День святого Патрика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святкування Дня Святого Патрика в місті Корку, Ірландія
«Зелена» річка у Чикаго, США, 2005
Зала пабу «О'Браянс» у День Святого Патрика, Київ, 2009

День Свято́го Па́трика (ірл. Lá ’le Pádraig або Lá Fhéile Pádraig) — культурне та релігійне ірландське національне свято, яке щороку відзначають 17 березня, в день смерті небесного покровителя Ірландії Святого Патрика (близько 385–461 н. е.).

День Святого Патрика був проголошений християнським святом на початку XVII століття і шанується католицькою церквою, окремими протестантськими церквами (англіканською, лютеранською, і особливо церквою Ірландії)[1], а також окремими громадами православної церкви. Цей день символізує прийняття християнства в Ірландії(англ.)укр.[2], а також є святом культурної спадщини Ірландії в цілому[3]. Урочистості в день святого Патрика зазвичай включають паради і фестивалі, виконання танців кейлі і носіння зеленого одягу або трилисників[4]. Християни в цей день також відвідують церковні служби[3][5]. У цей день пом'якшуються обмеження на пісну їжу і вживання алкоголю[3][4][6][7].

День Святого Патрика є державним святом в Ірландії[8], Північній Ірландії[9], на острові Монтсеррат[10] і в канадській провінції Ньюфаундленд і Лабрадор. Свято також широко відзначається ірландською діаспорою по всьому світу, особливо у Великобританії, Канаді, США, Аргентині, Австралії та Новій Зеландії.

Історія[ред.ред. код]

День Святого Патрика є найбільшим національним святом ірландців усього світу. 17 березня, коли відзначають свято, за поширеною легендою, у 461 році помер Святий Патрик, перший єпископ, заступник і борець за волю Ірландії.

В Ірландії, Північній Ірландії, на острові Монтсеррат і в канадській провінції Ньюфаундленд і Лабрадор День Святого Патрика відзначають як державне свято, присвячене святому заступнику Ірландії та ірландців.

Оскільки ірландці здавна емігрували по всьому світу, зокрема дуже значно у XVIII — на поч. ХХ століть, зокрема до Північної Америки, свято стало доволі популярним і в США та Канаді, причому не лише серед етнічних ірландців. Популяризації свята у Новому Світі посприяло влаштування своєрідних парадів, що відтоді є однією з відзнак свята. Вперше такий парад відбувся у Бостоні 1737 року, в Нью-Йорку ж святкування вперше пройшло у таверні «Корона і будяк» (англ. The Crown and Thistle Tavern) у 1756 році.

Вже у ХХ столітті свято стало популярним у континентальній Європі, а з настанням ери глобалізації з середини століття про День Святого Патрика стало відомо у цілому світі.

В Ірландії День Святого Патрика — офіційний вихідний.

День Святого Патрика як національне свято відзначають ще в двох країнах:

  • Нігерії (там працювало багато ірландських місіонерів)
  • Мексиці (там воювала за незалежність ірландська артилерійська бригада святого Патрика).

Гучні святкування на День Святого Патрика відбуваються, насамперед, у країнах, де є значні ірландські діаспори, зокрема у Великій Британії та США. В багатьох країнах влаштовують урочисті паради (хоч це не ірландська, а суто американська емігрантська традиція). У деяких містах уже вироблені власні оригінальні традиції святкування, так у Чикаго (США) води місцевої річки спеціально до свята фарбують у зелений колір.

З демократизацією суспільств після 1991 року у державах, що утворилися після розпаду СРСР, День Святого Патрика почали відзначати і в Україні, РФ та прибалтійських державах — цьому посприяли як поява іноземців, у тому числі й ірландців, у цих країнах, так і стала комерціалізація Дня Святого Патрика, що зазвичай закінчується посиденьками в традиційних ірландських пабах за кухлем справжнього ірландського пива (або й віскі). В Росії День Святого Патрика вперше святкували в 1992 році в Москві урочистою ходою по центральній міській вулиці Арбату.

З кінця 1990-х років в Україні, зокрема в Києві, свято локалізується в міських ірландських пабах. У пабах в цей день відбуваються «ірландські вечірки», організовані нерідко за підтримки бізнесу з «ірландським корінням» в Україні. Вхід на такі заходи, (бажано у одязі зеленого кольору), для звичайних відвідувачів, а то й для всіх, є платним (у вартість вхідного квитка, як правило, включено міцний напій), а на самій вечірці лунає запальна ірландська музика, з екранів траслюються найкращі моменти спортивних ігор за участю Національних збірних Ірландії (здебільшого з футболу, регбі і крикету). Ближче до півночі всіх гостей єднають танці і невимушене спілкування.

Традиції святкування і символи свята[ред.ред. код]

Як це часто буває, первинні традиції святкування Дня Святого Патрика далекі від осучаснених і скомерціалізованих. День Святого Патрика припадає на Великий Піст, але ірландці цього дня споживали м'ясо, адже вважалось, що святий Патрик перетворює все м'ясо, приготоване для частування, на рибу.

Після святкового обіду ірландці ходили в гості (а не до пабів, як заведено тепер). Цього дня було прийнято розважатися у найрізноманітніший спосіб — розповідати і слухати побрехеньки, жарти і страшні оповідки (зазвичай, із щасливим закінченням), пити віскі й танцювати народні танці.

Трилисник-конюшини,
ірл. seamróg

Глобалізація і вдала «PR-розкрутка» зробили з суто ірландського свята міжнародне. Навіть побутує вислів «17 березня кожний є ірландцем» (англ. Everyone's Irish on March 17th). Однак поза межами Британських островів «напоєм дня» є, зазвичай, не віскі, а ірландське пиво, оскільки воно значно дешевше.

Символікою свята є все ірландське: напої, одяг (якщо не національний ірландський одяг, то хоча б зелений колір вбрання), музика, пісні і танці.

Особливим і офіційним символом Дня Святого Патрика є трилисник конюшини (ірл. seamróg, від ірл. seamair «конюшина»; англ. shamrock, «шемрок»), який, за легендою, Святий Патрик особисто вибрав як знак уособлення віри і Трійці.

За традицією ірландці цього дня до одягу причіплювали трилисник, кидали його в останню склянку, а випивши усе віскі, викидали трилисник через ліве плече — це називалося «втопити трилисник». На одязі ж вуглиною (або пізніше обпаленим сірником) малювали хреста.

Іншими суто ірландськими символами свята, які превалюють в декорі, є скажімо, зображення самого́ святого, фігурки казкових чоловічків лепрехунів з їхніми невід'ємними глечиками скарбів, національна символіка (наприклад, прапор Ірландії) тощо.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «"St Patrick's Day celebrations". Church of Ireland Notes from ''The Irish Times''. Official Church of Ireland website.». Ireland.anglican.org. 2011-03-12. Процитовано 2013-03-17. 
  2. Kevin Meethan, Alison Anderson, Steven Miles. Tourism, Consumption & Representation. CAB International.
  3. а б в Circles of Tradition: Folk Arts in Minnesota. Minnesota Historical Society Press. Процитовано 13 November 2010. «In nineteenth-century America it became a celebration of Irishness more than a religious occasion, though attending Mass continues as an essential part of the day.» 
  4. а б Circles of Tradition: Folk Arts in Minnesota. Minnesota Historical Society Press. Процитовано 13 November 2010. «The religious occasion did involve the wearing of shamrocks, an Irish symbol of the Holy Trinity, and the lifting of Lenten restrictions on drinking.» 
  5. Edna Barth. Shamrocks, Harps, and Shillelaghs: The Story of the St. Patrick's Day Symbols. Sandpiper. Процитовано 13 November 2010. «For most Irish-Americans, this holiday is partially religious but overwhelmingly festive. For most Irish people in Ireland the day has little to do with religion at all. St. Patrick's Day church services are followed by parades and parties, the latter being the best attended. The festivities are marked by Irish music, songs, and dances.» 
  6. John Nagle. Multiculturalism's Double-Bind. Ashgate Publishing. Процитовано 13 November 2010. «Like many other forms of carnival, St. Patrick's Day is a feast day, a break from Lent in which adherents are allowed to temporarily abandon rigorous fasting by indulging in the forbidden. Since alcohol is often proscribed during Lent the copious consumption of alcohol is seen as an integral part of St. Patrick's day.» 
  7. James Terence Fisher. Communion of Immigrants: A History of Catholics in America. Oxford University Press. Процитовано 13 November 2010. «The 40-day period (not counting Sundays) prior to Easter is known as Lent, a time of prayer and fasting. Pastors of Irish- American parishes often supplied "dispensations" for St. Patrick s Day, enabling parishioners to forego Lenten sacrifices in order to celebrate the feast of their patron saint.» 
  8. «Public holidays in Ireland». Citizens Information Board. Процитовано 13 November 2010. 
  9. «Bank holidays». NI Direct. Процитовано 13 November 2010. 
  10. «Монтсеррат». adelanta.info. 2013-03-17. Архів оригіналу за 2013-03-21. Процитовано 2013-03-08.