Урбан II
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Урбан II | |
|---|---|
|
|
| В миру: | Отто (Одо) де Лажері |
| Народжений | бл. 1042, Лажері, Франція |
| Початок понтифікату | березень 1088 |
| Кінець понтифікату | 29 липня 1099 |
| Попередник: | Віктор III |
| Наступник: | Пасхалій II
|
| Портали: Історія | |
Блаженний Урбан ІІ (лат. Urbanus; *1042—†29 липня 1099), сто п'ятдесят восьмий папа Римський (березень 1088— 29 липня 1099), народився у Лажері (поблизу Шатійон сюр Марн, отримав церковну освіту. Служив архидияконом у Реймсі, пізніше вступив до Клюнійського монастиря, де дослужився до чину пріора.
Підтримував реформи Григорія VII, який призначив його кардиналом. Після короткого правління Дезидерія Отто був обраний папою шляхом акламації невеликою групою кардиналів та інших прелатів у Террачіні. Продовжував політику Григорія VII, демонструючи вражаючу гнучкість і дипломатичність. Зумів подолати могутнього антипапу Климента III, боровся з симонією, підтримував целібат духовенства та продовжив оппозицію імператору Священної Римської імперії Генріху IV.
[ред.] Хрестові походи
Праця Урбана II щодо організації хрестового походу розпочалась на Соборі у П'яченці у березні 1095 року, де папа прийняв послів Візантійського імператора Олексія I Комніна, який просив допомоги проти мусульман. У роботі собору примали участь так багато єпископів з Італії, Бургундії та Франції, що його довелось проводити під відкритим небом.
На Клермонському соборі, який відбувся у листопаді того ж року, Урбан II проголосив найбільш вражаючу в європейській історії промову, закликавши знать і весь люд звільнити Святу Землю від турок-сельджуків.
До цього часу точаться спори про те, чи знаменитий клич хрестоносців "Цього хоче Бог" або "Така воля Божа" придумав Урбан II, або ж його створили самі хрестоносці.
Урбан II помер через 14 днів після того як хрестоносці завоювали Єрусалим, проте звістка про це дійшла уже до його наступника папи Пасхалія II.
[ред.] Урбан II і Сицилія
Менш значущими, проте більш успішними ніж результати хрестового походу, виявились успіхи Урбана II у намаганнях поширити вплив католицької церкви на Кампанію та Сицилію, вивівши ці землі з-під сфери впливу Візантійської імперії та гегемонії сарацинів. Провідником його ідей став норманнський правитель Сицилії Рожер I, якого папа наділив надзвичайними повноваженнями.
[ред.] Джерела
- Five versions of his speech for the First Crusade from Medieval Sourcebook.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


