Пій XI

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пій ХІ
(Pius PP. XI)
PiusXIpaintingsit.jpg
Pax Christi in regno Christi
PiusXICOA.jpg
В миру: Амброджо Даміано Акілле Ратті
Народився 31 травня 1857
Дезіо, Італія
Початок понтифікату 6 лютого 1922
Інтронізація: 12 лютого 1922
Кінець понтифікату 10 лютого 1939
Попередник: Бенедикт XV
Наступник: Пій ХІІ


Портали: Католицтво

Пій XI (світське ім'я-Акілле Ратті; *31 травня 1857 — †12 лютого 1939) — Папа Римський (192239).

Був префектом Ватиканської бібліотеки. В 1918 посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (не був допущений), Польщу і Прибалтику. З травня 1919 папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви варшавською владою у Західній Україні після окупації цих земель Польщею. В 1922, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та в СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расиської ідеології (енцикліка проти фашизму «Mit brenender Sorge»; 1937) та виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка «Divini Redemptoris»; 1937). У 1925 уклав конкордат з польським урядом, який упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі. В 1931 збудував будинок Колегії св. Йосафата у Римі. В 1931 П. XI дозволив поширення діяльності чину василіанів в Угорщині та Румунії. У 1935 створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права. З прихильністю поставився до виникнення незалежної Української держави у Закарпатті — Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Нарадія.