Латеритні родовища нікелевих руд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Латеритні родовища нікелевих руд — це поверхневі, вивітрювані кірки, утворені на ультраосновних породах. На них припадає 73% континентальних світових ресурсів нікелю і в майбутньому будуть домінуючим джерелом для видобутку нікелю.

Генезис і типи нікелевих латеритів[ред. | ред. код]

Латеритні нікелеві руди, утворені в результаті інтенсивного тропічного вивітрювання багатих на олівін ультраосновних порід, таких як дуніт, перидотит і коматіїт, та їх серпентинізованих похідних, серпентиніт, який складається здебільшого з серпентину силікату магнію і містить бл. 0,3% нікелю. Цей початковий вміст нікелю сильно збагачується в процесі латеритизації. Слід розрізняти два види латеритної нікелевої руди: лімонітові та силікатні.[1]

Латерити типу лімоніту (або оксидного типу) дуже збагачені залізом завдяки дуже сильному вимиванню магнію та кремнезему. Вони складаються в основному з гетиту і містять 1-2% нікелю, включеного в гетит. Відсутність лімонітової зони в рудних родовищах пояснюється ерозією.

Нікелева руда силікатного типу (або сапролітового типу) утворилася під зоною лімоніту. Зазвичай він містить 1,5-2,5% нікелю і в основному складається зі збідненого Mg серпентину, до якого входить нікель. У кишенях і тріщинах серпентинітової породи зелений гарнієрит може бути присутнім у незначних кількостях, але з високим вмістом нікелю - переважно 20-40%. Він зв’язаний у новоутворених філосилікатних мінералах. Весь нікель в силікатній зоні вилуговується вниз (абсолютна концентрація нікелю) з вищезалеглої гетитової зони.

Родовища руди[ред. | ред. код]

Типові родовища нікелевих латеритів – це родовища дуже великого тоннажу, низькоякісні, розташовані близько до поверхні. Зазвичай вони знаходяться в діапазоні від 20 мільйонів тонн і вище (це ресурс 200 000 тонн нікелю), а деякі приклади наближаються до мільярда тонн матеріалу. Таким чином, як правило, поклади нікель-латериту містять багато мільярдів доларів вартості металу, що міститься на місці.

Поклади руди цього типу обмежені зоною вивітрювання, що розвинулась над ультраосновними породами.[2] Таким чином, вони мають тенденцію бути табличними, плоскими і дійсно великими, що охоплюють багато квадратних кілометрів поверхні Землі. Проте в будь-який момент площа родовища, що розробляється на нікелеву руду, значно менша, зазвичай всього кілька гектарів. Типова копальня з латериту нікелю часто функціонує як відкритий розріз або виробка відкритих гірничих робіт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schellmann, W. (1983): Geochemical principles of lateritic nickel ore formation. Proceedings of the 2. International Seminar on Lateritisation Processes, Sao Paulo, 119-135
  2. Golightly, J.P. (1981): Nickeliferous Laterite Deposits. Economic Geology 75th Anniversary Volume, 710-735