Любор Нідерле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Любор Нідерле
чеськ. Lubor Niederle
Lubor Niederle 1895.png
Любор Нідерле у 1895 р.
Народився 20 вересня 1865(1865-09-20)
Клатові
Помер 14 червня 1944(1944-06-14) (78 років)
Прага, Протекторат Богемії та Моравії
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаFlag of Czechoslovakia.svg Чехословацька Соціалістична Республіка
Національність чех
Галузь наукових інтересів археологія, етнографія, славістика
Alma mater Празький університет
Вчене звання професор
Відомі учні Ярослав Пастернак, Іван Борковський
Батько Індржих Нідерле

Лю́бор Ніде́рле (чеськ. Lubor Niederle; *20 вересня 1865 р., Клатові — 14 червня 1944 р., Прага) — видатний чеський археолог, етнолог[1], етнограф та історик-славіст, дослідник слов'янської старовини, член Чеської Академії Наук і Наукового Товариства у Львові, професор Карлового університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка[1]. Засновник Археологічного інституту в Празі, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, член-кореспондент Російської академії наук у 1917–1925 роках, член-кореспондент Академія наук СРСР.

Життєпис[ред.ред. код]

Син чеського філолога Індржіха Нідерле.

Займався первісної і античної, а потім слов'янської археологією. В 1902–1934 роках опублікував головну працю: «Слов'янські старожитності», масштабний звід відомої про слов'ян інформації. У ній на основі історичних, археологічних, етнографічних та лінгвістичних джерел доводиться автохтонне (місцеве) походження слов'ян і висвітлюється їхня історія та висока на той час культура за первіснообщинного ладу і раннього середньовіччя. Нідерле рішуче виступав проти спроб деяких учених принизити культуру слов'ян. Його учнями з українців були Ярослав Пастернак, Іван Борковський, Роман Якимович та інші[1].

Вважав неправильним щось судити про етногенез слов'ян, оскільки про найдавніших слов'ян достеменно відомо мало, що науковому визначенню піддаються лише середньовічні матеріали. У 1931 р. вийшла його праця «Керівництво зі слов'янської археології», в якій він підвів підсумки своїх археологічних досліджень.

Праці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в стор. 1765, том 5, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р. ISBN 5-7707-6832-0

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]