Ківа Ія Янівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ківа.
Ія Ківа
Народилася 4 травня 1984(1984-05-04) (39 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Діяльність поетеса, перекладачка, журналістка
Сфера роботи поезія[1] і переклад[1]
Alma mater ДонНУ
Мова творів російська, українська
Роки активності 2013 — тепер. час
Премії премія Metaphora (2020), премія Нестора Летописца (2019), «Смолоскип» (2018)", премія ім. Юрія Каплана (2013), спеціальна премія «ЛітАкцент» (2019)
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ія Ківа (нар. 4 травня 1984(19840504), м. Донецьк, Україна) — українська поетка, перекладачка, журналістка, критикиня. Авторка книжок «Подальше от рая», «Перша сторінка зими», «Ми прокинемось іншими: розмови з сучасними білоруськими письменниками про минуле, теперішнє і майбутнє Білорусі». Членкиня Українського ПЕН.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 4 травня 1984 року у місті Донецьку. Закінчила філологічний факультет Донецького національного університета ім. Василя Стуса за фахом «Російська мова та література», «Культурологія». Також студіювала графічний дизайн. Через російсько-українську війну влітку 2014 року переїхала до Києва.

Пише українською та російською мовами (після 24 лютого 2022 — лише українською). Вірші, переклади та рецензії друкувалися у вітчизняній та закордонній періодиці, в антологіях Ukraińska nadzieja, «Антологія молодої української поезії III тисячоліття» та ін. Авторка поетичних збірок «Подальше от рая» (2018) та «Перша сторінка зими» (2019). Вірші перекладалися англійською[3][4], польською[5][6][7][8][9], литовською, французькою, українською, чеською, румунською[10][11], словенською, тамільською, гінді, російською, білоруською, болгарською[12], іспанською, фінською, латиською, шведською, норвезькою, бенгальською, грецькою, португальською, угорською, данською, казахською, китайською, словацькою, мовою їдиш, німецькою, італійською, грузинською, хорватською, нідерландською та арабською мовами. Окремою книжкою переклади вийшли в Болгарії — «Свідок безіменності» (болгарською — «Свидетел на безименност»; видаництво «Знаци», 2022; перекладач — Денис Олегов); Польщі — «Чорні троянди часу / Czarne róże czasu» (2022; білінгвальна збірка, польською та українською, перекладачка — Анета Камінська).

Перекладачка роману Марії Галіної «Автохтони» українською (2016), співперекладачка поетичної збірки Лесика Панасюка «Крики рук» російською (2018). Перекладає сучасних українських поетів російською (Сергія Жадана, Олега Коцарева, Юлію Стахівську, Олену Гусейнову та ін.), також перекладає білоруську і польську поезію, есеїстику українською та російською мовами. Як перекладачка та редакторка дитячих книжок співпрацює з програмою «Піжамна бібліотечка» (PJ Library) в Україні.

Лауреатка низки міжнародних і українських фестивалів та конкурсів, зокрема міжнародного фестивалю поезії «Емігрантська ліра» (2016) та міжнародного поетичного конкурсу «Гайвороння» (2019). Лауреатка премії ім. Юрія Каплана (2013), літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2018, IV премія), перекладацької премії Metaphora (2018) та ін. Переможниця II поетичного турніру і премії Нестора Літописця (2019)[13], переможниця конкурсу та лауреатка перекладацької премії Metaphora (2020).[14] Шорт-лістерка премії Women In Arts Award. The Resistance 2024, заснованої у 2019 році Українським інститутом та UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні в Україні в рамках руху солідарності за ґендерну рівність HeForShe, в галузі літератури. [15]

Книжка «Подальше от рая» увійшла до списку найкращих книжок 2018 року за версією PEN Ukraine.[16] Поетична збірка «Перша сторінка зими» отримала спецвідзнаку журі премії «ЛітАкцент — 2019»[17] і увійшла до списку найкращих книжок 2019 року за версією PEN Ukraine.[18] Книжка «Ми прокинемось іншими» увійшла до списку важливих нон-фікшен книжок за версією The Village Ukraine[19] і списку найкращих книжок 2021 року за версією Українського ПЕН.[20]

Учасниця поетичних заходів, літературних фестивалів в Україні, Білорусі, Польщі, Бельгії, Фінляндії, США, Німеччині, Естонії, Латвії, Греції, Італії, Грузії, Австрії, Швейцарії, Болгарії, Угорщині, Хорватії, Данії, Румунії.

Українська композиторка Алла Загайкевич написала на вірші Іі Ківи твір Signs of presence («Знаки присутності») (прем'єра — 06.02.2022 на фестивалі ECLAT Festival / Musik der Jahrhunderte у Штуттгарті (Німеччина), виконавиця — Вікторія Вітренко); українська прем'єра — на фестивалі Contrasts International Festival of Contemporary Music у Львові (2022).

У травні 2022 року в Національному театрі імені Міхая Емінеску в Молдові відбулася прем'єра театральної постановки на вірші українських, молдовських та румунських поетів REQUIEM PENTRU BUCEA / «Реквієм за Бучею». У виставі були використані румунські переклади віршів Лесика Панасюка, Бориса Гуменюка, Ії Ківи, Григорія Семенчука та Анастасії Афанасьєвої.

Цитати з віршів Сергія Жадана, Наталки Білоцерківець, Юлії Мусаковської, Ії Ківи, Василя Махна та Юрія Завадького стали частиною проєкту Stuck in Between (2022) нідерландської графічної дизайнерки Juliët Nijland, яка зробила книгу-ліс про відчуття людей під час війни.

У листопаді 2022 року в Берліні на Zebra poetry film festival була презентована відеопоетична анімація Symptoms Михайла Суховецького на вірш Ії Ківи «есть ли у нас в кране горячая война…».

У грудні 2022 року вірш «есть ли у нас в кране горячая война…» (англ. — is there hot war in the tap) в англійському перекладі Кетрін Е. Янг був номінований на премію The Pushcart Prize.

У листопаді 2023 року українська композиторка Алла Загайкевич презентувала в Німеччині на вірші Ії Ківи твір "Psalms of falling". Київська прем'єра "Псалмів падіння" відбулася 5 грудня.

Стипендіатка програми Міністра Культури Польщі Gaude Polonia (2021), програми підтримки письменників від Дартмутського коледжу (2022), програми Documenting Ukraine (Австрія, 2022), учасниця літературних резиденцій в Україні, Німеччині, Австрії, Польщі, Угорщині, Італії, зокрема резиденції «Гніздо» (The Nest Residency) в селі Витачів Київської області (лютий 2022), Stiftung Genshagen (Німеччина, 2022), Bazhan residency від фестивалю TRANSLATORIUM (Кам'янець-Подільський, липень 2023), International Writing Program (CША, Айова, 2023) та ін.

Як перекладачка брала участь в міжнародних перекладацьких семнінарах Cities of translators digital — проект програми Німецького перекладацького фонду TOLEDO за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН (онлайн, 2020) та Tłumacze bez granic (укр. «Перекладачі без кордонів»; 2021, Войновиці, Польща).

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[21]

Творчість і публікації[ред. | ред. код]

Авторка поетичних збірок «Подальше от рая» (2018, білінгвальна), «Перша сторінка зими» (2019). Вірші і переклади друкувалися в часописах «Воздух», «Крещатик», «Волга», «Интерпоэзия», «Ф-письмо», «Цирк „Олимп“+TV», TextOnly, «Двоеточие», Asymptote, «Єґупець», «Нова Польща», альманасі «Артикуляция»[22], на сайтах Soloneba[23], Litcentr, «полутона»[24] тощо. Рецензії друкувалися в часописах «Новый мир», «Воздух», «Критика»[25], всеукраїнській газеті «День»[26], онлайн-виданні Kyiv Daily та ін.

З білоруської мови українською перекладала поезії Юлі Цімафєєвої, Крисціни Бандуриної, Тацяни Сапач, Артура Комаровського, Ольги Злотникової та ін.

З польської мови українською перекладала поезії Віслави Шимборської, Марціна Свєтліцького, Катажини Сльончки, Пауліни Підзік, Кристини Мілобендзької, Юстини Куліковської[27], Еви Ліпської[28][29], Ілони Вітковської[30] та ін.

З російської мови перекладала українською вірші Дмитра Строцева[31], Веніаміна Блаженного, Ганни Отчик, а також есей Альгерда Бахаревіча «Останнє слово дитинства. Фашизм як спогад».

Як журналістка співпрацювала з виданнями Cultprostir, Artmisto[32], «Лівий берег», блогом Yakaboo[33], «ШО»[34], сайтом Pen Ukraine, газетою «День», виданнями Kyiv Daily, «Читомо» та ін.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Подальше от рая. — Киев: Каяла, 2018. — 86 с. (російською та українською)
  • Перша сторінка зими. — Київ: Дух і Літера, 2019. — 72 с.[35]
  • Свидетел на безименност — Бургас: Знаци. 2022. — 116 с. (болгарською, переклад Дениса Олегова)[36][37]
  • Чорні ружі часу / Czarne róże czasu / Przełożyła na polski Aneta Kamińska — Seiny: Pogranicze, 2022. — 60 с. (білінгвальна книжка з перекладами польською Анети Камінської; серія «Перед лицем війни»)
  • Сміх згаслої ватри. — Київ: Дух і Літера, 2023. — 120 с. [38]
  • Ія Ківа. Осиротілі дерева / Ija Kiwa. Osierocone drzewa / Iya Kiva. The Orphaned Trees. — Krakow, Krakowskie Biuro Festywalowe; Versopolis, 2024. — 54 p. (na polski przełożyła Aneta Kaminska; translators into English – Philip Nikolayev and Yevgeniya Kanyshcheva)
  • Iya Kiva. La guerra è sempre seduta su tutte le sedie / Traduzione e note critiche di Yuliia Chernyshova e Pina Piccolo. — Milano, La Vita Felice, 2024. — 136 p. [39] (білінгвальне видання)
  • Ija Kiva. Tidens nya alfabet / I översättning av Mikael Nydahl & Diana Dobrodij. — Lund, Ariel & Ellerströms, 2024. — 56 s. [40]

Журналістика[ред. | ред. код]

  • Ми прокинемось іншими: розмови з сучасними білоруськими письменниками про минуле, теперішнє і майбутнє Білорусі. — Чернівці: Книги — XXI, 2021. — 240 с.

Антології[ред. | ред. код]

українські

  • Порода. Антологія українських письменників Донбасу / Упор. В. Білявський, М. Григоров. — К.: Легенда, 2017. — 384 с.
  • Антологія молодої української поезії III тисячоліття / Упор. М. Лаюк. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2018.[41]
  • Поетичне метро / Упор. Ю. Бережко-Камінська. — К.: Саміт-книга, 2020.[42]
  • Антологія молодої українскої поезії «РИМОВА. ДО 30+». — К., 2021.
  • Читання молодого міста. — Львів, 2021.
  • Війна 2022: щоденники, есеї, поезія / Упор. В. Рафєєнко. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. — 440 с.
  • Поміж сирен. Нові вірші війни / Упор. О. Сливинський. — Харків: видавництво Vivat, 2023. — 496 с.

перекладні

  • Ukraińska Nadzieja. Antologia poezji. — Warszawa — Szczecin: Fundacja NASZ WYBÓR i Wydawnictwo FORMA, 2017. — 200 str. (пол.)
  • Invasion: Ukrainian Poems about the War / Edited by Tony Kitt; Translated from Ukrainian by Anatoly Kudryavitsky. — Dublin, Ireland: Survision Books. — 2022. (в перекладах англійською) (англ.)
  • Under Ukrainas öppna himmel. Röster ur ett krig: En litterär antologi / Red. Mikael Nydahl, Kholod Saghir. — Linderöd: Ariel förlag; Svenska PEN, 2022. — 288 sidor (в перекладах шведською)
  • Sunflowers: Ukrainian Poems on War, Resistance, Hope and Peace / Edited by Kalpna Singh-Chitnis. — USA: River Paw Press. — 2022. (в перекладах англійською) (англ.)
  • Poeti d'Ucraina / A cura di Alessandro Achilli e Yaryna Grusha Possamai. — Milano, Italia: Mondadori, 2022. — 264 pagine. (в перекладах італійською)
  • Säe den Weizen, Ukraine: Lyrik zum Krieg aus der Ukraine und Georgien. — Berlin, Germany: KLAG Publishing house. — 2022. («Сій пшеницю, Україно: українська та грузинська поезія про війну» в перекладах німецькою мовою)
  • Voices of Freedom: Contemporary Writing From Ukraine. — Winston-Salem, USA: 8th & Atlas Publishing, 2022. (в перекладах англійською) (англ.)
  • ATMINTIS UGNIS DEGUONIS. Iš mūsų laiko Ukrainos poezijos / Vertė Antanas A. Jonynas. — Vilnius, leidykla «Odilė», 2022. — 224 p. («Пам'ять вогонь кисень. Українська поезія нашого часу» в перекладах литовською Антанаса Йонінаса)
  • Ukrajina 2022: pjesnički ljetopis rata / Pripremila i prevela Alla Tatarenko («Україна 2022: поетичний літопис війни», 50 віршів 25 українських поетів і поеток у перекладах Алли Татаренко)
  • PEN România la centenar. Fotografie de război / Edited by Radu Vancu. — Сasa de pariuri literare, 2022. — 220 p. (в перекладах румунською)
  • In the Hour of War: Poems from Ukraine / Edited by Carolyn Forché and Ilya Kaminsky. — Arrowsmith Press, 2023. — 114 p. (в перекладах англійською) (англ.)
  • RĂZBOIUL MI-A LUAT TOT. Scriitori ucraineni față în față cu războiul / Antologator: Dumitru Crudu. — Chişinău, Editura Prut International, 2023. — 114 p. (в перекладах румунською)
  • Wojna 2022: eseje, wiersze, dzienniki / Antologia. — Warszawa, Centrum Mieroszewskiego, Nowa Polszcza, 2023. — 424 p. (в перекладах польською Анети Камінської)
  • DEN KRIEG ÜBERSETZEN: Gedichte aus der Ukraine / Hrsg.: Claudia Dathe, Tanja Rodinova, Asmus Trautsch. — Berlin, edition.fotoTAPETA, 2024. [43] (в перекладах німецькою Клаудії Дате, Ульріке Альмут Зандіґ і Беатрікс Керстен).
  • Hét nyelven beszélünk | We Speak the Same Language: Gérard Cartier, Guy Helminger, Ija Kiva, Jaan Malin, Yvonne Reddick, Antonio Rivero Taravillo. — Budapest, Labirintus, 2024. — 160 oldal [44] (Translators: L'Atelier, Imreh András, Lengyel Tóth Krisztina, Lázár Júlia, Schein Gábor, Vonnák Diána) (угорською в перекладах Діани Воннак)

Переклади[ред. | ред. код]

дитячі книжки

  • Лінда Ґлейзер. Забагато латкес. Ханука в Холмі / Переклад з англійської Ії Ківи. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2023. — 32 с., з іл.
  • Варда Лівні. Рош га-Шана з дядьком Максом / Переклад з англійської Ії Ківи. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2023. — 32 с., з іл. (PJ Library)
  • У кожному поколінні: сімейна Гаґада «Піжамної бібліотечки» / Переклад з англійської Ії Ківи та Є. Канищевої. — PJ Library, 2023. — 84 с.[45]
  • Памела Моріц. Велика пасхальна втеча / Переклад з англійської Ії Ківи. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2023. — 32 с., з іл. (PJ Library)
  • Тувія Дікман Оро. А що як… ну, можливо ж?.. / Переклад з англійської Ії Ківи. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2022. — 28 с., з іл. (PJ Library)
  • Кріс Нейлор-Баллестерос. Валізка / Переклад з англійської Ії Ківи. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2022. — 32 с., з іл. (PJ Library)
  • Елізабет Санебі та Лорел Моук. Для цуцика немає місця / Переклад з англійської Ії Ківи. — PJ Library, 2022. — 32 с.
  • Рита Ґолден Ґельман. Як цариця Естер врятувала свій народ / Переклад з англійської Ії Ківи. — PJ Library, 2021. — 32 с.
  • Яель Молчадські. Крамар і пекар / Переклад з англійської Ії Ківи. — PJ Library, 2021. — 32 с.
  • Памела Меєр. Не чхай на весіллі / Переклад з англійської Ії Ківи. — PJ Library, 2020. — 32 с.
  • Ерік А. Кіммел. Ґершон і його чудовисько / Переклад з англійської Ії Ківи. — PJ Library, 2020. — 32 с.
  • Глорія Костер. Руті — Червоний Капелюшок / Переклад з англійської Ії Ківи. — PJ Library, 2019. — 32 с.

поезія

  • Вениамин Блаженный в переводах. — Минск: Новые Мехи, 2021. (переклади українською)
  • Веніамін Блаженний. Світло мандрів і розлуки. — Київ: Дух і літера, 2021. — 160 с. (співперекладачка, разом із Юлією Шекет і Наталією Бельченко)
  • Дмитрий Строцев. Беларусь опрокинута / Беларусь перакуленая. — Минск: Новые Мехи, 2021. (переклади українською)
  • Лесик Панасюк. Крики рук. Стихотворения / Пер. с украинского Дмитрия Кузьмина, Станислава Бельского, Ии Кивы, Владимира Коркунова, Екатерины Деришевой. — Харьков: kntxt, 2018. — 60 с.(рос.)

проза

  • Марія Галіна. Автохтони / Переклад з російської Ії Ківи. — Харків: Фоліо, 2016. — 352 с.

Есеїстика[ред. | ред. код]

  • Що дасть нам силу? Есеї українських інтелектуалів на фокус-тему Українського ПЕН 2019/2020. — К.: Дух і Літера, 2021. — 208 с.
  • Ія Ківа. Подалі від миру, ближче до перемоги // Онлайн-антологія «Воєнний стан» (Meridian Czernowitz, 2022).
  • Ія Ківа. Оборона людяності. // Часопис "Критика", листопад 2023.
  • Iya Kiva. Future Perfect // The dreaming machine, № 13.
  • Ія Ківа. Божа неділя // Pen Ukraine, 4 березня 2024.
  • Ія Ківа. Мертві квіти забуття. // Посестри, № 77, 21.09.2023.

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Сторінка Ії Ківи на сайті Pen Ukraine". (uk-UA) , архів оригіналу за 26 січня 2021, процитовано 1 лютого 2021
  3. ↑ Iya Kiva. From A Little Further from Heaven: three poems // Asymptote, translated from the Russian by Katherine E. Young"., архів оригіналу за 19 лютого 2021, процитовано 11 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  4. ↑ Iya Kiva. “How long have you been a daughter?” // The Leipzig Glocal, English translation by Svetlana Lavochkina"., архів оригіналу за 13 серпня 2020, процитовано 11 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  5. ↑ (tłum. Agnieszki Sowińskiej) Czy w naszym kranie jest ciepła wojna?. wyborcza.pl. 24 лютого 2022. Процитовано 23 липня 2022.
  6. ↑ Ija Kiwa w tłumaczeniu Agnieszki Sowińskiej) (pl-PL) . Rozstaje. 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  7. ↑ WIERSZE IJA KIWA/ІЯ КІВА. dwutygodnik.com. 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  8. ↑ Aneta Kamińska. Przekłady poetek ukraińskich (pl-PL) . Magazyn Wizje. 22 липня 2019. Процитовано 11 березня 2021.
  9. ↑ Ija Kiwa. Wiersze // ArtPapier, 2017 (tłum. Anety Kamińskiej). artpapier.com. Процитовано 11 березня 2021.
  10. ↑ Iya Kiva. Traducere din ucraineană de Dumitru Crudu//Timpul Moldova"., архів оригіналу за 15 вересня 2022, процитовано 04 серпня 2022 {{citation}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |3= (довідка)
  11. ↑ Iya Kiva. Traducere din ucraineană de Diana Iepure//Timpul Moldova"., архів оригіналу за 15 вересня 2022, процитовано 20 травня 2022 {{citation}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |3= (довідка)
  12. ↑ Вірші Ії Ківи в перекладах болгарською Деніса Олегова"., архів оригіналу за 21 березня 2021, процитовано 1 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  13. ↑ Відомі переможці Другого поетичного турніру імені Нестора Літописця". (uk-UA) , архів оригіналу за 7 лютого 2021, процитовано 1 лютого 2021
  14. ↑ Переможці премії Metaphora-2020". (uk-UA) , архів оригіналу за 22 січня 2021, процитовано 1 лютого 2021
  15. ↑ Оголосили номінанток п'ятої премії Women in Arts. The Resistance.
  16. ↑ Найкращі українські книжки 2018 року за версією ПЕН". (uk-UA) , архів оригіналу за 20 січня 2021, процитовано 1 лютого 2021
  17. ↑ "Відомі лауреати премії «ЛітАкцент року – 2019»". (uk-UA) , архів оригіналу за 25 лютого 2021, процитовано 1 лютого 2021
  18. ↑ Найкращі українські книжки 2019 року за версією Українського ПЕН". (uk-UA) , архів оригіналу за 4 лютого 2021, процитовано 1 лютого 2021
  19. ↑ Анастасія Герасимова. 8 важливих нон-фікшн книжок 2021 року". (uk-UA) , архів оригіналу за 20 грудня 2021, процитовано 20 грудня 2021
  20. ↑ Найкращі українські книжки 2021 року за версією ПЕН". (uk-UA) , архів оригіналу за 29 грудня 2021, процитовано 29 грудня 2021
  21. ↑ An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [Архівовано 22 червень 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018
  22. ↑ "Ія Ківа. Вірші, переклади і фотографії у виданні "Артикуляція"., архів оригіналу за 5 лютого 2021, процитовано 11 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  23. ↑ "Вірші і переклади Ії Ківи в арт-дайджесті Soloneba., архів оригіналу за 19 липня 2021, процитовано 14 березня 2022 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  24. ↑ "Ія Ківа. Вірші та переклади на сайті "Полутона"". {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  25. ↑ "Рецензії Ії Ківи в часописі "Критика". {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  26. ↑ "Матеріали Ії Ківи в газеті "День"., архів оригіналу за 8 лютого 2021, процитовано 1 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  27. ↑ "Юстина Куліковська «Дівчина, дівчатко, дівчисько» (в перекладах Ії Ківи)., архів оригіналу за 15 серпня 2021, процитовано 15 серпня 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  28. ↑ "Ева Ліпскька: «Ми не хочемо робитися катастрофою»" (у перекладах Ії Ківи)., архів оригіналу за 25 липня 2021, процитовано 15 серпня 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  29. ↑ Нова Польща | Ева Ліпська. "Ти йдеш від мене як літо і повертаєшся до мене як літо" (укр.). novapolshcha.pl. Процитовано 27 жовтня 2021.
  30. ↑ "Ілона Вітковська «собача подушка» (в перекладах Ії Ківи)., архів оригіналу за 27 серпня 2021, процитовано 27 серпня 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  31. ↑ "Хор родової травми мого народу: вірші Дмитра Строцева (в перекладі Ії Ківи) // Kyiv Daily, 22.10.2020"., архів оригіналу за 23 квітня 2021, процитовано 15 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  32. ↑ "Ія Ківа. Статті та інтерв’ю у виданні Artmisto., архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 11 лютого 2021 {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  33. ↑ "Ія Ківа. Інтерв’ю в блозі Yakaboo. {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  34. ↑ "Ія Ківа. Статті та інтерв’ю в журналі "ШО". {{citation}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  35. ↑ "«Перша сторінка зими»" на сайті видавництва «Дух і Літера»". (uk-UA) , архів оригіналу за 22 січня 2021, процитовано 1 лютого 2021
  36. ↑ Свидетел на безименност – Национален регистър на издадените книги в България
  37. ↑ Свидетел на безименност
  38. ↑ "«Сміх згаслої ватри»" на сайті видавництва «Дух і Літера»". (uk-UA) , архів оригіналу за 9 жовтня 2023, процитовано 10 січня 2024
  39. ↑ "«La guerra è sempre seduta su tutte le sedie»" on La Vita Felice Publishing House page.
  40. ↑ "«Tidens nya alfabet»" on the Ellerströms Publishing House page.
  41. ↑ "Антологія молодої української поезії III тисячоліття на сайті видавництва. (uk-UA) , архів оригіналу за 22 січня 2021, процитовано 1 лютого 2021
  42. ↑ "Вийшла збірка сучасних поезій про київське метро., 6 листопада 2020, архів оригіналу за 5 лютого 2021, процитовано 1 лютого 2021 Вечірній Київ, 06.11.2020
  43. ↑ DEN KRIEG ÜBERSETZEN: Gedichte aus der Ukraine
  44. ↑ Hét nyelven beszélünk | We Speak the Same Language
  45. ↑ електронна книжка

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ківа Ія Янівна
Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
SoundCloud · YouTube (рос.)
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ківа_Ія_Янівна&oldid=42393976