Манефон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мането́н грец. Μανέθων (за старою укр. вимовою Манефо́н). (*2-а пол. IV ст. до н.е., Себеніт —† поч. 3 ст. до н.е.) — давньоєгипетський історик, верховний жрець у м. Геліополь.

«Історія Єгипту»[ред.ред. код]

Головна праця — «Історія Єгипту». Твір складається з трьох книг, написаних еллінською (грецькою) мовою. Збереглася в уривках у працях пізніших істориків (Йосип Флавій, Секст Юлій Африкан, Євсевій Памфілій Кесарійський, Іоанн Малал, Георгій Сінкелл).

Кожна книга включала в себе по одному періоду, до кожного періоду Манетон включив рівно 10 династій.

Саме Манетон увів у науковий вжиток поділ історії Єгипту на три періоди, що включають в себе 30 династій (з незначними коригуваннями, використовується і понині, династії позначаються латинськими цифрами): Древнє царство, Середнє царство, Нове царство. Також вперше було використано термін «давньоєгипетська династія».

Література[ред.ред. код]

Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.