Список універсальних енциклопедій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Титульний лист Універсального лексикону Цедлєра 1732 р.

Список універсальних енциклопедій і лексиконів — друкованих, багатотомних — на різних мовах світу. (Вказуються найперші, або старіші видання, а також наступні, або останні видання)

Англійська мова[ред. | ред. код]

Британська енциклопедія.

Болгарська мова[ред. | ред. код]

  • Енциклопедически речник. (ред. Лука Касъров) Пловдив, 1899—1907. — т. 1-3.
  • Българска Енциклопедия. А — Ѫ. (Н. Г. Данчов, И. Г. Данчов) СТ. Атанасовъ: София, 1936. (перша болгарська енциклопедія універсального характеру)
  • Кратка българска енциклопедия. (КБЕ) (Главен редактор акад. Вл. Георгиев) Издателство на БАН. 1963—1969. — тома 1-5.
  • Енциклопедия «България». Издателство на БАН. 1978—1996. (Гл. ред. акад. Вл. Георгиев — до 1986, акад. А. Балевски от 1986) — тома 1-7.
  • Българска енциклопедия «А-Я». Книгоиздателска къща «Труд». Трето осъвременено издание: 2005. (Главен редактор акад. Евг. Головински) ISBN 9545285192

Гебрейська мова[ред. | ред. код]

  • האנציקלופדיה העברית

(32-томна Енциклопедія гебрейською мовою. Видана з 1949 по 1980, почесний президент проекту — президент Ізраїлю проф. Хаїм Вейцман)

Грецька мова[ред. | ред. код]

  • Μεγάλη Ελληνική Εγκυκλοπαίδεια  — Πυρσός/Δρανδάκης/Φοίνιξ, 1926—1934, — τόμοι 1-24. (+4 додаткові томи в 1965 р.) — перша визначна енциклопедія Новго часу на грецькій мові
  • Neōteron enkyklopaidikon lexikon: Methodikēkai systematikē sympyknōsis kai eklaikeusis holōn tōn anthrōpinōn gnōseōn (Dieuthynthēs: Iwan D. Passas). — Athēnai: Ekdosis tēs enkyklopaidikēs epitheorēsēos Hēlios. 1956—1960. — T. 1-18. ASIN: B0000BKZ4A — ASIN: B0000BKZ4R
  • ΜΕΓΑΛΗ ΓΕΝΙΚΗ ΕΓΚΥΚΛΟΠΑΙΔΕΙΑ ΥΔΡΙΑ. (επιμ. Π. Ροδάκης) Αθήνα 1983—1988. — στους τόμους 1-55.

Данська мова[ред. | ред. код]

  • Salmonsens Konversationsleksikon. Redigeret af Chr. Blangstrup. København. 1915—1930. -bd. 1-26. [1] [Архівовано 1 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Den Store Danske Encyklopædi. (hovedredaktion: Jørn Lund) København: Danmarks Nationalleksikon, 1994—2001. — bd. 1-20. (+3 bd.: Supplement & Index: 2002—2003)

Естонська мова[ред. | ред. код]

  • Eesti Üleüldise teaduse raamat ehk encyclopädia konversationi-lexikon. (Leido Karl A. Herman) Tartu (Dorpatas), 1900—1906.
  • Eesti Entsüklopeedia. (EE) — 2. trükk. (red. R. Kleis, P. Treiberg, J. V. Veski) Tallinn: Kirjastus Valgus. 1932—1937. — тт. 1-4.
    • 2-е видання вийшло під назвою.: Eesti nõukogude entsüklopeedia. Reg. — 1968—1978. тт. 1-8.
  • Eesti entsüklopeedia. (Red. Hardo Aasmäe) Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus, 1990- . — köide 1-15- (Видання що продовжується. У 2007 вийшов 15-й том.) ISBN 9985702425[11]

Іспанська мова[ред. | ред. код]

  • Diccionario enciclopédico hispano-americano de literatura, ciencias y artes. Barcelona, 1887—1910. — volúmes 1-28.[2] [Архівовано 3 липня 2012 у WebCite]
  • Enciclopedia universal ilustrada Europeo-Americano. — Madrid-Barcelona: Espasa-Calpe. — 1908—1930 (2003). — Vol. 1-30.
    • нове видання: Enciclopedia universal ilustrada Europeo-Americano. −2003. — Vol. 1-90. (82 vol. +8 vol. «Complemento Enciclopédico 1934—2002» — всього 118 книг)
  • Gran Enciclopedia Argentina. Todo lo argentino ordenado alfabéticamente. Ediar. Soc. Anon. Editores. Tucuman — Buenos Aires, 1956—1963. — vol. 1-9.
  • Diccionario enciclopédico Salvat. Salvat Editores, S.A., Barcelona-Madrid-Buenos Aires-Mexico-Caracas-Bogota. 1960. — vol. 1-12.
  • Diccionario enciclopédico Peuser. Buenos Aires: Peuser, 1962—1963. — vols. 1-6.
  • Diccionario Enciclopédico España. 8- Ed. Espasa-Calpe, S.A. Madrid, 1978. — vol. 1-12.
  • Diccionario Básico España. Espasa-Calpe, S.A. Madrid, 1980. — vol. 1-5. ISBN 8423947939 (compl.)
  • Gran Enciclopedia Rialp. (GER) Madrid: Rialp (artículos correspondientes), 1- Ed.: 1971—1979 // 6- Ed.: 1989—1991. — vol. 1-25. ISDN: 843219011X (compl.)
  • Diccionario enciclopédico Espasa. — 2. ed.. — Madrid: Espasa-Calpe.- 1992—1993. — Vol. 1-30.

Італійська мова[ред. | ред. код]

  • Enciclopedia Italiana: di scienze, lettere ed arti. — Roma: Instituto della Enc. Ital.. fondata da Giovanni Treccani. 1929—1939 (1978) — Volumi. 1 — 36, (App., Index)
  • Dizionario enciclopedico Italiano. Roma: Instituta Enciclopedia Italiana fondata da Giovanni Treccani. 1955—1961 — vol. 1-12.
  • Universo — La Grande Enciclopedia per Tutti. (Editore De Agostini) Novara: Istituto Geografico de Agostini, 1961—1972. — Vol. 1-12.
  • Grande Dizionario Enciclopedico UTET. Torino, 1966. — Vol. 1-19 (+3 Vol.: Index, Apendix, Chronologia)
    • 4-е видання: Grande Dizionario enciclopedico UTET. (fondato da Pietro Fedele) 4. edizione. — Torino: Unione Tipografico. 1984—2002. — Vol. 1-24.
  • Lessico universale italiano : di lingua, lettere, arti, scienze e tecnica. Roma: Istituto della Enciclopedia Italiana, 1968—1981. 25 vol. (+1 vol.: Atlante e repertorio geografico)
    • нове видання: Lessico universale italiano. … Roma: Ist. della Enc. Italiana,1998. — Vol. 1-28.
  • Enciclopedia Universale Rizzoli Larousse. — Milano: Rizzoli, 1982. — vol. 1-17.
  • Enciclopedia Europea. Milano: Aldo Garzanti Editore, 1976—1984. — Vol. 1-12.
  • Nuova enciclopedia de Agostini. Novara: Instituto Geografico de Agostini, 1987. — vol. 1-8.
    • 3-е видання: Nuovissima enciclopedia generale de Agostini. Editore: De Agostini — Ist. Geografico De Agostini, 1998. — vol. 1-10. ISBN 8841555629

Каталанська мова[ред. | ред. код]

  • Gran Enciclopèdia Catalana. (GEC) Primera Edició (1-е видання) (Direcció: Jordi Carbonell i de Ballester, Joan Carreras i Martí), 1969—1980. — Vol. 1- 15.; // 2005. — Vols. 16-21; 6 Supplement-Volume, ISBN 8430055118 (compl.)
  • Gran Enciclopèdia Catalana. (GEC) Segona Edició (2-е видання, різном. репринти) (Direcció: Joan Carreras i Martí) Barcelona: Enciclopèdia Catalana, 1986—1993. — Vol. 1-27. (1 vol. Supplement & 1 Atlas) ISBN 8485194810 (compl.)[12]
  • Gran enciclopedia Larousse. Barcelona: Planeta, 1989—1990. — Vol. 1-12. ISBN 8432074004
  • Gran Larousse català. Barcelona: Edicions 62, 1987—1993. — Vol. 1-10. (+1 vol. Supl.) ISBN 8429730885 (compl.)

Китайська мова[ред. | ред. код]

Енциклопедія часу династії Мін Йонгл Дад'ян, 1403
  • 永樂大典, 1403 (Yǒnglè Dàdiǎn)
  • 永楽大典 / 解縉. — 北京: 中華書局, 1959—1960, 202冊.
  • 永樂大典 / (明)解縉等編纂. — 北京: 北京圖書館出版社, 2003, 88冊.
  • 三才圖會(Sancai tuhui)
  • 三才圖會 106巻 / (明) 王圻纂修 ; (明) 王思義校正續集. — [出版地不明]: [出版者不明], 1609, 6冊 (1-видання)
  • 三才圖會 / (明)王圻, 王思義編集. — 上海 : 上海古籍出版社, 1988, 3冊 (факсимільне видання)

Латиська мова[ред. | ред. код]

  • Latvju enciklopēdija. (Latvian Encyclopaedia) Apgāds «Trīs zvaigznes», Stokholma, (red. Švābe) 1950—1956. — Sējumos 1-3.
  • Latvju enciklopedija. (by Edgar Anderson) Amerikas latviešu apvienibas Latvieš instituts, 1962—1987. — Sej. 1-3. ISBN 0935582339
  • Latvijas PSR mazā enciklopēdija. (LME) Riga: Zinātne. 1967—1972. — Sej. 1-4.
  • Latvijas padomju enciklopedija. (LPE) (Red.kol.: E. Abolins…) Riga: Galvena Enciklopediju Redakcija, 1981—1987. — Sej. 1-10.
  • Enciklopēdiskā vārdnīca. (Atbildīgā red. G. Sileniece) Rīga: Latvijas Enciklopēdiju Red. 1991. — Sej. 1-2. ISBN 5899600217

Литовська мова[ред. | ред. код]

  • Mažoji lituviškoji tarybine encklopedija. Leidykla «Mintis», Vilnius: 1966—1971. — tt. 1-3.
    • 2-е видання: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. (LTE) Vilnius: Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, 1976—1985. — t. 1-13.
  • Visuotinė lietuvių enciklopedija. (VLE) Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 2001-. — t. 1-12-. (перша власна литовська універсальна енциклопедія. Видається з 2001 року. Видано томи 1-12; до 2012 повинні вийти томи 13-23)[13]

Нідерландська мова[ред. | ред. код]

  • Geïllustreerde Encyclopædie. Woordenboek voor wetenschap en kunst, beschaving en nijverheid onder hoofdredactie van A.Winkler Prins (= 1ste druk). Amsterdam: Brinkman, 1870—1882. — 15 dln. A-Z en 1 dl. (16) met afbeeldingen.
  • останнє, 9-е видання: Grote Winkler Prins : Encyclopedie. 9de geheel nieuwe druk. Hoofd- en eindredactie L.C.M. Röst. Amsterdam-Elsevier-Antwerpen. 1990—1993. — Dln. 1-26. ISBN 90.10.090000 (Compl.)[14]

Німецька мова[ред. | ред. код]

Репринтне видання лексикону Цедлєра
21-е видання енциклопедії 'Брокхаус'
  • Großes vollständiges Universal-Lexikon aller Wissenschaften und Künste. (лексикон Цедлєра) (Hrsg. Johann Heinrich Zedler) Halle, 1732—1754. — Bände. 1-64, + 4 Erg.Bde.[15]
    • 1-е репринтна видання: …, Graz, 1962—1964.
    • 2-е репринтне видання: …, Graz, 1993—1999.[16] ISBN 3201000310[17]
  • Brockhaus Enzyklopädie.
    • 1-е видання: Conversationslexikon mit vorzüglicher Rücksicht auf die gegenwärtigen Zeiten. (Hrsg. Friedrich Arnold Brockhaus) 1812—1820. — Bände 1-10.
    • сучасне, 21-е видання: Brockhaus Enzyklopädie. (red. Leitung: Anette Zwahr) — 21.Aufl.. — Leipzig ; Mannheim: Brockhaus, 2006. — Bde. 1-30. ISBN 3765341401[18]
  • Encyclopädisches Wörterbuch der Wissenschaften, Künste und Gewerbe. (Hrsg. Johann Friedrich Pierer) Altenburg, 1824—1836. — Bde. 1-26. + 6 Suppl.-Bde, Altenburg, 1841—1847.[19][20]
    • 4-е видання: Pierer's Universal-Lexikon. Altenburg, 1857—1865. — Bde. 1-19.
    • 7-e видання: Pierers Konversations-Lexikon (Hrsg. Joseph Kürschner) Berlin-Stuttgart, 1888—1893. — Bde. 1-12.
Томи 8-12 Лексикону Пірера, видання 1891
  • Meyers Konversations-Lexikon (Лексикон Майєра):
    • 1е видання: Das große Conversations-Lexicon für die gebildeten Stände. Hildburghausen: Bibliographisches Institut, 1839—1852. — Bände 1-46.(+6)
    • 9-е видання: Meyers Enzyklopädisches Lexikon. Mannheim, Wien, Zürich: Bibliographisches Institut, 1971—1979. — vol. 1-25.(+7)
    • 10-е, останнє друковане видання: Meyers Großes Universallexikon. …, 1981—1986. Bde. 1-15(+3).
    • З 2006 р. Видавництво пропонує коло 150.000 статей як 'Meyers Lexikon in 24 Bänden' — в онлайн-версії
  • Herders Conversations-Lexikon. (Hrsg. Raphael und Benjamin Herder) Freiburg: Verlag Herder, 1854—1857. — Bde. 1-5.
  • Das Große Duden-Lexikon. Mannheim: Bibliographisches Institut, 1964—1968. — Bde. 1-8.
  • Die Große Bertelsmann Lexikothek. Gütersloh: Bertelsmann Lexikothek Verlag, 1991. — Bde. 1-15.[21]

Норвезька мова[ред. | ред. код]

  • Arbeidernes Leksikon. (redaksjon: Jakob Friis og Trond Hegna) Oslo: Arbeider-magasinet, 1932—1936. — b. 1-6.
    • наступне видання: Arbeidernes Leksikon. (redaksjon: Jakob Friis og Trond Hegna) Fork. nyutg. — Oslo: Pax, 1973. — b. 1-3.
  • Aschehoug og Gyldendals Store norske leksikon. (скор. Store norske leksikon, forkortet — SNL) (hovedredaktører: Olaf Kortner,…) Oslo: Kunnskapsforlaget, 1978—1981. — bind 1-12.
    • 4-е видання: Aschehoug og Gyldendals Store norske leksikon. … — 2006—2007. — bind 1-16.[22][23]

Польська мова[ред. | ред. код]

  • Nowe Ateny. (Benedykt Joachim Chmielowski) — Lwow, 1745—1746, 2-е видання 1754—1764.[24]
Wielka Encyklopedia PWN
  • Encyklopedja powszechna. (Wyd. Samuel Orgelbrand) — Warszawa, 1858—1868. — t. 1-28. (reprint 1984—1985)
    • наступні видання в 12-ти томах: 1872—1876; 1877—1879; 1883—1884
  • Велика загальна ілюстрована енциклопедія (Wielka encyklopedia powszechna ilustrowana, WEPI). — Варшава, 1890—1914. — Т. 1—55.
  • Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1962—1969. -t. 1-12 (13, suplement, w 1970)
  • Nowa encyklopedia powszechna PWN. : (prezes zarz adu Grzegorz Boguta). — Warszawa: Wydawn. Naukowe PWN, 1995—1997. — t. 1-6.
    • 2-е видання: Nowa Encyklopedja Powszechna PWN. Wydanie: 2., 2004. — t. 1-8. ISBN 8301141794[25]
  • Wielka Encyklopedia PWN. Wyd. Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2001—2005. — t. 1-30 (+1 Indeks) ISBN 8301133570[26]

Португальська мова[ред. | ред. код]

  • Grande Enciclopédia Portuguesa e Brasileira. Editorial Enciclopédia Ldª. Lisboa — Rio de Janeiro, 1936—1960. — vol. 1-40.[27]
  • Lello Universal: Dicionário enciclopédico. (ed., lit. Edgar Lelo) Porto: Lello & Irmäo, 1973. — vol. 1-2.
    • Lello Universal: Dicionário enciclopédico. Porto: Lello Editores imp. 2002. — vol. 1-2. ISBN 9789724800059 (1998)
  • Verbo enciclopeédia luso-brasileira de cultura. Lisboa: Editorial Verbo. 1963—1986. — vol. 1-21.
    • новітнє видання: Enciclopédia Verbo Luso-Brasileira de Cultura. (dir. João Bigotte Chorão) Lisboa: Editorial Verbo, 1998—2003. — Vol. 1-29. ISBN 9722218506 (obra completa)[28]

Російська мова[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. 1890—1906. — томи 1-86. — спільне видання німецького видавничого дому 'F.A.Brockhaus' і рос. підприємства И. А. Эфрон.[29]
  • Большая энциклопедия: Словарь общедосту́пных сведений по всем отраслям знания. (ред. С. Н. Южаков) СПб: Издательство «Просвещение», 1900—1907. — тт. 1-20.(+2) — спільне видання німецького 'Бібліографічного інституту' в Ляйпцігу і Відні (Видавництво 'Лексикону Майєра') і рос. товариства «Просвещение» // 2-е видання: …, 1907—1909, в 22-х томах.
  • Большая советская энциклопедия. (БСЭ) — три видання: 1926—1990.
  • Большая энциклопедия. (гл. ред. С. А. Кондратов) Москва: «Терра», 2006. — тт. 1-62. ISBN 5273004322
  • Большая Российская энциклопедия. (гл. ред. Ю. С. Осипов) М.: Гос. изд-во Большая Российская энциклопедия, 2004- . — тт. 1-10-. (видання що продовжується: на 2008 вийшло 10 томів з запланованих 30-ти + окремий том «Россия»)

Румунська мова[ред. | ред. код]

  • Dicţionar Enciclopedic Român. Academiei Republicii Populare Române. Editura Politică, Bucureşti, 1962—1966. vol. 1-4.
  • Dictionar enciclopedic. (Ed. Marcel D. Popa) Bukarest: Ed. Enciclopedica. 1993—2006. — vol. 1-6.

Сербська мова[ред. | ред. код]

Сербсько-хорватська мова[ред. | ред. код]

  • Narodna enciklopedija srpsko-hrvatsko-slovenačka. (ured. Stanoje Stanojević) Zagreb: Bibliogr. Zavod, 1925—1929. — knj. 1-4(5) (Перша югославська енциклопедія — сербсько-хорватсько-словенська «народна енциклопедія», вийшла кирилицею і латиницею)

Словацька мова[ред. | ред. код]

  • Encyklopédia Slovenska. (hlavna redakcia Vladimír Hajko) Bratislava: Veda, 1977—1982. — zv. 1-6.
  • Encyclopaedia Beliana : slovenská všeobecná encyklopédia v dvanástich zväzkoch. (Odborná red.: Beáta Baloghová; Vedúca red.: Anna Prociková) Bratislava: Veda, Vydavatel'stvo Slovenskej Akad. Vied, 1999- . — zv. 1-5- (видання що продовжується. Всього заплановано 12 томів. 2007 вийшов том 5-й)

Турецька мова[ред. | ред. код]

  • Büyük lûgat ve ansiklopedi. <турецьк. переклад франц. Encyclopédie Larousse, скор.: Büyük Larousse> İstanbul: Meydan Yayinevi, 1969—1973. Cilit. 1-12.
  • Tanzimat'tan Cumhuriyet'e Türkiye Ansiklopedisi. (Murat Belge, Fahri Aral) İstanbul : İletişim Yayınları, 1985. — Cilt. 1-6.
  • Ana Britannica: genel kültür ansiklopedis. (Ed. R. P. Gwinn, S. Beyazit) <турецьк. переклад Encyclopaedia Britannica> İstanbul: Ana Yayincilik, 1986—1990. — Cilt. 1-22. / видання 1994 р. — ISBN 9757760013
  • Grolier International Americana. <турецьк. переклад Encyclopedia Americana> İstanbul: Sabah, 1993. — Cilt. 1-12.

Угорська мова[ред. | ред. код]

  • Közhasznú Ismeretek Tára. (Gábor Döbrentei) Pest: Heckenast, 1831—1834. — Kötet 1-12.
  • Révai Nagy lexikona. Az ismeretik enciklopédiája. — Budapest: Révai testvérek irodalmi intézet részvénytársaság, 1911—1922 (1935). — Kötet 1-21.
  • Új magyar lexikon. — Budapest: Akadémiai Kiadó. 1960—1981. — Kötet 1-6.
  • Magyar Larousse: enciklopédikus szótár. — Budapest: Akadémiai Kiadó. 1991—1994. — Kötet 1-3.

Українська мова[ред. | ред. код]

  • Українська Загальна Енциклопедія. (УЗЕ) — «Коломийська енциклопедія» — (ред. І. Раковський і В. Сімович) Львів; Станіславів; Коломия: Видавництво «Українська Загальна Енцикльопедія», 1930—1935. — тт. 1-3. — перша універсальна енциклопедія українською мовою
  • Енциклопедія українознавства. (головн. ред. В. Кубійович та ін.) Наукове Товариство ім. Шевченка. Сарсель (Париж); Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1949(1955)-1984. — тт. 1-10.
    • репринт: Енциклопедія українознавства. Видавництво: Ін-т археографії НАН України, 1994. — тт. 1-3. ISBN 5770205547;[30][31]
  • Українська радянська енциклопедія . (УРЕ) (головн. ред. М.Бажан) Київ: Головна редакція УРЕ, 1959—1965. — тт. 1-16. (+ т. 17: «УРСР», + т. 18-й: "Алфавітний предметно-іменний покажчик, 1968)
    • 2-е видання: Українська радянська енциклопедія. (головн. ред. М.Бажан) …, 1974—1985. — тт. 1-12.

Фінська мова[ред. | ред. код]

  • Tietosanakirja. 1909—1919. — Osainen 1-10. (+Os. 11. 1922)[3] [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Iso Tietosanakirja. (toim. Jaakko Forsman) Kustannusosakeyhtio Otava: Helsingissa, 1931—1939. Os. 1-15. (+2 Os. Index)
  • Kodin suuri tietosanakirja. (Ed. Matti Hakala) Weilin+Göös, 1975—1983. — Os. 1-18. ISBN 9513512711 (Os. 1-15)

Французька мова[ред. | ред. код]

Титульна стор. Енциклопедії Дідро і д'Аламбера, 1751 р.
  • Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers. (la dir. de Denis Diderot et Jean-Baptiste d'Alembert) Paris 1751—1780.- Vols. 1-35.[32]
  • Dictionnaire de la conversation et de la lecture. (Sous la Direction de William Duckett) Paris: Belin-Mandar, 1832—1855. — Vols. 1-68.[33]
  • Grand dictionnaire universel du XIXe siècle. (Auteur: Pierre Larousse) Paris: Administration du grand Dictionnaire universel, 1866—1877. — Vols. 1-15. (+ 2 Vols. Supplement)
  • La Grande Encyclopédie. Inventaire raisonnée des sciences, des lettres et des arts. Societe Anonyme de la Grande Encyclopedie. Paris, 1886—1902. — Vols. 1-31.
  • Nouveau Larousse Illustré. Dictionnaire universel encyclopédique. (Publié sous la Direction de Claude Augé) Paris: Larousse, 1898—1907. — Vols. 1-7. +Vol. Suppl.
  • La grande encyclopédie. Paris: Larousse. Index. 1971—1978. — Vol. 1-20.
  • Grand Larousse universel. — Paris: Larousse. 1997. — Vols. 1-15. ISBN 2031060503[34]
  • Encyclopédie de l'Islam. Historique de L'Islam. 2007. — Tomes 1-12. et L'Atlas. ISBN 9789004118527
  • Encyclopædia Universalis. 6. Ed., Paris: Encyclopædia Universalis, 2008—2009. — Vols. 1-30. ISBN 978-2-85229-551-3[35]

Хорватська мова[ред. | ред. код]

  • Hrvatska Enciklopedija — Priručni rječnik sveobćega znanja. (ured. Ivan Zoch, Josip Mencin), Osijek, 1887—1890. — svezak 1-2. (Перша хорватська енциклопедія. Вийшли 2 томи з запланованих 6-ти) — репринт 1996. ISBN 9536549050
  • Hrvatska Enciklopedija. (Glav. ured.: Mate Ujević) Zagreb: Nakl. Konzorcija Hrvatske enciklopedije, 1941—1945. — svezak 1-5. (заплановано в 12-ти томах, встигли вийти тільки томи 1-5)
  • Hrvatska Enciklopedija. (glavni ravnatelj Tomislav Ladan, gl. ured. Dalibor Brozović) Zagreb: Leksikografski Zavod «Miroslav Krleža», 1999- . — sv. 1-11 (1999-2009) ISBN 9536036290[36]

Чеська мова[ред. | ред. код]

Словник Яна Отто
  • Slovník naučný. (Red. Fr. Lad. Rieger a J. Malý) Praha: I.L. Kober, 1860—1874. — t. 1-10.(+1)
  • Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedia obecných vědomostí. Editor Jan Otto (Red. Tomáš G. Masaryk) Praha, 1888—1909. — t. 1-28.
    • наступне видання: Ottův slovník naučný nové doby. (Chefredakteur Prof. Dr. Bohumil Němec) 1930—1943, — t. 1-12.
    • сучасна цифрова версія: Ottova encyklopedie obecných vědomostí. — 1997—1999, 4 CD-ROM в форматі PDF[37]
  • Masarykův Slovnik Naučny. Lidová encyklopedie všeobecných vědomostí. Praha: Československý kompas, 1925—1933. t. 1-7.
  • Příruční slovník naučný. (PSN) (Editor Vladimír Procházka) 1962—1966. — t. 1-4.

Шведська мова[ред. | ред. код]

  • Nordisk familjebok. (Huvudred: Christian Emanuel Gernandt) 1876—1896 — Bd. 1-18. (+2)
    • 2-е видання: Nordisk familjebok. 1904—1926. — Bd. 1-38.
    • 4-е видання: останній том вийшов в 1958.
  • Hemmets uppslagsbok. (under red. av Einar Nylén) Malmö : Världslitteraturen, 1929. Bd. 1-4.
  • Svensk uppslagsbok. (Huvudredaktör: Gunnar Carlquist) Malmö : Baltiska förl. : 1929—1937. — Bd. 1-30.[38]
    • 2-е видання: Svensk uppslagsbok. Malmö : Norden. 1947—1955. — Bd. 1-32.[39]
  • Hemmets handarbetslexikon. (medarbetare M. Henschen, …) Malmö : Fogtdal, Cop. 1989—1992. — vol. 1-20. ISBN 9187012502 (Fogtdal)
  • Nationalencyklopedin : ett uppslagsverk på vetenskaplig grunn utarbetat på initiativav Statens kulturråd. (Chefred.: Christer Engström) Höganäs: Bra Böcker, 1989—1996. — vol. 1-20. ISBN 917024619X[40]

Японська мова[ред. | ред. код]

  • 倭漢三才圖會, 105巻巻首1巻尾1巻/ 寺島良安編 — [出版地不明]: 大野木市兵衛, 岡田三郎右衛門, 鳥飼市兵衛, 渋川清右衛 門, 松村九兵衛, 1715, 81冊. (1-е видання)
  • 和漢三才圖會 / 寺島良安編. — 東京; 大坂; 名古屋: 中近堂, 1884—1888, 4冊. (2-е видання)
  • 倭漢三才圖會 / 寺島良安編. — 東京: 日本随筆大成刊行会, 1929, 2冊.
  • 和漢三才圖會 / 寺島良安編. 18版. — 東京: 東京美術, 1999, 2冊. (18-е видання)
  • 百科全書/ 文部省. — 東京: 有隣堂, 1877–1883, 20冊. (1-е видання)
  • 百科全書/ 文部省. — 東京: 有隣堂, 1883—1886, 20冊. (2-е видання)
  • 百科全書. 覆刻. — 東京: ゆまに書房, 1985, 3冊. (факсимільне видання)
  • 古事類苑 / 神宮司廳編. — 宇治山田: 神宮司廳, 1896–1914. (1-е видання)
  • 古事類苑 / 神宮司廳編. 普及版. — 東京 : 古事類苑刊行會, 1931—1936
  • 古事類苑 / 神宮司廳編. 1 天部 歳事部 — 51 総目録 索引. 3版[縮刷]普及版. — 東京 : 吉川弘文館, 1969—1971. (3-е видання)
  • 古事類苑 / 神宮司廰編. 1 天部 歳事部 — 51 総目録 索引. 5版 [縮刷]普及版. — 東京　吉川弘文館, 1982—1985. (5-е видання)
  • 古事類苑 / 神宮司廳編. 1 天部 歳事部 — 51 総目録 索引. 6版 [縮刷]普及版第二次. — 東京 : 吉川弘文館, 1995—1998. (6-е видання)
  • 日本百科大辭典 / 齋藤精輔編. — 東京: 三省堂書店, 1908–1919, 10冊. (1-е видання)
  • 日本百科大辞典. 復刻版. — 東京: 名著普及会, 1988. (факсимільне видання)
  • 大百科事典 / 平凡社編. — 東京: 平凡社, 1931–1933, 20冊. (1-е видання)
  • 大百科事典 / 平凡社編. — 東京: 平凡社, 1984—1985, 16冊.
  • 世界大百科事典. — 東京: 平凡社, 1955–1963, 33冊. (1-е видання)
  • 世界大百科事典. 2006年改訂版. — 東京: 平凡社, 2006,, 31冊. (виправлене видання 2006)
  • グランド現代百科事典. — 東京 : 学習研究社, 1970–1978, 23冊. (1-е видання)
  • グランド現代百科事典. 改訂新版. — 東京 : 学習研究社, 1970–1978, 30冊. (виправлене видання)
  • 日本大百科全書. — 東京: 小学館, 1984–1994, 26冊. (1-е видання)
  • 日本大百科全書. — 2版. — 東京: 小学館, 1994—1997, 26冊. (2-е видання)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Cyclopaedia» на стор. 'Univ. of Wisconsin Digital Collections'. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 5 липня 2008.
  2. ↑ EB Online-Edition. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 червня 2008.
  3. ↑ Перше видання Compton's Encyclopedia на сайті Britannica. Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
  4. ↑ Compton's Encyclopedia на сайті Encyclopedia Center.com. Архів оригіналу за 30 жовтня 2009. Процитовано 2 лютого 2010.
  5. ↑ Encyclopedia Americana. Архів оригіналу за 23 червня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  6. ↑ Вебсторінка 'The Canadian encyclopedia'. Архів оригіналу за 25 квітня 2010. Процитовано 20 червня 2008.
  7. ↑ Encyclopaedia of Islam на сторінці видавництва BRILL. Архів оригіналу за 19 березня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  8. ↑ Вебсторіка 'Kodansha encyclopedia of Japan'. Архів оригіналу за 31 серпня 2005. Процитовано 16 червня 2008.
  9. ↑ Вебсторінка 'Encyclopaedia Judaica'. Архів оригіналу за 7 серпня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  10. ↑ Online Edition ‘Encyclopedia of Ukraine’. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 16 червня 2008.
  11. ↑ Вебсторінка 'Eesti entsüklopeedia'. Архів оригіналу за 15 квітня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  12. ↑ Сторінка енциклопедії 'Catalana'. Архів оригіналу за 8 листопада 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  13. ↑ Сторінка енциклопедійного інституту 'MELI'. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  14. ↑ Вебсторінка енциклопедійного видавництва Winkler Prins. Архів оригіналу за 24 червня 2008. Процитовано 16 червня 2008.
  15. ↑ Історія лексикону Цедлєра та фотокопія його змісту на сторінці Баварської національної Бібліотеки. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  16. ↑ Опис видання лексикону Цедлєра по томах на стор. Австрійської нац. бібліотеки[недоступне посилання з липня 2019]
  17. ↑ Онлайн-версія Лексикону Цедлєра. Архів оригіналу за 3 жовтня 2003. Процитовано 16 червня 2008.
  18. ↑ Вебсторінка бібліографічного інституту 'Brockhaus'. Архів оригіналу за 12 грудня 1998. Процитовано 16 червня 2008.
  19. ↑ Історія створення лексикону Пірера. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 19 серпня 2008.
  20. ↑ Перелік та опис видань лексикону Пірера[недоступне посилання з липня 2019]
  21. ↑ Веблінк 'Bertelsmann Lexikothek'. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 19 серпня 2008.
  22. ↑ Онлайн-версія 'Store norske leksikon'. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 20 червня 2008.
  23. ↑ Офіційна стор. видавництва 'Kunnskapsforlaget'[недоступне посилання з липня 2019]
  24. ↑ Текст енциклопедії Nowe Ateny. Архів оригіналу за 12 серпня 2009. Процитовано 3 серпня 2009.
  25. ↑ Вебсторінка 'Nowa Encyklopedja Powszechna PWN'. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 17 червня 2008.
  26. ↑ Вебсторінка 'Wielka Encyklopedia PWN'. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 17 червня 2008.
  27. ↑ Вебсторінка 'Grande Enciclopédia Portuguesa e Brasileira'. Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 18 червня 2008.
  28. ↑ Енциклопедия на сторінці видавництва 'Verbo'. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 18 червня 2008.
  29. ↑ Онлайн-версія Словника 'Брокгауза и Ефрона'. Архів оригіналу за 21 травня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  30. ↑ Вебсторінка 'Книга. com'. Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  31. ↑ 'Енциклопедія українознавства' — Окремі статті он-лайн. Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  32. ↑ Зміст Енциклопедії Дідро і д'Аламбера на Wikisource. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  33. ↑ Зміст Словника В.Дюкке на Wikisource. Архів оригіналу за 14 червня 2008. Процитовано 19 серпня 2008.
  34. ↑ Модерне видання Larousse. Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 16 червня 2008.
  35. ↑ Encyclopædia Universalis — новітнє видання. Архів оригіналу за 16 лютого 2010. Процитовано 1 лютого 2010.
  36. ↑ Видання 'Hrvatska Enciklopedija' на стор. 'Хорватського лексиграфічного інт-ту'. Архів оригіналу за 16 липня 2007. Процитовано 19 червня 2008.
  37. ↑ Вебсторінка видання енциклопедії 'Отто'. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 17 червня 2008.
  38. ↑ Вебсторінка 1-го видання 'Svensk uppslagsbok'. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  39. ↑ Вебсторінка 2-го видання 'Svensk uppslagsbok'. Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 20 червня 2008.
  40. ↑ Офіційна сторінка 'Nationalencyklopedin'. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 30 березня 2022.

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_універсальних_енциклопедій&oldid=41170841