Новоолександрівка (Генічеський район)
| село Новоолександрівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Херсонська область |
| Район | Генічеський район |
| Громада | Нижньосірогозька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1822 |
| Населення | 1370 |
| Площа | 95,471 км² |
| Густота населення | 14,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 74720 |
| Телефонний код | +380 5540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°58′21″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.97250° пн. ш. 34.41583° сх. д.Координати: 46°58′21″ пн. ш. 34°24′57″ сх. д. / 46.97250° пн. ш. 34.41583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
59 м |
| Найближча залізнична станція | Сірогози (станція) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 74701, Херсонська обл., Генічеський р-н, селище Нижні Сірогози, вул. Садова, буд. 7 |
| Карта | |
  Новоолександрівка | |
 Новоолександрівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Новоолекса́ндрівка — село в Україні, у Нижньосірогозькій селищній громаді Генічеського району Херсонської області. Населення, за переписом 2001 року, становило 1370 осіб. Село знаходиться за 15 км від адміністративного центру громади Нижні Сірогози та за 6 км від залізничної станції Сірогози. Розташоване понад Балкою Великі Сірогози.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Вулиці: Миру, Садова, Центральна. Заснування — 1822 рік.
До 2020 орган місцевого самоврядування Новоолександрівська сільська́ ра́да.
Історія[ред. | ред. код]
- З античних часів територією степу, на якому розташувалося село, проходили шляхи міграції кочових племен, про що залишені пам'ятки у вигляді могил та поховань. На півдні села знаходиться відомий скіфський курган «Козел». Курган 14 метрів у висоту та приблизно 320 метрів у колі. Окрім того, на околицях села та за 0,2 — 6,2 кілометрів навкруги було 17 курганів висотою 0,5 — 8,4 метри. Козел — назва кургану (надмогильного пагорба) одного з членів родини царя Скіфії 2-ї половини 4 ст. до н. е. Пагорб розташований за 1 км на південь від с. Новоолександрівки. Досліджений 1865 році І. Є. Забєліним. Насип (заввишки 14 м) розкопано частково. Відкрита катакомба глибиною 9,6 м, по її кутах розміщено 4 камери. Поховання пограбоване, збереглося лише кілька золотих ґудзиків та одна пластинка з профільним зображенням голови Афіни Паллади в шоломі з маскою лева. На захід від катакомби знаходилися три ями, перекриті деревом. У них були покладені 11 коней в бронзових і срібних вуздечкових оздобах. У трьох з них були золоті окуття сідел, у двох — бронзові нагрудні прикраси. Біля коней поховано двох конюхів, їхні могили були перекриті дошками, розписаними червоною та блакитною фарбами.[1]
- Засноване село переселенцями з Чернігівської губернії, які 1822 року заселяли таврійські степи. З Чернігівської губернії в таврійські степи прибуло 40 сімей, які очолював Матвій Каміньков. Землевпорядник Олександров виділив переселенцям земельні наділи.
- В 1864 р. громада села збудувала церковно-приходську школу. Нині в цьому приміщені розміщені шкільні майстерні. Школа мала два приміщення, які мали назву Батурівська та Хохлацька школи. Будівництво типового приміщення школи було розпочате в 1967 році та закінчилося через рік. У 1982 році було побудовано корпус школи для 1-4 класів.[2]
- Станом на 1886 рік в селі, що належало до Нижньо-Сірогозької волості мешкало 1963 особи, налічувалось 328 дворів, існували православна церква, школа, 3 лавки, щосереди відбувався базар.[3] На мапах «Шуберта — Тучкова» 1868 року село позначено як «Ново-Александровка», з 215 дворами.[4]
- Радянська окупація розпочалася в січні 1918 року.
- На фронтах Другої світової війни воювали проти німецьких військ 375 жителів села, з них 197 загинули в боях, 178 — нагороджені державними нагородами. Братська могила військовослужбовців Радянської Армії розташована в центрі села, встановлено імена 33 похованих воїнів.[5]
- Станом на 1945 р. в селі діяли колгоспи: ім. Сталіна, «Трудовик» (голова — Лапін), «Шлях хлібороба», «Правда». Пізніш вони були перетворені в єдиний колгосп «Дружба». За колгоспом «Дружба», центральна садиба якого міститься у Новоолександрівці, було закріплено 8586 га сільгоспугідь, з яких 7709 га орної землі, у тому числі 345 га зрошуваної. 677 га займали пасовища, 50 га — баштанні культури. Колгоспне господарство було зернового та м'ясо-молочного напрямку, спеціалізувалося на вирощуванні свійських птахів, а саме виробництві качиного м'яса[6]. В кінці 1990-х років, у зв'язку з розпаюванням земель та майна, колгосп «Дружба» припинив своє існування. На його землях утворилися аграрні та фермерські господарства.
- 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Нижньосірогозької селищної громади[7].
- 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Нижньосірогозького району увійшло до складу Генічеського району[8].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1554 особи, з яких 730 чоловіків та 824 жінки[9].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1359 осіб[10].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,17 % |
| російська | 7,52 % |
| молдовська | 0,88 % |
| румунська | 0,22 % |
| білоруська | 0,15 % |
| вірменська | 0,07 % |
Економіка та соціальне життя[ред. | ред. код]
- На разі в селі працюють: ТОВ «Дружба-5». Фермерські господарства: «Південне», «Сатурн», Буйна, Романівське, Віка, «Вега», «Глорія», «Дар», Олена, Ольга, «Сад», «Старт», «Явір», «Форум», «Селена», «Таймир», інші ФГ Лівенцево, Скіфія,. КСГП «Дружба», «Хлібороб», «Карина».
- Сільське комунальне підприємство «Надія» обслуговує артезіанську свердловину та водогін довжиною 12 км, який забезпечує водою жителів села. Є загальноосвітня школа[12][13] та дошкільний заклад «Малятко».
- При сільському будиноку культури діє бібліотека-філія, ансамбль «Степовичка».
- В селі існує релігійна громада парафії на честь святителя Василія Великого Новокаховської Єпархії Української Православної церкви.
Люди[ред. | ред. код]
- Матері-героїні: Бондаренко В. К., Мудра Г. М.
- В селі Новоолександрівка є шанована всіма жителями, добре відома педагогічній громадськості району та області вчительська родина Камінькових, яка багато зробила для розвитку освіти в цьому регіоні. Яскравим представником цієї вчительської династії є Каміньков Петро Севастянович (1930—2022), який її й започаткував.
- За трудові досягнення 66 колгоспників були нагороджені орденами та медалями, у тому числі орденом Ленина — механізатор Т. М. Маслов, орденом Трудового Червоного Прапора — 11 чоловік.
Місцева влада[ред. | ред. код]
Поштова адреса: 74720, Херсонська область, с. Новоолександрівка, вул. Садова, 42
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Козел. Енциклопедія історії України. Архів оригіналу за 24 березня 2018.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Каміньков Петро (01.09.2017). Село, школа, люди. Газета "Червоний промінь".
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Мати трьохверстовки. Старовинні карти. (рос.) . Архів оригіналу за 20 лютого 2018.
- ↑ Братська могила військовослужбовців Радянської Армії в центрі села. Архів воїнів, що загинули від ран та зниклих безвісти у роки Великої Вітчизняної війни (рос.) . Архів оригіналу за 24 березня 2018.
- ↑ Новоолександрівка, Нижньосірогозький район, Херсонська область. Історія міст та сіл Української РСР (рос.) .
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Сайт Новоолександрівської ЗОШ.
- ↑ Новоолександрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Нижньосірогозької районної ради Херсонської області. ІСУО.
Джерела[ред. | ред. код]
1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Том 22]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 501. Том 22. [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
2. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 — 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. — Херсон: Айлант, 2015. — С. 103.
3. Історія міст та сіл Української РСР.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Новоолександрівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Херсонську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
