Грім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Грім — звук, що викликаний електричними розрядами блискавки під час грози. Звук грому буває різним, від різкого, гучного тріску(як постріл рушниці) до довгого низького гуркоту(гулу). Раптове підвищення тиску і температури від блискавки спричиняє швидке розширення повітря навколо неї і в самій стрілі блискавки. У свою чергу, це розширення повітря створює звукову ударну хвилю, схожу на звуковий удар, яке створює звук грому, часто згадується як удар, тріск, або гуркіт грому. Звук, подібний до грому, також супроводжує перехід літального апарату звукового бар'єру і спричинений ударною хвилею.

Різне[ред.ред. код]

Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься (Приказка).

Час від удару блискавки до звуку грому помножений на швидкість звуку дає відстань до блискавки.

У старословянській міфології грім створювався богом Перуном.

За народним повір'ям (утвореним після прийняття християнства), пророк Ілля під час грози їде небесною колісницею і карає грішників громом і блискавкою.