Климент VI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Климент VI
Clemens VI.gif
C o a Gregorio XI.svg
У миру П'єр Роже
Народився 1291, Лімузен, Франція
Початок понтифікату 7 травня 1342
Кінець понтифікату 6 грудня 1352
Попередник Бенедикт XII
Наступник Іннокентій VI


Портали: Католицтво

Климент VI (лат. Clemens; *1291—†6 грудня 1352) — сто дев'яносто сьомий папа Римський, понтифікат якого тривав з 7 травня 1342 до 6 грудня 1352, четвертий папа періоду Авіньйонського полону.

Біографія[ред.ред. код]

Климент народився як П'єр Роже в провінції Лімузен у родині заможного землевласника з комуни Розьє-д'Еглетон. Ще хлопчиком він вступив до ордена бенедиктинців, пізніше навчався в Парижі. Після висвячення в духовний сан став настоятелем монастиря у Фекамі, пізніше послідовно займав пости єпископа Арраса, лорда-канцлера Франції, архієпископа Санського та архієпископа Руанського. 1338 року він став кардиналом.

Як і його найближчі попередники Климент був прихильником Франції та демонстрував ці симпатії, відмовившись повернутись до Вічного міста на прохання відомих мешканців Рима, серед яких був і Петрарка. Він також викупив Авіньйон із сюзеренітету неаполітанської королеви Джованни I за 80 000 золотих. Ці гроші ніколи не були сплачені, проте папа вважав, що він розрахувався з королевою, адже він відпустив її гріхи, що полягали у вбивстві чоловіка.

Климент VI видав буллу Unigenitus (27 січня 1343), якою узаконив право папи на видачу індульгенцій. За часів його правління в Європі тривала Чорна смерть, тобто найдовша в історії пандемія чуми (13471350), яка забрала від однієї до двох третин населення континенту. Климент VI доручив астрологам визначити причини пандемії, які пізніше вважали, що ця біда настала внаслідок перебування планет Сатурну, Юпітеру та Марсу на одній лінії. Незважаючи на застереження своїх лікарів, Климент VI брав участь у похованнях хворих на чуму, відвідував їх та приймав сповідь. Народна думка приписувала виникнення епідемії чуми діям євреїв, а тому Європою прокотилась хвиля погромів. 1348 року папа видав дві булли, в яких засудив насильство щодо євреїв, а також зобов'язав духовенство захищати їх.

Камея папи Климента VI

Климент продовжував боротьбу своїх попередників з імператором Священної Римської імперії Людовиком IV. Він відлучив останнього від церкви після проведених перемовин 13 квітня 1346, а також керував обранням імператором Карла IV, який здобув загальне визнання після смерті Людовика IV у жовтні 1347. Саме ці дії припинили розкол у Німеччині. 1343 року Климент проголосив хрестовий похід, проте ніякі дії не вчинялись, окрім морського нападу на Смирну (29 жовтня 1344).

Климент VI помер у грудні 1352 року.

Джерела[ред.ред. код]

  • From the 9th edition (1876) of an unnamed encyclopedia
  • Andrew Tomasello, Music and Ritual at the Papal Court of Avignon 1309-1403.
  • Eamon Duffy, Saints & Sinners, a History of the Popes, 2nd edition.
  • "Pope Clement VI" in the 1913 Catholic Encyclopedia