Пій XI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Пій ХІ
(Pius PP. XI)
Папа Римський
6 лютого 1922 — 10 лютого 1939
Девіз: Pax Christi in regno Christi
Попередник: Бенедикт XV
Наступник: Пій ХІІ
Ім'я при народженні: італ. Achille Ambrogio Damiano Ratti
Дата народження: 31 травня 1857(1857-05-31)[1][2][…] або 31 березня 1857(1857-03-31)[4]
Місце народження: Дезіо, Ломбардо-Венеційське королівство, Австро-Угорщина[2]
Дата смерті: 10 лютого 1939(1939-02-10)[1][2][…] (81 рік)
Місце смерті: Ватикан
Поховання: Гроти Ватикану
Громадянство: Королівство Італія
Релігія: католицька церква[5]
Освіта: Папський Григоріанський університет і Римський університет ла Сапієнца
Батько: Francesco Rattid
Мати: Teresa Rattid
Інтронізація: 12 лютого 1922
У миру: Амброджо Даміано Акілле Ратті
Нагороди:
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пій XI (італ. Pio XI, світське ім'я — Акілле Ратті; (31 травня 1857(1857-05-31) або 31 березня 1857(1857-03-31), Дезіо, Ломбардо-Венеційське королівство, Австро-Угорщина — 10 лютого 1939(1939-02-10), Ватикан) — 259-й Папа Римський (1922—1939).

Біографія[ред. | ред. код]

Був префектом Ватиканської бібліотеки.

1918 — посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (куди не був допущений), Польщу і Балтію.

З травня 1919 — папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви польською владою після окупації Галичини Польщею.

Після 1922, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка Mit brenender Sorge; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка Divini Redemptoris; 1937).

1925 — уклав конкордат з урядом Другої Речі Посполитої, який, зокрема, упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.

1931 — збудував будинок Колегії св. Йосафата у Римі.

1931 — дозволив поширення діяльності чину василіан на Угорщину та Румунію.

1935 — створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права.

1937 — оприлюднив першу енцикліку німецькою мовою «Mit brennender Sorge» (укр. З величезною стурбованістю). В енцикліці згадувалися порушення угоди з Церквою, містилася критику расизму та інших аспектів нацистської ідеології.

1938 — відкрито виступив проти проголошеного Беніто Муссоліні курсу на запровадження в Італії расистської політики[6].

1938 — з прихильністю поставився до виникнення автономної Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Няраді.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118594745 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. https://www.odis.be/lnk/PS_11519
  5. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  6. Невже дійде до конфлікту між Фашизмом і Ватиканом? // Діло, ч. 167, 2.08.1938. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2013. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Пій XI // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.107-108