Гроза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гроза над Юкатаном

Гроза — атмосферне явище, пов'язане з електричними розрядами в купчасто-дощових хмарах. Супроводжується блискавкою та громом.

Гроза відноситься до одних з найнебезпечніших для людини природних явищ, за кількістю зареєстрованих смертельних випадків тільки повені призводять до більших людських втрат[1].

Географія гроз[ред.ред. код]

Розподіл частоти грозових розрядів на поверхні Землі

Одночасно на Землі діє близько півтори тисячі гроз, середня інтенсивність розрядів оцінюється як 46 блискавок на секунду. По поверхні планети грози розподіляються нерівномірно. Над океаном гроз спостерігається приблизно в десять разів менше, ніж над континентами. У тропічній та субтропічній зоні (від 30° північної широти до 30° південної широти) зосереджено близько 78% всіх розрядів блискавок. Максимум грозової активності припадає на Центральну Африку. За даними спостережень з 1967 по 1976 рік, в містечку Тороро, Уганда, в середньому 251 день на рік був з грозою. У Великобританії рекордне число грозових днів на рік для одного міста — 38. Зафіксовано в 1912 році в Стоуніхерсті, Ланкашир; вдруге таке рекордне число було зафіксоване в 1967 році в Хаддерсфілді, Західний Йоркшир.

У полярних районах Арктики, Антарктики, над полюсами гроз практично не буває. Інтенсивність гроз слідує за сонцем: максимум гроз припадає на літо (у середніх широтах) і години після полудня. Мінімум зареєстрованих гроз припадає на час перед сходом сонця.

На грози впливають також географічні особливості місцевості: сильні грозові центри знаходяться в гірських районах Гімалаїв і Кордильєр.

Дощ. Чути звук грому

Грози в Україні[ред.ред. код]

Грози в Україні постійно трапляються навіть у зимові місяці. Особливо небезпечні вони в степовій зоні, удари блискавок вражають усе, що хоч трохи піднімається над травою або чагарником.[2]

У культурі[ред.ред. код]

Про грози в культурі українського народу існує безліч повір'їв. Вважається, наприклад, що під час грози святий Ілля на вогненній колісниці вирушає в погоню за нечистою силою. Відповідно до народних повір'їв, під час грози не можна ні співати, ні свистіти, не можна ховатися під деревами, особливо під дубом або вербою — у язичників-слов'ян вони вважалися помешканням лісових духів. Вогонь, запалений блискавкою, згідно з традицією, слід гасити тільки козячим молоком.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (англ.) Science Daily — Human Voltage — What Happens When People And Lightning Converge.
  2. а б Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.

Посилання[ред.ред. код]