Боніфацій VIII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Боніфацій VIII
Giotto - Bonifatius VIII.jpg
C o a Bonifacio VIII.svg
У миру Бенедетто Каетані
Народився бл.1235, Ананьї, Італія
Початок понтифікату 24 грудня 1294
Кінець понтифікату 11 жовтня 1303
Попередник Целестин V
Наступник Бенедикт XI


Портали: Католицтво

Боніфацій VIII (лат. Bonifacius; *бл.1235—†11 жовтня 1303) — сто дев'яносто другий папа Римський, понтифікат якого тривав з 24 грудня 1294 до 11 жовтня 1303.

Біографія[ред.ред. код]

Бенедетто був молодшим сином у небагатій знатній родині, а тому ще в молодому віці став священиком у кафедральному соборі Ананьї. У 1252 його дядько П'єтро Каетані був призначений єпископом Тоді в Умбрії, а тому Бенедетто поїхав туди і розпочав своє навчання.

У 1264 почав служити секретарем кардинала Сімона де Бріє. Пізніше він супроводжував кардинала Оттобона Фієскі в його подорожі до Англії (1265-1268) для подолання бунту групи баронів проти короля Англії Генріха III. У 1281 Бенедетто був призначений кардиналом-дияконом, після чого служив папським легатом для виконання різного роду дипломатичних місій в Франції, Неаполі, Сицилії і Арагоні.

Його було обрано папою в 1294 після зречення Целестина V. Проте Целестин V не одержав спокою, якого він прагнув. Боніфацій VIII ув'язнив його в замку Фумоне поблизу Ферентіно в Кампаньї, де Целестин і помер 19 травня 1296. Деякі історики вважають, що його вбили за наказом Боніфація VIII.

Боніфацій VIII у 1303 заснував Римський університет "La Sapienza". Він був прихильником втручання папської влади у світські справи, абсолютизував тезу про верховенство папи над світськими володарями. Ці погляди призвели до конфліктів папи з імператором Альбрехтом I, впливовою італійською родиною Колонна та королем Франції Філіпом IV.

Конфлік із Філіпом IV Красивим призвів спочатку до відлучення короля від церкви, а потім до арешту папи французькими військами. Від папи стали вимагати відставки, але Боніфацій VIII відповів, що радше вмре. Хоча його відпустили, він незабаром помер, можливо, як стверджували чутки, вчинив самогубство.

1311 року Філіп Красивий організував суд над пам'яттю Боніфація VIII, який, однак, не дав бажаного для короля результату.

Данте помістив Боніфація VIII в пекло.

Джерела[ред.ред. код]

  • Boase, Thomas S. R. (1933). Boniface VIII. London: Constable. 
  • Coppa, Frank J, ed. (2002). The Great Popes Through History. Connecticut. Greenwood Press. 
  • Jean Coste (ed.), ред. (1995). Boniface VIII en procès. Articles d'accusation et dépositions des témoins (1303–1311). Rome: L'Erma di Bretschneider. ISBN 88-7062-914-7. 
  • Tierney, Brian (1964). Crisis of Church and State. New Jersey: Prentice-Hall. 
  • Wood, Charles, T. (1967). Phillip the Fair and Boniface VIII: State vs Papacy. New York: Holt, Rhinehart, and Winston. 


Ключі св. Петра Це незавершена стаття про Папу Римського.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.