Пол Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пол Андерсон
Poul William Anderson
Poul anderson.jpg
Псевдоніми, криптоніми A. A. Крейґ, Майкл Караджордж, Вінстон П. Сендерз, П. А. Кінґслі
Дата народження 25 листопада 1926(1926-11-25)
Місце народження Брістоль, Пенсильванія
Дата смерті 31 липня 2001(2001-07-31) (74 роки)
Місце смерті Орінда, Каліфорнія
Національність США
Громадянство США США
Мова творів англійська
Рід діяльності письменник
Жанр наукова фантастика, фентезі


Пол Ві́льям А́ндерсон (Poul William Anderson; 25 листопада 1926, Брістоль, Пенсильванія, США — 31 липня 2001) — американський письменник-фантаст.

Народився 25 листопада 1926 року Брістолі, штат Пенсильванія, в сім'ї вихідців з Данії (чим і пояснюється нетипова для орфографії англійського мови написання його першого імені — Poul). Закінчив університет штату Міннесота зі ступенем бакалавра фізики. Друга освіта Андерсена — історична. Крім того, завдяки своєму походженню, він добре знав скандинавські мови (як давні, так і сучасні) і літературу Північної Європи.

Писати Андерсон почав в роки навчання на фізичному факультеті Міннесотського університету в Міннеаполісі. Перша публікація відбулася в 1947 року в журналі Вражаюча наукова фантастика" (Astounding Science Fiction), який очолював тоді В. Кемпбелл (оповідання «Діти завтрашнього дня», написане в співавторстві з Ф. Н. Волдропом). Успіх на літературному поприщі відвернув молодого Пола від фізики, на якій він спеціалізувався і захистив диплом. Андерсон якось сказав: «Я вирішив почекати з фізикою і посидіти рік-другий за друкарською машинкою». Цей «рік-другий» розтягнувся майже на півстоліття.

Перший роман Андерсона «Мозкова хвиля» вийшов в 1954 році, а далі на читача хлинула буквально лавина романів, повістей і оповідань. Звичайна «норма» письменника — дві-три книги на рік. Творчі інтереси Андерсона незвичайно різнобічні. З-під його пера виходять дитячі і науково-популярні книги, авантюрні романи і детективи, переробки і переклади середньовічних скандинавських саг і, звичайно, науково-фантастичні романи, повісті, оповідання. Серед романів простежуються два цикли. Перший — про Галасоціотехнічну Лігу і космічного торговця Ніколаса Ван Рійне: «Війна крилатих людей» (1958), «Торговець — завжди торговець» (1964), «Зловмисники» (1966), «Сатанинські ігри» (1969), «Міркхейм» (1977), «Книга воріт бурі» (1978). Другий цикл присвячений пригодам агента Земної імперії Доменіка Фландрі: «Віддайте нам зірки» (1959), «Землянин, геть звідси» (1960), «Травнева орбіта» (1961), «Агент Земної імперії» (1965), «Мічман Фландрі» (1966), «Пекельний цирк» (1970), «Лицар Фландрії» (1974), «Імперська гра» (1984).

Андерсона як письменника-фантаста насамперед цікавлять наукові проблеми. Це і польоти в космос («Довгий шлях додому» — 1954, «Після Судного дня» — 1963, «Тау нуль» — 1970), і подорожі в часі («Патруль часу» — 1961, «Танцівниця з Атлантиди» — 1971), і антропологія, і етика, не говорячи вже про фізику, яка так чи інакше присутня у всіх науково-фантастичних творах письменника. Нерідко Андерсон черпав свої ідеї з історії, яку він знав професійно глибоко: «Хрестовий похід у небеса» (1971), «Танцівниця з Атлантиди», трилогія про Останнього Вікінга (1981). Остання, щоправда, носить скоріше авантюрно-історичний, чим фантастичний характер. А от роман «Буря літньої ночі» (1974) належить до жанру так званої «альтернативної історії»: що могло б бути, якби в громадянській війні в Англії перемогли не пуритани, а роялісти.

Крім наукової фантастики, пробував свої сили у таких літературних жанрах, як детективний і авантюрний романи, історична хроніка, фентезі, твори для дітей, — і, як правило, небезуспішно. Дружина Пола, Карен, кілька разів виступала співавтором чоловіка — зокрема, в тетралогії «Король Іса» (1988).

Для творчості Андерсона особливо характерне захоплення міфами і переказами різних народів і в першу чергу скандинавськими: романи «Зламаний меч» (1954), «Сага про Хольве Кракі» (1973), повість «Діти водяного царя» (1973).

Про художній рівень творів усіх цих жанрів говорить перелік отриманих Андерсоном нагород: йому сім разів присуджувалася премія «Х'юго», тричі — премія «Небюла», у 1978 році він одержав Меморіальну премію Джона Р. Р. Толкіна.

Як помітив один раз відомий редактор, письменник і критик Деймон Найт, «…серед мислителів Андерсона можна віднести до раціоналістів, а серед письменників — до романтиків. Настільки парадоксальне сполучення виявилося дуже плідним».

Серед найвідоміших творів Андерсона — романи «Зламаний клинок» (1954), «Хрестовий похід в небеса» (1960), «Танцівниця з Атлантиди» (1971), «Миліонорічний човен» (1989), пенталогія «Зоряні ниви» (1993–1999), цикл «Патруль часу» (1960,1990).

Пол Андерсон помер від раку 3 серпня 2001 року у власному будинку біля Сан-Франциско. В Андерсона залишилася дружина Карен, яка часом виступала в якості його співавтора. Зять Андерсона також відомий фантаст — Ґреґ Бір.

Твори[ред.ред. код]

Нагороди і премії[ред.ред. код]

  • 1959 — премія видавництва «Макміллан» за найкращий детективний роман року
  • 1961 Х'юго // Оповідання «Найдовша подорож» (The Longest Voyage), 1960
  • 1964 Х'юго // Оповідання «Немає миру з королями» (No Truce with Kings), 1963
  • 1969 Х'юго // Коротка повість (Novellette) «Причастя плоті» (The Sharing of Flesh), 1968
  • 1971 Локус // Оповідання (Short Fiction) «Цариця повітря та пітьми» (The Queen of Air and Darkness), 1971
  • 1971 Небюла // Коротка повість (Novellette) «Цариця повітря та пітьми» (The Queen of Air and Darkness), 1971
  • 1972 Небюла // Коротка повість (Novellette) «Пісня Козерога» (Goat Song), 1972
  • 1972 Х'юго // Повість (Novella) «Цариця повітря і пітьми» (The Queen of Air and Darkness), 1971
  • 1973 Х'юго // Коротка повість (Novellette) «Пісня Козерога» (Goat Song), 1972
  • 1978 Х'юго // Гендальф «Гросмейстер фентезі» (Gandalf Award «Grand Master of Fantasy»)
  • 1979 Х'юго // Коротка повість (Novellette) «Мисливський місяць» (Hunter's Moon), 1978
  • 1981 Небюла // Повість (Novella) «Сатурнські ігри» (The Saturn Game), 1981
  • 1982 Х'юго // Повість (Novella) «Сатурнські ігри» (The Saturn Game), 1981
  • 1997 Небюла // Гранд Майстер (Grand Master)
  • 1999 Мандрівник // Майстер здалеку

Бібліографія[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]