Колом'є (Україна)
| село Колом'є | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Громада | Крупецька сільська громада | ||||
| Облікова картка | Облікова картка ВРУ | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 551 | ||||
| Площа | 2,05 км² | ||||
| Густота населення | 268,78 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30065 | ||||
| Телефонний код | +380 3842 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°20′08″ пн. ш. 26°45′07″ сх. д. / 50.33556° пн. ш. 26.75194° сх. д.Координати: 50°20′08″ пн. ш. 26°45′07″ сх. д. / 50.33556° пн. ш. 26.75194° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
205 м | ||||
| Водойми | річка Горинь | ||||
| Відстань до обласного центру |
Хмельницький — 130 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106 | ||||
| Карта | |||||
  Колом'є | |||||
 Колом'є | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Ко́лом'є — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 551 особу.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Горинь.
Походження назви[ред. | ред. код]
За народною легендою найменування села Колом'є походить від кругового типу поселення, обумовлене необхідністю захистів від набігів ворогів та за давніми переказами через село протікала річка М'є[джерело?].
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
В срібному щиті лазуровий круг, у якому срібна квітка водяної лілеї з червоною серединкою. В лазуровій хвилястій главі золотий полум'яний меч в балку. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КОЛОМ'Є».
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище розділене хвилясто горизонтально у співвідношенні 1:3 на синє і біле поля. На верхній смузі жовтий полум'яний горизонтальний меч вістрям до древка меч. В центрі нижньої смуги синій круг, у якому біла квітка водяної лілеї з червоною серединкою.
Пояснення символіки[ред. | ред. код]
Хвиляста глава — символ поселення біля ріки Горинь. Квітка лілеї в лазуровому крузі — символ ставу, що існує в селі, «Княжого озера», пам'ятки природи; полум'яний меч Архистратига Михаїла — символ старовинної дерев'яної церкви на честь цього святого.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадується у 1583 році, як маєтність князів Острозьких при старому тракті з Острога до Славути. Згадується також в документах 1602 року під назвою Колемна і під цією ж назвою фігурує в літописі Якима Єрлича, який там проживав.
1648 року село згадується під назвою Колум в селі проживало в той час 102 чоловік.
Наприкінці 19 століття було там 174 доми і 866 жителів, дерев'яна церква 1870 року. Крім рільництва, селяни займалися теслярством і рибальством. Село до 1855 року належало Яблоновським, пізніше графині Зубовій.
1875 року в Колом'ї поблизу церкви була відкрита церковно–приходська школа, яка існувала на кошти сіл Колом'є, Комарівка, Полянь, приміщення школи збереглося до наших днів. 1892 року там навчалося 42 хлопці і 3 дівчини.
У 1906 році село Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 4. Дворів 188, мешканців 1045[1].
1930 року, під час примусової колективізації, у селі був організований колгосп «Червоний сіяч», а 1950 року відбувається укрупнення в результаті чого колгосп села Колом'є був приєднаний до колгоспу села Полянь і створено єдиний імені Куйбишева.
Під час Другої Світової війни 20 юнаків та дівчат було вивезено в Німеччину.
2000 року в центрі Колом'я на височині відкрили пам'ятник загиблим воїнам та невідомому солдату з Узбекистану.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 759 осіб, з яких 326 чоловіків та 433 жінки[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 546 осіб[3].
Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 420 осіб. З яких дітей дошкільного віку — 19, шкільного — 32, громадян пенсійного віку — 218. Кількість працюючих громадян — 132.
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,55 % |
| російська | 1,27 % |
Об'єкт природно-заповідного фонду[ред. | ред. код]
Неподалік від села розташоване Княже озеро, утворене з греблі, зведеної в середині 19 століття за розпорядженням місцевих поміщиків Четвертинського та Камінського. Площа приблизно 4 га. За переказами в середині плеса глибина досягала 20 метрів. Рішенням Хмельницької обласної ради у 2002 році тут створено гідрологічний заказник місцевого значення. Охороняється весь комплекс — озеро, заплавні луки, прилегла до нього смуга торф'яного болота, улоговина біля річки Горинь.
Архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]
Визначною архітектурною пам'яткою давнини села Колом'є є храм святого Михайла. М. І. Тедорович в книзі «Історико статистичний опис церквів і приходів Волинської губернії» вказує на те, що храм в селі Колом'є побудований у 1870 році на кошти прихожан в пам'ять про звільнення від кріпацтва, за що прихожанам в 1870 році оголошена подяка від єпархіального начальства.
Храм був дерев'яний з такою ж дзвіницею і куполами. У 1937 році церква була закрита. Порозкидали купола і зробили з неї клуб, а потім склад під мінерального добрива. Під час Другої Світової війни, у 1941 році силами односельчан було побудовано купола і храм було відкрито. В 1962 році в період атеїстичної політики Радянської влади церква знову була закрита. І лише в період святкування тисячоліття хрещення Русі храм знову було відкрито і освячено (1988 рік).
Сьогодні в храмі проводяться богослужіння протоієреєм є отець Василій Талашок.
Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]
У центрі села, поблизу школи, височіє курган — горб штучного походження, за переказами — козацька могила, можливо часів битви з ордою.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Яким Єрлич (1598 — 1674) — український шляхтич, хроніст, автор польськомовного «Літописця, або Хронічки різних справ і подій».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Вихованець Т. З історії села Колом'є [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] // газета «Перспектива» [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] — інформаційний портал м. Нетішин.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Kołomla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 282. (пол.) — S. 282.
Посилання[ред. | ред. код]
- Паспорт територіальної громади Полянської сільської ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Колом'є [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Княже озеро — забута казка Полісся [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||
