Розмірність Хаусдорфа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Розмірність Хаусдорфа — розмірність множини (в метричному просторі) дорівнює \liminf\limits_{n\rightarrow\infty}\frac{\ln(\rho(n))}{\ln(n)}, де ρ(n) — мінімальне число множин діаметру 1 / n, якими можна покрити множину. Розмірність Хаусдорфа не визначена для необмежених множин. Навіть для обмежених множин деяке ρ(n) може дорівнювати нескінченності.

Зміст

[ред.] Розмірність Хаусдорфа

Трикутник Серпінського. Простір з фрактальною розмірністю log2 3 або ln3/ln2, що прибл. дорівнює 1.585

Розмірність Хаусдорфа — природний спосіб визначати розмірність множини у метричному просторі. Для багатьох випадків розмірність Хаусдорфа співпадає з топологічною розмірністю (розмірністю Лебега). Наприклад, у тривимірному евклідовому просторі Хаусдорфова розмірність скінченної множини дорівнює нулеві, розмірність гладкої кривої — одиниці, розмірність гладкої поверхні — двійці і розмірність множини додатнього об'єму — трьом. Для фрактальних множин розмірність Хаусдорфа може набувати дробових значень.

[ред.] Означення

Визначення розмірності Хаусдорфа складається з декількох кроків. Нехай M — обмежена множина у метричному просторі X. Наприклад, нехай X = Rn.

[ред.] δ-покриття

Нехай \delta>0,  \delta\in R. Не більш ніж зліченну сім'ю \{ U_i \}_{i \in I} підмножин простору X будемо називати δ-покриттям множини M, якщо виконуються наступні дві властивості:

[ред.] ρ-міра Хаусдорфа

Нехай ρ > 0. Нехай \Theta=\{U_i\}_{i\in I} — покриття множини M. Визначимо наступну функцію, яка в деякому плані визначає розмір цього покриття: F_\rho(\Theta):=\sum\limits_{i\in I} (\operatorname{diam}\,U_i)^\rho. Позначимо через M^{\delta}_{\rho}(M) «мінімальний розмір» δ-покриття множини M: M^{\delta}_{\rho}(M) := \inf(F_\rho(\Theta)), де инфимум береться по всім δ-покриттях множини M. Очевидно, що функція M^{\delta}_{\rho}(M) убуває по δ. Отже, у неї є кінцева або нескінченна межа при \delta\rightarrow 0: M_{\rho}(M)=\lim\limits_{\delta\rightarrow 0+}M^{\delta}_{\rho}(M) . Величина Mρ(M) називається ρ-мірою Хаусдорфа множини M.

[ред.] Властивості ρ-міри Хаусдорфа

  • ρ-міра Хаусдорфа є борелевской мірою на X.
  • з точністю до множення на коефіцієнт: 1-міра Хаусдорфа для гладких кривих збігається з їх довжиною; 2-міра Хаусдорфа для гладких поверхонь збігається з їх площею; d- міра Хаусдорфа безлічей у \mathbb{R}^d збігається з їхній d-мірним обсягом.
  • Mρ(M) убуває по ρ. Більш того для будь-якої множини M існує критичне значення ρ0, таке, що:
    • Mρ(M) = 0 для всіх ρ > ρ0
    • M_{\rho}(M)=+\infty для всіх ρ < ρ0 Значення M_{\rho_0}(M) може бути нульовим, кінцев або нескінченним.

[ред.] Визначення розмірності Хаусдорфа

Розмірністю Хаусдорфа множини M називається число ρ0 з попереднього пункту.

[ред.] Властивості розмірності Хаусдорфа

  • Розмірність Хаусдорфа будь-якої множини не більша за нижню та верхню размерності Мінковського.
  • Розмірність Хаусдорфа не більш ніж зліченного об'єднання множин дорівнює максимальній розмірності об'єднаних множин. Зокрема, додавання зліченної множини до будь-якої множини не змінює її розмірності.
  • Для самоподібних множин розмірність Хаусдорфа може бути обчислена явно. Неформально, якщо множина розбивається на n частин, подібних до вихідної множини з коефіцієнтами r_1,r_2,\dots,r_n, то її розмірність s є розв'язком рівняння r_1^s+r_2^s+\dots+r_n^s = 1. Наприклад, розмірність множини Кантора дорівнює ln2 / ln3 (розбивається на дві частини, коефіцієнт подібності 1/3), а розмірність трикутника Серпінського — ln3 / ln2 (розбивається на 3 частини, коефіцієнт подібності 1/2).

[ред.] Дивіться також

У Вікіпедії є портал

[ред.] Література

[ред.] Джерела інформації

  • Бенуа Мандельброт. Фрактальна геометрія природи.
  • А. Морозов. Введение в теорию фракталов.
  • Пайтген Х.О. Рихтер П.Х. Красота фракталов.
  • Кроновер Р.М. Фракталы и хаос в динамических системах
  • Божокин С.В. Паршин Д.А. Фракталы и мультифракталы.
  • K.I. Falconer. Fractal Geometry: Mathematical Foundations and Applications.
  • Федер Е. Фракталы. — М.: МИР, 1991. — С. 254. — ISBN 5-03-001712-7



Сигма Це незавершена стаття з математики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти