Гонорій I
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гонорій I | |
|---|---|
| В миру: | Гонорій |
| Народжений | ??? |
| Початок понтифікату | 625 |
| Кінець понтифікату | 638 |
| Попередник: | Боніфацій V |
| Наступник: | Северин |
| сімдесятий папа римський | |
| Портали: Історія | |
Гонорій I (лат. Honorius; †12 жовтня 638), сімдесятий папа Римський (27 жовтня 625—12 жовтня 638), походив з Кампанії, син консула Петронія. Вважається, що саме він запровадив відзначення свята "Воздвиження Чесного Хреста". За часів його понтифікату проводилась активна місіонерська робота в Англії.
Гонорій I підтримував монофелітство, христологічну єресь, згідно якої Ісус Христос володів двома основами: людською та божественною, проте мав одну волю та енергію. Монофеліти вважали, що самостійність людської волі зникла через її поглинення божественною волею.
[ред.] Піддання анафемі
Через сорок років після своєї смерті Гонорій I був підданий анафемі на Третьому Константинопольському Соборі як прихильник монофілітів. Анафема була проголошена папою Левом II. Гонорія I проклинали аж до XI століття. Противники безпомилковості папи на Першому Ватиканському соборі посилались на помилку Гонорія I.
[ред.] Джерела
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |