Підводний планер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Планер Рутгерського університету Slocum RU02, випущений в Саргасове море

Підводний планер це різновид безпілотних підводних апаратів (БПА), який користується невеликими змінами своєї плавучості для руху вверх і вниз серед океану як профільований поплавок. Але на відміну від поплавка, планер використовує крила, які перетворюють вертикальний рух в горизонтальний, що дозволяє рухатись вперед з дуже малими енергозатратами. Хоча вони не є такими ж швидкими, як звичайні БПА, використання планерами плавучості для руху вперед значно збільшує їх дальність і тривалість руху в порівнянні з апаратами, що приводяться в дію пропелерами на електричній тязі, розширюючи можливості місій по дослідженню океанів у тривалості від годин до тижнів або навіть місяців, і до тисяч кілометрів у протяжності. Планери рухаються у воді вверх-вниз, пилоподібною траєкторією, збираючи дані в часових і просторових масштабах, недоступних для звичайних БПА. Широке різноманіття планерів використовується в морських силах різних країн і в дослідницьких організаціях, що вивчають океан.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. US patent 7987674, Jack A. Jones; Yi Chao & Thomas I. Valdez, "Phase Change Material Thermal Power Generator", issued 2011-08-02 

Посилання[ред. | ред. код]