Деніс Ліндбом
| Деніс Ліндбом | ||||
|---|---|---|---|---|
| швед. Dénis Lindbohm | ||||
 | ||||
| Народився |
11 липня 1927 Транос, Йончепінг, Швеція | |||
| Помер |
24 жовтня 2005 (78 років) Мальме | |||
| Громадянство |
 Швеція | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | 1952—2005 | |||
| Напрямок | наукова фантастика | |||
| Жанр | фандом | |||
|
| ||||
Деніс Ліндбом (швед. Dénis Lindbohm; 11 липня 1927 — 24 жовтня 2005) — шведський письменник, що писав переважно в жанрі фантастики, зокрема містики, наукової фантастики і фентезі, був помітною фігурою у середовищі шведської наукової фантастики.
Біографія[ред. | ред. код]
Перш ніж стати письменником, Деніс наприкінці 1960-х, працював фототехніком в Мальме. Згодом він став одним із засновників шведського фандому, відкривши клуб «Метеор» у 1950-ті.
До кінця 1950-х років Ліндбом зіграв кілька ролей в науково-фантастичних чорно-білих фільмах, але відомо достуменно лише про один — «Велика ніч духу» (Den stora nattens vålnad). У фільмі йдеться про те, як літаюча тарілка падає в Сконе і з неї висаджуються інопланетні істоти. У цій стрічці знімалися члени клубу «Метеор», а також родичі письменника. Фільм у підсумку став класикою фандому, його й досі показують на шведських науково-фантастичних конвенціях.
В рамках клубу Ліндбом також видавав фензин «Clloev», який нерегулярно публікувався протягом 1960-х. Пікантною особливістю тогочасного шведського фендому стали так звані «фанатські війни». Ліндбом і Сем Дж. Лундвалл (прізвисько Повелитель) придумали своєрідний поєдинок, де два боги сперечались за панування світом. Цей насправді жартівливий процес імітує і своєрідно показує справжнью холодну війну, що тривала того часу в світі.
Будинок Ліндсбома на початку шістдесятих став місцем зустрічі для багатьох згодом відомих любителів наукової фантастики, початківців-письменників і редакторів. ДІндбому в 1962 році було лише 35 років, він жартома приймав друзів як «патріарх» науково-фантастичного руху.
Після низки невеликих творів на початку п'ятдесятих, а також кілька оповідань, Деніс став писати значно активніше, випустивши сексуально відвертий роман «Зуби дракона» («Draksådd») 1965 року. Роман розказував про психологічну користь сексуальної свободи — але і критикував її в класичному стилі антиутопії. Події в романі нагадували за стилем «Місто світла» і «Чудовий новий світ». Герої старанно відвідували збори і брали участь у колективних заняттях сексом для того, щоб «зцілитися». Роман, який був написаний і 1965—1966 роках, але його вперше опублікували 1979 року. Романи «Едем без Адама» і «Солдат з Землі» («Eden utan Adam» та «Soldat från Jorden») були також написані досить рано, але згодом повністю переписані автором.
Після сімдесятих Ліндбом багато писав, особливо в стилі наукової фантастики і навіть видав кілька романів і кілька окультних книг, які він опублікував за свій власний кошт.
Спадщина[ред. | ред. код]
Ліднбом посів центральне місце у шведській науковій фантастиці. Те ж саме можна сказати про його місце в окультній і містичній літературі Швеції. В житті він був більш замкнутим, аніж могло здатись із його творів, Деніс мав добре почуття гумору і іронії.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Draksådd (Зуби дракона, 1965)
- Mörker över Malmö (Темрява над Мальме, 1969)
- Mörkrets fåra (Темні борозни, 1970)
- Jagets eld (Самотній вогонь, 1971)
- Soldat från jorden (Солдат з землі, 1973)
- Stjärnpesten (Зірка чуми, 1975)
- Eden utan Adam (Едем без Адама, 1975)
- Літаючий подарунок (1975)
- Stjärnvargen (Подарунок, що літає, 1978)
- Domens stjärnor (Розмови про зірки, 1978; повний текст)
- Den gyllene randen (Золоті краї, 1979)
- Regression (Регресія, 1979)
- Nattens lösen (Нічний удар, 1979)
- Bevingaren (1980)
- Frostens barn (1980)
- Solens vargar (Сонце вовків, 1980)
- A-ett (1980)
- Eko över bron (1982)
- Edens nyckel (Ключ від раю, 1982)
- Domens rötter (1983)
- Eldens barn (Дитина вогню, 1983)
- Nattsidan (Темна сторона, 1983)
- Gaias gudbarn (1983)
- Spegelspelet (Гра з дзеркалом, 1984)
- Allt har sin tid (Всьому свій час, 1984)
- Vägens förra slut (Остання дорога, 1984)
- Glömda gudars väg (Забуті шляхи богів, 1985)
- Vatten över huvud taget (1985)
- Blå tornet (Синя вежа, 1985)
- Siaren som sover (Провидець, що спить, 1985)
- Vägen bortom Lövestad (Дорога до Льовестаду, 1986)
- Domedagens skymning (Час сутінків, 1986)
- Evig exil (1986)
- Droppar av dis och eld (1987)
- Världförvist (1987) Trollmakt (1987)
- Dockan från Fomalhaut (1987)
- Pentagram, Maktens portal (1988)
- Det kom en orm till Eden (1988)
- Skuggor över Elysion (1989)
- Spegelns tredje sida (1989)
- Blod på solen (1990)
- Den magiska gåvan (1990)
- Där blott andar vandrar (1991)
- Stjärnbollen (1991)
- Ljuset är själens färg (1992)
- Den trolska världen (1992)
- Magins system (1993)
- Vägen som mörkret belyste (1993)
- Fången är den fries dröm (1994)
- Bortom barriären (1994)
- Gudarnas lekskola (1995)
- Pentagram — Maktens portal (andra upplagan) (1995)
- Vi som är svärmen (1996)
- Möten med makterna (1996)
- Magins program (1997)
- Legenden av stoft och stjärnor (1997)
- Magi (1998)
- Genom det inres port (1998)
- Drömmens dimension (1998)
- Makten som skapar och förgör (1999)
- De ofödda (1999)
- Bevingaren (Ny utgåva) (2000)
- Vid stjärnhjulets rand (2000)
- Vägen genom pentagram (2001)
- Magins problem (2002)
- Makten som botar (2002)
- Vi möttes i Babylon (2003)
- Väktarna vid världens rand (2003)
- Pentagrams andra sida (2004)
- Den inre väktaren (2004)
- Världar runt hörnet (2005)
- Kvatur-Glon (2005)
Посилання[ред. | ред. код]
- Шведський фантом [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — стаття Джона-Анрі Холмберг.
- Dénis Lindbohm [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.], плакат, презентацію у проект Рунеберг
|
