Облога Збаража

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Облога Збаража
Тернопільщина
Ukraine.Zbarazh.Castle01.jpg
Збаразький замок
Дата: 30 червня - 12 серпня 1649
Місце: Збараж
Результат: Козаки не змогли взяти місто
Сторони
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Річ Посполита Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Військо Запорозьке
Gerae-tamga.svg Кримське ханство
Командувачі
Ярема Вишневецький
Анджей Фірлей
Богдан Хмельницький,
Іслям III Ґерай
Військові сили
15 000 100 000 козаків,
40 000 татар
Втрати
невідомо ~ 2 000 - 6 000

Обло́га Зба́ража — бої козацького війська під командуванням гетьмана Богдана Хмельницького і його союзників-татар на чолі з ханом Іслам-Ґіреєм III із оточеним під Збаражем польським військом 30 червня — 12 серпня (за старим стилем) 1649.

Передумови[ред.ред. код]

Після поразки від українських козаків на Брацлавщині та Волині польсько-шляхетські загони під командуванням Яреми Вишневецького й інших загонів кількістю до 15 тисяч осіб відступили до Збаража під захист його укріплень. Навколо табору, який тилом упирався в стіни міста і замку, польські жовніри, угорські та німецькі найманці насипали оборонні вали.

Хід подій[ред.ред. код]

В один з піхотних прапорів вояків Речі Посполитої вдарила блискавка. Перед генеральним штурмом фортеці пройшли великі грозові дощі.[1] Першого дня боїв був оточений польський обоз, у полон взято близько 4-5 тисяч осіб «челяді». 1 липня козацька артилерія піддала табір оточених нищів­ному обстрілу. 3 і 4 липня відбулися загальні штурми польського табору. 10-14 липня тривав безупинний гарматний і рушничний обстріл. 20 липня польське військо змушене відійти до останнього — третього рубежу оборони перед замком. Наступ­ного дня козаки ледве не увірвалися до табору. 27 і 29 липня відбулися нові генеральні приступи козацьких і татарських війська, але жовніри змогли від­кинути атакуючих.

У польському таборі почався голод, епідемія дезинтерії (від неї померла найбільша частина обложених[2]) шансів про­рвати оточення в нього не було. Врятувало обло­жених наближення польського війська на чолі з королем Яном ІІ Казимиром.

Наслідки[ред.ред. код]

На початку серпня, залишивши коло Збаража кілька полків під ко­мандування наказного гетьмана Івана Чорноти, Богдан Хмельницький на чолі 60-тис. війська разом з татарами вирушив назустріч королівській армії. В Зборівській битві її розбили.

Після укладення Зборівського договору об­лога польського табору під Збаражем була знята у ніч на 13 серпня.

Те, що козацько-татарське військо не захо­пило польського табору під Збаражем, позначилося на розвитку наступних історичних подій.

Втрати[ред.ред. код]

Втрати обидвох сторін — приблизно по 30 000 осіб.[1] У боях під Збаражем полягло чимало селян і козаків, загинув полковник Нестор Морозенко, були поранені полковники Іван Богун, К.Бурляй.[1]

Зображення облоги Збаража в літературі та мистецтві[ред.ред. код]

Один з перших віршів, «Klar męstwa», присвятив Ян Бялобоцький.

Детально облогу Збаража описав у своєму романі «Вогнем і мечем» польський письменник Генрик Сенкевич, а також ці події зображені в одноіменній екранізації Єжи Гофмана.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Н.Ганусевич. Перемога української зброї / Газета Вільне життя.— № 104 (2834), 27 грудня 2013. с. 3
  2. T.H.Skrzypecki. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich.— Opole: Solpress, 2010.— 256 s. (пол.) ISBN 978-83-927244-4-5 s. 46