Кірпа Георгій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георгій Кірпа
Георгій Кірпа

Час на посаді:
24 липня 2004 — 27 грудня 2004
Наступник Євген Червоненко

Народився 20 липня 1946(1946-07-20)
с. Клубівка (Ізяславський район), Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 27 грудня 2004(2004-12-27) (58 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українець
Політична партія «Відродження»
Дружина Жанна Ігорівна
Діти Віталій (1972)
Інна (1974)
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Дружби народів
Заслужений працівник транспорту України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Державна премія України в галузі архітектури
Надгробок Георгія Кірпи на Байковому кладовищі

Кірпа Гео́ргій Микола́йович (нар. 20 липня 1946, с. Клубівка (Ізяславський район), Хмельницька область — пом. 27 грудня 2004, Київ) — український державний діяч, інженер-транспортник.

Міністр транспорту України (2002–2003), Міністр транспорту та зв'язку України (2004). Кандидат технічних наук (1997). Генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України (20002004). Почесний громадянин Ковеля, Роздільної, та Харкова.

Життєпис[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Харківський інститут інженерів залізничного транспорту (1970).

Кар'єра[ред.ред. код]

Обраний народним депутатом України 4 скликання з квітня 2002 від блоку «За єдину Україну!», № 10 в списку. На час виборів: генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України, б/п. Зняв кандидатуру.

Академік Транспортної академії України (1997).

Голова партії «Відродження» (з червня 2004 р.).

З травня 2002 р. під його орудою розгорнуто та здійснено низку масштабних проектів:

Загинув від вогнепального поранення наступного дня після повторного голосування 2-го туру президентських виборів 2004 року. Офіційно оголошена версія смерті — ймовірне самогубство[1].

Відзнаки[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На честь Георгія Кірпи названі:

  • площа перед залізничним вокзалом у місті Ужгороді[9].
  • з 20 липня 2006 року електропотяг «Георгій Кірпа» курсує за маршрутом Львів—Ужгород[10].
  • вулиця у Києві — депутати Київради ухвалили рішення перейменувати Петрозаводську вулицю в Солом'янському районі Києва на вулицю Георгія Кірпи[11][12].
  • станція у Дарницькому районі Києва, на лінії Дарниця — Гребінка, колишня назва Бортничі[13].

У липні 2006 року Південна залізниця побудувала каплицю на привокзальній площі в Кременчуці у пам'ять про Кірпу.

25 грудня 2009 року в Києві відкрито пам'ятну дошку Георгію Миколайовичу Кірпі на будівлі Державної адміністрації залізничного транспорту України (вул. Тверська, 5)[14].

7 липня 2009 створено Фонд імені Георгія Миколайовича Кірпи.

20 липня 2009 в селі Клубівка, Ізяславського району, Хмельницької області відкрито пам'ятник Кірпі.

20 липня 2010 y селі Клубівка Ізяславського району Хмельницької області у будинку, де пройшли дитячі та юнацькі роки Георгія Кірпи відкрито музей його імені[15][16][17].

За часів міністерства Кірпи у м. Ужгороді була проведена реконструкція залізничного вокзалу. Нині, в залі очікування будівлі вокзалу знаходиться меморіальний куточок, присвячений Георгію Миколайовичу. Центром експозиції є погруддя Героя України Г. М. Кірпи. У шафі під склом зберігаються особисті речі колишнього міністра, в числі нагород — оригінальна золота зірка.

Праці[ред.ред. код]

Автор 14 наукових праць в галузі залізничних та мультимодальних перевезень.

Родина[ред.ред. код]

  • Дружина Жанна Ігорівна (1947) — пров. спеціаліст залізн. транспорту;
  • син Віталій (1972) — інженер шляхів сполучень;
  • дочка Інна (1974) — хірург.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Піскун: Смерть Кирпи, найімовірніше, була самогубством. Волков вважає, що причин не було
  2. Указ Президента України від 23 квітня 2002 року № 367/2002 «Про присвоєння звання Герой України»
  3. Указ Президента України від 3 червня 1999 року № 609/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  4. Указ Президента України від 21 квітня 1998 року № 328/98 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»
  5. Указ Президента України від 2 серпня 1995 року № 687/95 «Про присвоєння почесних звань України працівникам залізничного транспорту»
  6. Указ Президента України від 16 грудня 2002 року № 1171/2002 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2002 року »
  7. Указ Президента України від 25 червня 2003 року № 548/2003 «Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2003 року»
  8. Список громадян, яким присвоєно звання «Почесний громадянин міста Роздільна»
  9. В Ужгороді з'явилася площа імені Георгія Кирпи (ЗІК, 28 жовтня 2005).
  10. Львівською залізницею курсуватиме новий електропоїзд «Георгій Кірпа» (Щоденний львів, 18 липня 2006).
  11. Рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 року № 884/2953 «Про перейменування вулиці у Солом'янському районі міста Києва» // «Хрещатик». — № 4 (3636). — 2010. — 19 січня. — С. 4. Архівовано з першоджерела 18 лютого 2013.
  12. У Києві з'явиться вулиця імені Кірпи (29 грудня 2009).
  13. На Південно-Західній залізниці з'явилась станція імені Георгія Кірпи.
  14. На честь Георгія Кірпи в Києві встановлено пам'ятну дошку (сторінка Укрзалізниці).
  15. На Хмельниччині відкрито музей пам'яті Георгія Кірпи
  16. «Залізничники увічнили пам'ять Георгія Кірпи». Новини УНІАН, 19.08.2010 13:14, автор Віталій Тараненко
  17. fondkirpa.com.ua Експозиція музею Г. М. Кірпи

Посилання[ред.ред. код]