Мартинівка (Прилуцький район)
| село Мартинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Парафіївська селищна громада |
| Облікова картка | картка ВР |
| Основні дані | |
| Засноване | 1500 |
| Населення | 794 |
| Площа | 4,412 км² |
| Густота населення | 179,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16711 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°59′53″ пн. ш. 32°37′33″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
138 м |
| Водойми | Остер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 95 |
| Карта | |
  Мартинівка | |
 Мартинівка | |
| Мапа | |
| |
Марти́нівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 794 особи[1]. Входить до складу Парафіївської селищної громади.
Географія[ред. | ред. код]
Село Мартинівка розташоване на півночі району, на лівому березі річки Остер, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Смолове Ніжинського району, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Більмачівка, на протилежному березі — Круглолугівка.
Відстань від Чернігова — близько 160 км (автошляхами — 183 км[2]), до Ічні — 30 км[2]. Найближча залізнична станція — Більмачівка на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 2,5 км.
Площа села близько 4,5 км²[1]. Висота над рівнем моря — 138 м[3].
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване у першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої, на землях ніжинської ланової шляхти[4] Засновником села є чернігівський скарбник, лановий шляхтич Криштоф Колчинський[5]. 1648 р. Мартинівка зафіксована на Спеціальній карті Гійома де Боплана і віднесена до так званих крупичпільських ґрунтів.
З 1648 стає козацьким поселенням Занківської сотні[6] Прилуцького полку Гетьманщини. Річ Посполита у 1660-тих спробувала повернути короні Мартинівку, але безрезультатно. Формальним власником Мартинівки числився польський шляхтич Єжи Ґодлевський, який посилався на свої власницькі права ще до Хмельниччини[7].
У селі була Церква в ім’я Св. Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова[6]
Є на мапі 1812 року.[8]
У селі володарському та козачому Мартиновка (Мартыновка) у 1859 році була церква та 312 дворів де жило 1774 особи (825 чоловічої та 949 жіночої статі)[9]
На фронтах Другої світової війни билися 425 жителів, 250 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 183 — загинули. У 1957 році комуністична влада спорудила пам'ятник радянським воякам, що загинули в боях за Мартиновку[10].
У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Перемога», за яким було закріплено 6635 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4999 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
На початку 1970-х населення села становило 1470 осіб[10]. Нині в селі живе 794 мешканці[1].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,37% |
| російська | 0,63% |
Інфраструктура[ред. | ред. код]
У селі є клуб, бібліотека, дільнича лікарня, магазини, відділення зв'язку. Діє церква, яка перебуває у підпорядкуванні УПЦ Київського патріархату.
єпископом є Чернігівський і Ніжинський владика Євстратій.
настоятель церкви св. Іоана Богослова — священик Михайло
Видатні земляки[ред. | ред. код]
В селі народився Семенченко Кузьма Олександрович (1896—1965) — учасник Першої і Другої світових війн, генерал-майор танкових військ Герой Радянського Союзу.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Маршрут від Чернігова до Мартинівки.[недоступне посилання] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Мартинівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648. — Київ, 2006. — С. 280
- ↑ Присяжні книги 1654 року. С. 148, 153
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 66 та 601 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Пам'ятки історії Східної Європи. Т. 5. С. 425—427
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Martynówka, wś, pow. borzeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 141. (пол.)— S. 141. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мартинівка на вебсайті Верховної Ради України [Архівовано 11 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в селі Мартинівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
.svg){kind=small}
| ||||||||
| ||||||||||||||
