ґрунт Данія Каролін Возняцкі 2-6 3-6
6. 5 травня, 2012. Будапешт, Угорщина Ґрунт Італія Сара Еррані 5-7 4-6

Фінали турнірів ITF в одиночному розряді (6)[ред.ред. код]

Перемоги (2)[ред.ред. код]
Легенда:
100.000 USD (0)
75.000 USD (0)
50.000 USD (0+1)
25.000 USD (1+2)
10.000 USD (1+3)
Титулы за
покриттям
Титули за місцем
проведення
матчів турніру
Хард (0) Зал (0)
Ґрунт (2+6)
Трава (0) Відкрите повітря (2+6)
Килим (0)
Дата Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок
1. 6 липня, 2003. Балашиха, Росія Ґрунт Росія Дар'я Чемарда 7-5 6-3
2. 21 вересня, 2003. Тбілісі, Грузія Ґрунт Україна Марія Коритцева 6-4 6-3
Поразки (4)[ред.ред. код]
Дата Турнір Покриття Суперник у фіналі Рахунок
1. 6 квітня, 2003. Стамбул, Туреччина Хард Румунія Магда Міхалаке 6-4 2-6 2-6
2. 24 серпня, 2003. Бухарест, Румунія Ґрунт Німеччина Антонела Война 4-6 6-7(7)
3. 5 червня, 2005. Галатіна, Італія Ґрунт Україна Марія Коритцева 3-6 2-6
4. 28 жовтня, 2012. Пуатьє, Франція Хард(i) Пуерто-Ріко Моніка Пуїг 5-7 6-1 5-7

Виступи в парному розряді[ред.ред. код]

Фінали турнірів Великого Шолома у парному розряді (4)[ред.ред. код]

Перемоги (1)[ред.ред. код]
Рік Турнір Покриття Партнерка Суперниці в фіналі Рахунок
1. 2013 Roland Garros Ґрунт Росія Катерина Макарова Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
7-5 6-2
Поразки (3)[ред.ред. код]
Рік Турнір Покриття Партнерка Суперниці в фіналі Рахунок
1. 2009 Roland Garros Ґрунт Білорусь Вікторія Азаренко Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
1-6 1-6
2. 2010 Вімблдон Трава Росія Віра Звонарьова Казахстан Ярослава Шведова
США Ваня Кінг
6-76 2-6
3. 2011 Roland Garros (2) Ґрунт Індія Саня Мірза Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька
4-6 3-6

Фінали турнірів WTA в парному розряді (23)[ред.ред. код]

Перемоги (10)[ред.ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнерка Суперниці в фіналі Рахунок
1. 6 листопада, 2005 Квебек, Канада Хард(i) Росія Анастасія Родіонова Латвія Ліга Декмейере
США Эшлі Харклроуд
6-7(4) 6-4 6-2
2. 13 січня, 2007 Хобарт, Австралія Хард Росія Олена Ліховцева Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
2-6 6-1 6-2
3. 23 квітня, 2008 Індіан-Веллс, США Хард Росія Дінара Сафіна КНР Янь Цзи
КНР Чжен Цзє
6-1 1-6 10-8
4. 19 березня, 2011 Індіан-Веллс, США (2) Хард Індія Саня Мірза США Бетані Маттек-Сандс
США Меган ШонессІ
6-0 7-5
5. 10 квітня, 2011 Чарльстон, США Ґрунт Індія Саня Мірза США Бетані Маттек-Сандс
США Меган Шонессі
6-4 6-4
6. 16 жовтня, 2011 Лінц, Австрія Хард(i) Нова Зеландія Марина Еракович Німеччина Юлія Ґерґес
Німеччина Анна-Лена Грьонефельд
7-5 6-1
7. 6 жовтня, 2012 Пекін, Китай Хард Росія Катерина Макарова Іспанія Нурія Л'ягостера Вівес
Індія Саня Мірза
7-5 7-5
8. 21 жовтня, 2012 Москва, Росія Хард(i) Росія Катерина Макарова Росія Надія Петрова
Росія Марія Кириленко
6-3 1-6 [10-8]
9. 16 березня. 2013 Індіан-Веллс, США Хард Росія Катерина Макарова Росія Надія Петрова
Словенія Катарина Среботнік
6-0 5-7 [10-6]
10. 9 червня, 2013 Roland Garros Ґрунт Росія Катерина Макарова Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
7-5 6-2
Поразки (13)[ред.ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнерка Суперниці в фіналі Рахунок
1. 19 лютого, 2006 Бангалор, Індія Хард Росія Анастасія Родіонова ПАР Лізель Губер
Індія Саня Мірза
3-6 3-6
2. 24 вересня, 2006 Пекін, Китай Хард Росія Анна Чакветадзе Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
2-6 4-6
3. 18 лютого, 2007 Антверпен, Бельгія Килим(i) Росія Олена Ліховцева Зімбабве Кара Блек
ПАР Лізель Губер
5-7 6-4 1-6
4. 6 травня, 2007 Варшава, Польща Ґрунт Росія Олена Ліховцева Росія Віра Душевіна
Україна Тетяна Перебийніс
5-7 6-3 2-10
5. 13 квітня, 2008 Амелія-Айленд, США Ґрунт Білорусь Вікторія Азаренко США Бетані Маттек
Чехія Владимира Угліржова
3-6 1-6
6. 20 липня, 2008 Стенфорд, США Хард Росія Віра Звонарьова Зімбабве Кара Блек
США Лізель Губер
4-6 3-6
7. 5 червня, 2009 Roland Garros Ґрунт Білорусь Вікторія Азаренко Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Іспанія Анабель Медіна Гаррігес
1-6 1-6
8. 3 липня, 2010 Вімблдон Трава Росія Віра Звонарьова Казахстан Ярослава Шведова
США Ваня Кінг
6-76 2-6
9. 3 червня, 2011 Roland Garros (2) Ґрунт Індія Саня Мірза Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька
4-6 3-6
10. 25 лютого, 2012 Дубай, ОАЕ Хард Індія Саня Мірза США Ліза Реймонд
США Лізель Губер
2-6 1-6
11. 17 березня, 2012 Індіан-Веллс, США Хард Індія Саня Мірза США Ліза Реймонд
США Лізель Губер
2-6 3-6
12. 13 травня, 2012 Мадрид, Іспанія Ґрунт Росія Катерина Макарова Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
1-6 6-3 [4-10]
13. 20 травня, 2012 Рим, Італія Ґрунт Росія Катерина Макарова Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
2-6 5-7

Фінали турнірів ITF в парному розряді (6)[ред.ред. код]

Перемоги (6)[ред.ред. код]
Дата Турнір Покриття Партнерка Суперниці в фіналі Рахунок
1. 6 липня, 2003 Балашиха, Росія Ґрунт Росія Дар'я Чемарда Росія Ірина Коткіна
Білорусь Ірина Курянович
7-5 6-4
2. 17 серпня, 2003 Бухарест, Румунія Ґрунт Росія Ганна Бастрикова Румунія Габріела Нікулеску
Румунія Моніка Нікулеску
6-4 6-4
3. 24 серпня, 2003 Бухарест, Румунія Ґрунт Росія Ганна Бастрикова Італія Ніколь Слерічо
Росія Ірина Смирнова
6-1 6-1
4. 13 червня, 2004 Марсель, Франція Ґрунт Ізраїль Шахар Пеєр Франція Кільдін Шевальє
Іспанія Кончіта Мартінес Гранадос
6-1 6-1
5. 5 сентября, 2004 Балашиха, Росія Ґрунт Росія Марія Головизніна Україна Олена Антипіна
Росія Алла Кудрявцева
7-5 6-4
6. 19 вересня, 2004 Тбілісі, Грузія Ґрунт Білорусь Дар'я Кустова Росія Марія Кондратьєва
Росія Катерина Кожохіна
6-2 6-4

Виступи у змішаному парному розряді[ред.ред. код]

Фінали турнірів Великого Шолома у змішаному парному розряді (3)[ред.ред. код]

Поразки (3)[ред.ред. код]
Рік Турнір Покриття Партнер Суперники в фіналі Рахунок
1. 2011 Вімблдон Трава Індія Махеш Бхупаті Австрія Юрген Мельцер
Чехія Івета Бенешова
3-6 2-6
2. 2012 Australian Open Хард Індія Леандер Паєс Румунія Хорія Текеу
США Бетані Маттек-Сендс
3-6 7-5 [3-10]
3. 2012 Вімблдон (2) Трава Індія Леандер Паєс США Ліза Реймонд
США Майк Браян
3-6 7-5 4-6

Виступи в командних турнірах[ред.ред. код]

Фінали командних турнірів (3)[ред.ред. код]

Перемоги (2)[ред.ред. код]
Рік Турнір Команда Суперник в фіналі Рахунок
1. 2007 Кубок Федерації Росія Росія
А.Чакветадзе,С.Кузнецова,О.Весніна
Італія Італія
Скьявоне,Сантанжело
4-0
 
2. 2008 Кубок Федерації Росія Росія
В.Звонарьова,С.Кузнецова,К.Макарова,О.Весніна
Іспанія Іспанія
Медіна,Суарес,Л'ягостера
4-0
 
Поразки (1)[ред.ред. код]
Рік Турнір Команда Суперник у фіналі Рахунок у фіналі
1. 2011 Кубок Федерації Росія Росія
М.Кириленко, С.Кузнецова, А.Павлюченкова, О.Весніна
Чехія Чехія
П.Квітова, Л.Шафарова, Л.Градецька, К.Пешке
2-3
 

Історія виступів[ред.ред. код]

Турнір 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 В–П
Австралія A A A A 6–5
Франція A A A A 1–6
Вімблдон A A A A 9–1
США A A A LQ 3–6
Місце на кінець року N/A 278 286 111 44 55 78 23 52 57

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Спортсмен Це незавершена стаття про спортсмена.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.