Базиліка Санта Марія Маджоре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

41°53′51″ пн. ш. 12°29′55″ сх. д. / 41.89750° пн. ш. 12.49861° сх. д. / 41.89750; 12.49861Координати: 41°53′51″ пн. ш. 12°29′55″ сх. д. / 41.89750° пн. ш. 12.49861° сх. д. / 41.89750; 12.49861

Санта Марія Маджоре

«Са́нта Марі́я Маджо́ре» (італ. Basilica di S. Maria Maggiore) — церква, одна з чотирьох головних базилік Риму. З її заснуванням пов'язана цікава легенда. В одну з літніх ночей 352 року папі Ліберію і багатому римлянинові Джованні Патріціо явилася уві сні Мадонна і наказала побудувати на тому місці, де назавтра випаде сніг, церкву. На наступний ранок, 5 серпня 352 року, на Есквіліні, там, де тепер стоїть базиліка, лежав сніг. Після цього чуда й стали зводити церкву. Через те ще і сьогодні має церква назву лат. Santa Maria ad Nives — Марія Сніжна. Її замінила базиліка, побудована в 440-х рр. папою Сикстом III і присвячена Богоматері. Багато пап прагнули зробити цю вельми шановану римську церкву ще прекраснішою, добудовували і прикрашали її. Дзвіниця, найвища у Римі (75 м), датується 1377 роком. Нинішній фасад з портиком і лоджією побудував в 1740-х рр. Фердінандо Фуга. У лоджії, на стіні, що являє собою старий фасад церкви, зберігся мозаїчний декор початку XIV ст. Базиліка є найбільшою із 40 церков Рима присвячених Богородиці. Вона є екстериторіальною областю Ватикану.

Інтер'єр церкви[ред.ред. код]

Фасад

Інтер'єр церкви, незважаючи на пізніші переробки створює уявлення про величину ранньохристиянської базиліки, що відрізняється досконалістю пропорцій, гармонією і урочистістю. Винятковий інтерес становлять мозаїки, що прикрашають церкву. У центральному нефі знаходяться фрески V століття на сюжети із Старого Завіту, що вражають своєю свіжістю, яскравістю фарб і красою. Сюжети мозаїк тріумфальної арки — Благовіщення, народження Христа і поклоніння йому. Вони створені в V столітті, але імовірно пізніше, ніж арки центрального нефа — в них відчувається вплив Візантії. У мозаїці абсиди, де зображено Коронування Марії, поєднуються частини що відносяться до V ст. з тими, які були створені Якопо Торріті в кінці XIII століття, коли за вказівкою папи Миколи IV перебудовували абсиду. Саме до цього часу відносяться всі фігури. Увагу привертає дерев'яний касетна стеля, яка вважається роботою Джуліяно да Санґалло. Згідно з традицією, для позолоти стелі використовували золото з першої партії, привезену з Нового Світу (з Перу), яке папа Олександр VI отримав в подарунок від іспанського королівського дому — Фердинанда і Ізабелли. Підлога — робота Кудлате XII століття — значно змінений реставрацією, зробленої у XVIII столітті. В глибині правого нефа знаходиться надгробок кардинала Консальво Родрігеса кінця XIII століття.

Капели[ред.ред. код]

Великий інтерес представляють три капели. Розташована з правої сторони Сикстинська капела побудована за дорученням папи Сікста V архітектором Доменіко Фонтана. Капелу увінчує купол, вона відрізняється багатством декору. Тут поховані Сікст V і Пій V. Їх чудові надгробні пам'ятники прикрашені барельєфами. Пройшовши з цієї капели у ліву наву, можна потрапити в Паолінську капелу, яка також називається капелою Боргезе, оскільки вона побудована за наказом Павла V, який походив із сімейства Боргезе. План цієї капели відповідає Сикстинській капелі у Ватикані, але її декоративне оздоблення відрізняється ще більшою розкішшю. У капелі поховані Климент VIII і Павло V. Капела Сфорца знаходиться на цій же стороні, але ближче до виходу та побудована Джакомо делла Порта, можливо за проектом Мікеланджело.

Посилання[ред.ред. код]

Офіційна сторінка базиліки