Літопс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літопс
Літопси
Літопси
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Ряд: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Аізоонові (Aizoaceae)
Рід: Літопс (Lithops)
N.E.Br.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Lithops
EOL: 3013596
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3545
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lithops

Лі́топс (лат. Lithops від грец. litos — камінь opsis — подібний) — рід суперсукулентних рослин, що належить до родини аізоонових (Aizoaceae) або мезембріантемових (Mesembryanthemaceae). Побутова назва — живі камінці (так називають також конофітуми, плейоспілоси, лапідарії та деякі інші мезембріантемові). Інша назва, що широко вживається на батьківщині літопсів — «готтентотська дупа».[1]

Історія відкриття[ред.ред. код]

Літопси з колекції Юрія Шостака,
Миколаїв, Україна
Цвіте Lithops dorotheae
Молода пара листків Lithops marmorata v. elisae пробивається з попід старого листя

Англійський ботанік Вільям Джон Берчелл, що вперше відкрив цю рослину в 1811 році, подорожуючи по пустинній області Великого Карру, одного разу вирішив відпочити і присів поруч з купкою гальки. При уважному розгляді серед цих каменів він виявив рослини, які формою і малюнком майже повністю відповідали гальці. Так був відкритий літопс турбініформіс.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Надземна частина літопса являє собою два зрощених товстих листа, розділених неглибокою щілиною, з якої з'являється квітконіс і нові листя. Розмір до 5 см у висоту і ширину. Верхня поверхня листя конічна, опукла або плоска. Вона може бути різних відтінків: зеленого, коричневого, сірого і зазвичай поцяткована плямами і візерунками. У життєвому циклі рослини нова пара листя поступово замінює стару. Квіти білі або жовті (зрідка помаранчеві), 2,5 — 3 см в діаметрі, іноді запашні. Цвіте літопс в серпні (іноді й раніше) — листопаді. Кожна квітка тримається 5 — 10 днів. Плоди утворюються при перехресному запиленні.

Умови зростання[ред.ред. код]

Всі літопси можуть мімікрувати. Це означає, що забарвлення поверхні листя повторює загальний фон місцевості. Цим літопси в якійсь мірі рятуються від тварин, що поїдають їх. Зростаючи в пустелі, літопсам доводиться миритися з відсутністю вологи. У цих рослин дуже довге коріння, здатне йти далеко вглиб ґрунту, щоб добути воду, а в період посухи літопси взагалі здатні зариватися. Така пристосовність забезпечується за допомогою спеціальних контрактільних коренів, втягуючих літопс в ґрунт. Стівен Хаммер розказує у своїй книзі «Літопси: Багатсво дикої природи» про те, що бачив у посушивому районі Південної Африки, в якому протягом двох років не було дощу, «налиті» рослини виду Lithops comptonii.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщина цих незвичайних на вигляд рослин — посушливі райони Південно-Західної і Південної Африки: в ПАР та Намібії. Ареал зростання також включає незначний район Ботсвани та, можливо південну частину Анголи, яка через об'єктивні причини ще не досліджена. Зустрічаються вони на кварцових, гранітних або вапнякових ґрунтах, іноді навіть в тріщинах скель. Такі місця проживання вкрай бідні водою. Тут вона може повністю бути відсутньою місяцями, а річна кількість опадів не перевищує 200 мм на рік. При цьому рослини майже весь час перебувають під палючими променями сонця. Тільки невелика кількість родів квіткових рослин пристосувалося до життя в таких екстремальних умовах.

Утримання в культурі[ред.ред. код]

Культура літопсів не дуже складна, але потребує виконання деяких обов'язкових умов. Місце вдома потрібно вибрати таке, щоби рослини отримували якомога більше сонця. Взимку літопсам бажано забезпечити температуру 10 — 12 °C в не поливати з жовтня по квітень. Полив починають при появі нових листків. Якщо рослина ще не скинула старе листя, поливати слід дуже обережно, бо в цей період літопси схильні до зараження гнильними грибами. Пересаджують їх навесні. Землесуміш складається з великозернистого піску, листової землі, старої землі, гальки.

Систематика[ред.ред. код]

Рід Lithops вперше був описаний в 1922 році Ніколасом Брауном. С тих пір пропонувалися різні способи систематики роду. Згідно з останньою (за Коулом) рід Літопс налічує 36 видів та 52 таксона нижчого рівня (підвидів та різновидів):

Примітки[ред.ред. код]

  1. Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]