Вишневецький Костянтин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вишневецький Костянтин
POL COA Korybut.svg
Герб Корибутовичів-Вишневецьких Корибут
Народився 1564
Помер 25 травня 1641(1641-05-25)
Залізці
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Національність русин
Діяльність військовик, державний діяч
Відомий перший католик з князів Вишневецьких
Титул князь
Конфесія католик
Батько Костянтин Вишневецький
Матір Анна-Ельжбета Свірч
Рід Вишневецькі
Дружина Анна Загоровська
Мнішек Урсула
Кристина з Струсів
Катерина Корнякт
POL COA Korybut.svg

Вишневецький Костянтин гербу Корибут (*1564—†25 травня 1641) — князь, військовик, державний діяч Речі Посполитої. Був сином воєводи київського Костянтина Вишневецького і польки Анни-Ельжбети Свірчівни з Вільхівця. Братом його батька (стриєм) був славний Дмитро «Байда» Вишневецький.

Життєпис[ред.ред. код]

Біля 1595 р. першим з князів Вишневецьких перейшов на католицький обряд. Був опікуном Яреми Вишневецького.
Брав участь у поході під проводом польського гетьмана великого коронного Яна Замойського проти Михая Хороброго — господаря Волощини та Молдавії; відзначився, заслужив похвалу гетьмана.

Найважливіші події його життя розпочались 1604 р., коли до його родового маєтку Вишнівець потрапив Лжедмитрій I. Більшість дослідників схиляється до того, що він повірив у розказану історію, повіз того до Кракова на зустріч з королем Сиґізмундом ІІІ Вазою, заїхавши по дорозі до свого тестя Єжи Мнішека у Самбір. Там Самозванець познайомився з Мариною Мнішек. Константин Вишневецький був одним з організаторів і спонсорів походу на Москву, який завершився у червні 1605 р. коронацією царя Дмітрія Іоановича. Вдруге вирушив до Москви 1606 року у кортежі Марини Мнішек.

У ніч на 17 травня 1606 року у Москві вибухнуло повстання. Було вбито самозванця і багатьох його прихильників. Багатотисячний натовп розлючених москвичів кинувся убивати чужоземців, які прибули разом з Лжедмітрієм І і Мнішками. Будинок, у якому перебував князь Костянтин, також був атакований. 2 доби К.Вишневецький на чолі 500 своїх людей відбивав напади повсталих. Зрештою, будинок почали обстрілювати з гармат, і хоробрий князь мусив здатися. Був засланий до Костроми, де перебував до укладення 25 липня 1608 р. перемир'я поміж Московським царством і Річчю Посполитою. Повернувся на Волинь, незабаром долучився зі своїм загоном до війська Лжедмітрія ІІ, взявши участь з вересня у 16-місячній в облозі Троїце-Сергієвого монастиря. Брав участь у московських війнах королевича Владислава IV Вази.

У 1620–1638 роках князь Костянтин обіймав посаду старости черкаського. Освоював землі на схід від Дніпра. Продовжуючи справу своїх троюрідних братів Олександра і Михайла, розширив володіння Вишневецьких на Лівобережжі, захопивши міста Яблунів та Миргород і землі по річках Пслі, Ворсклі, Орелі в «диких полях» під Путивлем, Білгородом і по ріках Хоролу й Грун. 1625 р. князь Костянтин, як прикордонний староста, належав до комісії, що вела переговори із запорізькими козаками.

Костянтин Вишневецький був причетним до історії багатьох міст Лівобережної України, колонізуючи землі вздовж рік Дніпро, Сули, надаючи пільги і приймаючи втікачів з Волині, Галичини, Поділля. За це йшли скарги до короля, шляхти Правобережної України. Заклав 1627 р. біля Лубен скит з церквами Успіння Богородиці, Св. Миколая.

1636 р.: призначений воєводою белзьким, 1638 р. воєводою руським. Обіймав також посаду старости крем'янецького.

Помер 25 травня (або 21 червня) 1641 р.) у віці 77 років невдовзі після звістки про раптову смерть наймолодшого сина Юрія. Був похований у містечку Залізцях (отримав у придане від Урсули Мнішек, перетворив на нову резиденцію роду).

Шлюби, діти[ред.ред. код]

Був одружений 4 рази, мав числених нащадків.
1. До 1598 одружився з Анною Загоровською. У шлюбі народились:

2. Біля 1603 одружився з Урсулою Мнішек — донькою старости львівського Єжи Мнішека. Діти:

  • Юрій Вишневецький (*після 1603—†1641) — староста кам'янецький
  • Олександр Вишневецький (*після 1603 — †1638/39) — ротмістр, староста черкаський
  • Теофілія Вишневецька (*після 1603- †р.с.н) — видана за каштеляна войницького Пйотра Шишковського

3. Шлюб із Кристиною Струсь (*р.н.н.-†1647) був бездітним, через що відбулось розлучення.

4. Біля 1626/28 p. одружився з Катериною Корнякт (*р.н.н.-†1635) — донькою найбагатшого міщанина Львова Костянтина Корнякта. Шлюб був бездітним.

Література[ред.ред. код]

  • Czamańska I. Wiśniowieccy. Monografia rodu.— Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. ISBN 978-83-7177-229-0 (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Рафал Лещинський
POL województwo bełskie IRP COA.svg Белзький воєвода
1636-1638
POL województwo bełskie IRP COA.svg Наступник
Якуб Собеський
Попередник
Станіслав Любомирський
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода руський
1638-1641
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Якуб Собеський