Gettyia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Gettyia
Період існування: пізня крейда, 75–74 млн р. т.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Клада: Enantiornithes
Родина: Avisauridae
Рід: Gettyia
Atterholt, Hutchinson, and O'Connor, 2018
Типовий вид
Avisaurus gloriae
Varrichio and Chiappe, 1995

Gettyia — вимерлий рід авізавридних енанціорнісових птахів з пізньої крейди Північної Америки[1][2].

Опис[ред. | ред. код]

Геттія відома з однієї правої передплесни. Ця кістка схожа на кістки інших північноамериканських авізавридів, таких як Avisaurus і Mirarce, але вона значно менша. На передньому краї другої плеснової кістки був горбок (бугоркова структура), який, ймовірно, з'єднувався з великогомілковим черепним м'язом, який згинає щиколотку. Інші авізавриди зазвичай мали цей горбок, розташований посередині плеснової кістки або ближче до щиколотки, ніж до пальців[1]. Третя і четверта плеснові кістки зрощені більш широко, ніж в інших авізавридів, оскільки зрощення відбувається не лише біля щиколотки, але й біля пальців ніг[2].

Палеобіологія[ред. | ред. код]

Більш дистальний горбок черепно-гомілкової кістки Gettyia свідчить про те, що вона вела більш спеціалізований спосіб життя порівняно з іншими авізавридами. Zeffer & Norberg (2003) виявили, що живі птахи з дистально розташованими горбками великогомілкової м'язи черепа були біомеханічно схильні підкреслювати силу згинання, а не швидкість. Особливо хижі птахи використовують сильне згинання під час полювання. Деревні папуги та інші лазячі птахи також використовують сильне згинання, щоб отримати стабільність під час пошуку їжі або висіння на гілках дерев. Наземні птахи зазвичай потребують більшої швидкості та меншої сили, щоб сприяти пересуванням, таким як ходьба та стрибки[3].

Палеоекологія[ред. | ред. код]

Геттія відома завдяки вологим низинним болотам, озерам і річковим басейнам західного узбережжя Західного внутрішнього морського шляху, а також значно більш посушливим нагір'ям між цією територією та Кордильєрським насувним поясом, який з часом утворив Скелясті гори.

Класифікація[ред. | ред. код]

Varrichio та Chiappe (1995) спочатку назвали Gettyia Avisaurus gloriae. Назва виду на честь Глорії Зібрехт, волонтера-колекціонера скам’янілостей у Музеї Скелястих гір, яка знайшла цей екземпляр[2]. Новий частковий скелет спонукав Аттерхолта та ін. (2018) для переоцінки таксономії авізаврід. Вони виявили, що Mirarce був проміжним між «Avisaurus» gloriae і Avisaurus archibaldi, показуючи, що два види «Avisaurus» насправді не були членами одного монофілетичного роду. Щоб вирішити цю проблему, вони створили назву роду Gettyia для Avisaurus gloriae, вшановуючи покійного Майка Гетті[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Atterholt, Jessie; Hutchison, J. Howard; O’Connor, Jingmai K. (13 листопада 2018). The most complete enantiornithine from North America and a phylogenetic analysis of the Avisauridae. PeerJ (англ.). 6: e5910. doi:10.7717/peerj.5910. ISSN 2167-8359. PMC 6238772. PMID 30479894.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. а б в Varricchio, David J.; Chiappe, Luis M. (1995). A New Enantiornithine Bird From the Upper Cretaceous Two Medicine Formation of Montana. Journal of Vertebrate Paleontology. 15 (1): 201—204. doi:10.1080/02724634.1995.10011219. JSTOR 4523618.
  3. Zeffer, A.; Norberg, U. M. Lindhe (15 березня 2003). Leg morphology and locomotion in birds: requirements for force and speed during ankle flexion. Journal of Experimental Biology (англ.). 206 (6): 1085—1097. doi:10.1242/jeb.00208. ISSN 0022-0949. PMID 12582150.