Анастасій IV
| Анастасій IV | |
|---|---|
|
|
| В миру: | Коррадо ді Субурра |
| Народжений | ??? |
| Початок понтифікату | 9 липня 1153 |
| Кінець понтифікату | 3 грудня 1154 |
| Попередник: | Євгеній III |
| Наступник: | Адріан IV
|
| Портали: Історія | |
Анастасій IV (лат. Anastasius; †3 грудня 1154), сто шістдесят сьомий папа Римський (9 липня 1153—3 грудня 1154), народився у Римі, син Бенедикта.
[ред.] Біографія
Коррадо делла Субарра походив з римської аристократичної сім'ї Деметри. Близько 1114 р. він був призначений Пасхалієм II в сан кардинала-священика з титулом церкви Санта Пуденціана. У 1128 р Гонорій II зробив Коррадо кардиналом-єпископом Санта Сабіна. У 1130, коли одночасно на папський престол претендували Інокентій II та Анаклет II, Коррадо рішуче став на бік Інокентія II, а після втечі останнього до Франції залишився його вікарієм в Італії. Після смерті Євгенія III Коррадо делла Субурра, до цього моменту найстаріший з кардиналів за віком і декан колегії кардиналів, був обраний на папський престол і прийняв ім'я Анастасія IV.
[ред.] Понтифікат
Понтифікат 70-річного Анастасія IV тривав всього лише один рік. По більшості конфліктних питань папа вважав за краще поступатися: Вільяму Йоркському, питання про законність висвячення якого розтягнулося на тринадцять років і займало час чотирьох понтифіків, був висланий паллій; суперечку з Фрідріхом Барбароссою про призначення Магдебургського єпископа було врегульовано. Римський сенат під впливом Арнольда Брешіанського фактично захопив владу в місті, позбавивши Анастасія IV будь-якого політичного впливу при повній байдужості з боку папи.
При цьому Анастасій подбав про свою посмертну славу. За його вказівкою мощі рівноапостольної Олени були перенесені в скромну раку в Санта Марія ін Арачелі, а вивільнений при цьому античний порфіровий саркофаг папа приготував для власного поховання. 3 грудня 1154 Анастасій IV помер і був похований в цьому саркофазі в крипті собору святого Петра.
[ред.] Посилання
Анастасій IV у Enciclopedia dei Papi Treccani (італ.)
