Теніс

Тенісний матч на відкритому чемпіонаті Австралії

Те́ніс (англ. lawn-tennis), або великий теніс — вид спорту, у якому грає два гравці один проти одного, або дві команди по два гравці в кожній, команда проти команди, на майданчику — (корті), поділеному посередині поперечною сіткою.

Мета гри — перекинути ракеткою м'яч через сітку на бік партнера так, щоб м'яч упав у межах майданчика суперника, і той не зміг його відбити назад.

Під час гри гравці використовують додаткове ігрове спорядження;— ракетку. Ракетка — приналежність тенісиста, призначена для відбивання, зміни напрямку, потужності польоту гумового тенісного м'яча, з метою завдання поразки супернику. Матч виграє той, хто отримує найбільшу кількість перемог за сетами у відповідності до правил гри, що застосовуються згідно статі, віку і т.і.

Історія

Походження тенісу

Якщо не приймати до уваги ігри стародавніх греків і римлян, в яких м'яч відбивали рукою або дерев'яною палицею, то перші згадки про гру, схожу на теніс, можна знайти в XII — XIII століттях в Італії. Гра називалася «джидоко», а м'яч в ній відбивався надітими на руку рукавицею, дерев'яним щитком або шкіряним ременем.

Офіційно вважається^{[джерело?]}, що теніс з'явився в XIV столітті на території сучасної Франції. Французька знать захоплювалася так званою «грою долонею» («же де пом»), яка зробила великий вплив на розвиток сучасного тенісу. Першими гравцями-аматорами стали священнослужителі, і не тільки молоді семінаристи, але й священники більше високих звань: архієпископи і кардинали. Гра проводилася в стінах монастирів, в основному на кам'яній підлозі. З часом для зручності гри, на руку, що б'є по м'ячу, стали надягати рукавичку, а потім, почали використовувати дерев'яні предмети, щоб відбивати м'яч, з часом вони трансформувалися у так звані ракетки. Ці дерев'яні предмети небагато були схожі на сучасну ракетку. Пройшло ще більше чотирьох століть, коли на ракетці стали застосовувати струни. Гра стала набирати ще більшу популярність і слідом за священнослужителями в цю гру стали грати заможні французи. Грою в м'яч була захоплена величезна кількість людей. А в 1480, король Франції Луї XI видав указ, за яким необхідно було строго дотримуватися процесу виготовлення тенісних м'ячів. Умови наказу були наступні: м'яч повинен бути набитий гарною шкірою й вовною та не містити пісок, крейди, вапна, обпилювання, мохи, золу або землю. Слідом за чоловіками в XV — XVI століттях грою в м'яч захопилися і жінки. В історії розвитку тенісу відомий той факт^{[джерело?]}, що в 1427 в Парижі молода жінка по імені Марго грала настільки блискуче, що з її швидкістю подачі м'яча могли зрівнятися лише кращі із чоловіків-гравців.

Гра розвивалася настільки стрімко, що вже до кінця шістнадцятого століття в Парижі було обладнано більше 250 спеціальних кортів, а кількість гравців становило більше семи тисяч. Залежно від уміння вести гру, поступово відбувся розподіл граючих на три категорії: новачок, партнер і майстер. Найбільшими привілеями користувалися майстри. Їм давалося право на будівництво і володіння кортами для гри. Один з майстрів розробив у 1542 перші правила гри в теніс, але опубліковані вони були лише через 50 років. Гра отримала визнання і у англійців, які дали їй назву «справжній теніс» (англ. real tennis).

Офіційно прийнято вважати, що слово «теніс» виникло від старофранцузького слова «Tenèts!», яке промовляв гравець під час подачі м'яча. Згодом це слово запозичили англійці і пристосували його під свою мову, — так виникло слово «Tenis», яке і набуло розповсюдження.

Розвиток

Правила змінювалися протягом усього розвитку гри. Так, на початку розвитку гри, багато років уведення м'яча в гру, тобто подача, не відносилася до гри, і виграти очко з подачі було неможливо.

Подача м'яча в гру здійснювалася слугами, — фр. servani, отже, введення м'яча в гру називалося обслуговуванням — serviz. Минали роки, століття і мінялися правила гри в м'яч. У наш час подача дуже важливий технічний елемент тенісу, і є засобом виграшу очка та тиском на суперника. Не дивлячись на зміни в тенісі, на всіх міжнародних іграх подача називається service.

В XVII — XIX століттях, у часи Французької революції та Наполеонівських війн людям було не до занять тенісом, як у Франції, так і в інших європейських країнах. В Англії, теніс занепав після того, як він втратив заступництва короля. Але остаточно теніс не був забутий, а лише на деякий час. І вже в 1859 починається новий етап у розвитку тенісу, коли вперше був проведений матч англійських університетських команд у Хейманкерті. Почалося відродження тенісу: стали створювати нові тенісні клуби. А в спортивних клубах для гри в крикет, крокет і гольф стали відкриватися тенісні секції. Вийти на світову арену тенісу заважало те, що в кожній країні правила гри були свої, що унеможливлювало проведенням міжнародних матчів. У середині дев'ятнадцятого століття відбулися величезні зміни в проведенні ігор, тому що в теніс почали грати на відкритих кортах, хоча до цього гра проходила виключно у приміщеннях.

Лаун-теніс в США (1887)

Причиною того, що гра так довго проводилася в закритих приміщеннях, полягала в покритті площадок і матеріалі м'яча. Так, як м'ячі були матер'яними, туго стягнутими струнами, а зверху покриті фланеллю, то вони могли відскакувати тільки від твердої кам'яної підлоги, а грати на землі або траві було неможливо. І тільки з появу гумових м'ячів відбулися корінні зміни в тенісі. В Англії в 1874 завдяки майорові В. Вінгфілду виник так званий лаун-теніс (теніс на траві). У такий спосіб він узаконив теніс і його правила. Після того, як були запатентовані сітка, стовпчики, м'ячі, правила гри — теніс став видом спорту. Лаун-теніс, а сьогодні просто теніс, швидко розповсюдився по всій Європі та іншим континентам. У нього грають мільйони людей самого різного віку.

Перші чемпіони

Перший офіційний задокументований^{[джерело?]} тенісний турнір проходив у серпні 1876 на корті розташованому у володіннях графа Вільяма Апплетона у Масачусетсі і виграним Джеймсом Дуайтом. Наступним офіційним турніром став у 1877 турнір у Вімблдоні, турнір який у подальшому став дуже популярним спочатку у Великій Британії, а потім і у світі. Цей турнір проводиться до нині і він є найстарішим у світі. Фінал цього турніру проходив у присутності 200 глядачів. У ньому взяло участь 24 гравці. Правила за якими грали на цьому турнірі в подальшому стали офіційними на багатьох турнірах Європи. Переможцем цього турніру став Ґор Спенсер.

Наступним офіційним турніром на корті під відкритим небом почали проводити в Дінард, Франція у 1878. У тому ж році був проведений турнір у Монреалі в Cricket Club, також у цей рік пройшов аматорський чемпіонат Шотландії. В 1879 дебютував Чемпіонат Ірландії у Fitzwilliam Club у Дубліні. В 1880 пройшов турнір на території Австралії у Мельбурні. Чемпіонат США уперше проходив у Ньюпорті в 1881, на ньому брали участь лише громадяни США.

Розвиток тенісу в Україні

В Україну теніс завезли англійські купці, які в 1890 створили тенісні клуби в Одесі і Таганрозі; згодом теніс поширився і по інших містах України, а в 1913 відбулися тенісні змагання у Києві. У 1920-их pp. відбулися спершу показові тенісні матчі в Одесі, з 1930 розпочалися змагання за першість України; їх продовжують і після 1945 в категоріях командної першості, особистої — чоловіків, жінок, змішаних пар; влаштовуються також зимові змагання, змагання молоді тощо.

У Галичині перші тенісні (ситківкові) клуби постали в 1890-их pp. під впливом зв'язків з Віднем. Теніс пропагував у «Соколі» і студентських спортивних клубах І. Боберський (видав підручник «Ситківка», 1911); перші змагання провело спортивне товариство «Україна» (Львів, 1911; П. Франко, О. Кульчицький). У 1924 постав Львівський ситківковий Клуб (ЛКС, діяв до 1939), що мав власні тенісні корти й проводив змагання за першість Західної України.

У США і Канаді теніс пропагує Карпатський Лещетарський Клуб (з 1955 відбуваються щорічні змагання за першість Союзу Україно-Американського Спортового товариства) і Українські спортові централі Америки і Канади в групах молоді й сеньйорів.

Турніри Великого шолому

Теніс протягом тривалого часу був переважно розповсюджений в англомовних країнах — Австралії, Великобританії, США. Він також був популярний у Франції. Чотири найбільших турніри — Вімблдонський турнір, Відкритий чемпіонат США, Відкритий чемпіонат Франції та Відкритий чемпіонат Австралії (проводиться з 1905) стали найпрестижнішими в тенісі.

У 1933 австралієць Джек Крофорд (англ. Jack Crawford) виграв міжнародні аматорські ігри в Австралії, Франції (Роланд Гаррос), Великої Британії (Вімблдон) і досяг фіналу Міжнародного аматорського чемпіонату США у Форест Хілл. Саме тоді, напередодні останнього з турнірів, обговорюючи шанси Кроуфорда на перемогу в усіх чотирох найвизначніших змаганнях року, журналісти Джон Кієран і Аллісон Дензіг уперше вжили термін «Великий шолом» (англ. Grand Slam) (за аналогією із бриджом і гольфом). Перелічені чемпіонати почали набирати значимість у тенісному світі, у зв'язку із тим, що збірні цих чотирьох країн були єдиними, хто здобував перемоги у Кубку Девіса, який на той час мав набагато більший престиж у аматорському тенісі, ніж усі інші турніри.

Виграти «Великий шолом», тобто перемогти у всіх чотирьох цих турнірах протягом одного сезону — є вищою метою для тенісних професіоналів.

Відкрита ера

Починаючи з 20 рр. ХХ ст., професійні тенісні гравці заробляли гроші, виступаючи в показових матчах перед публікою, що платила за право дивитися гру. Протягом 40 років професійний та аматорський теніс були строго розділені — як тільки гравець ставав «професіоналом», він не мав більше права виступати в аматорських турнірах. Але, в 1967 LTA вирішила покласти кінець поділу тенісу і зрівняла в правах аматорів і професіоналів на своїх турнірах. В 1968 Міжнародна федерація тенісу, переборовши небажання, затвердила рівні права тенісистів. Це поклало початок Відкритій ері в сучасному тенісі, коли всі гравці мали право виступати в будь-яких турнірах, а кращі тенісисти забезпечували своє життя виступом на змаганнях.

В 1954 Джеймс Ван Ален заснував Міжнародну залу тенісної слави — музей, розташований у Ньюпорті, штат Род-Айленд, США, на місці проведення першого Відкритого чемпіонату США з тенісу (1881). У музеї зібрана велика кількість експонатів, що відображають історію розвитку тенісу, а також галерея портретів великих тенісистів і людей, які зробили великий внесок у розвиток спорту. В 1986 залу слави було офіційно визнано Міжнародною федерацією тенісу.

Правила гри

Табло

Розіграш кожного очка починається з подачі м'яча. Гравець, із задньої лінії перекидає м'яч на діагонально протилежно розташоване поле супротивника. Перша подача завжди здійснюється із правого боку від центральної лінії поля. Після кожної успішної подачі гравець, що подає переходить на інший бік поля.

Право вибору одного з боків корту, або черговість подачі в першому геймі, визначає жереб перед початком розминки. Гравець або пара, яка виграла жереб можуть обрати:

• подавати чи приймати в першому геймі матчу, тоді суперник повинен обрати на якому боці корту буде починати грати в першому геймі; або
• Бік корта, тоді суперник повинен обрати подачу або прийом у першому геймі; або
• Передати право вибору супернику.

Право подачі постійно протягом гри переходить від одного гравця до іншого.

Порушення, що зустрічаються при подачі:

• м'яч попадає за лінію площі подачі або в сітку. У цьому випадку гравець, що подає, має право на другу подачу;
• при повторному влученні в сітку, очко присуджується стороні, що приймає;
• заступ гравця, що подає, за задню лінію;
• торкання м'яча сітки.

Ґейм

Період тенісного матчу, протягом якого подає один гравець, називається ґеймом.

Ґейм починається з рахунку 0-0. Перші два розіграші м'яча, дають супротивникам по 15 очка. Наступна подача приводить до рахунку 40, наступний розіграш приводить до виграшу ґейму у випадку, якщо супротивник має рахунок 30 або менше. Якщо обоє гравці мають по 40, то виграш наступної подачі надає перевагу.

Перемагає в ґеймі гравець, який має перевагу і виграв наступну подачу.

Розіграш сету йде доти, поки один із гравців не виграє 6 геймів. При рахунку 6-5 розігрується ще один гейм. Якщо рахунок стає 7-5, сет закінчується. При рахунку 6-6 розігрується тай-брейк.

Cистема рахунку в геймах «15», «30», «40» пішла від фр. quinze, фр. trente, фр. quarante, що у французькій промові становить співзвучну послідовність.

Матч

Тенісний матч може складатися із трьох або п'яти сетів.

Тайбрейк

При рахунку в сеті 6 - 6 розігрується тайбрейк.

Відповідно до черговості гравець робить першу подачу, потім супротивник робить дві подачі, далі зміна йде через дві подачі. Виграє тайбрейк той, хто перший набирає 7 очка з різницею в 2 очка. Тай-брейк проводиться доти, поки не буде досягнута різниця у два очка.

Зміна площадок відбувається після кожних 6 очків.

Останній сет у грі здебільшого грається без тайбрейка, проте в фіналах Відкритого чемпіонату США тайбрейк розігрується навіть у останньому сеті.

М'яч у грі

Якщо не зафіксована помилка та не повідомленно про перегравання, то м'яч знаходиться у грі з моменту введеня його у гру гравцем, що подає та до закінчення розіграша очка.

Мяч касается линии

Якщо м'яч торкається лінії, це вважається як торкання м'ячем частини корту, що обмежана цією лінією.

М'яч торкається обладнання

Якщо м'яч знаходиться у грі і торкається постійного обладннаня після правильного потрапляння в корт, гравць, що нанес цій удар, виграє очко. Якщо м'яч, що знаходиться в грі, торкається постійного обладнання до торкання землі, гравець, що наніс удар, програє очко.

Порядок виконання подач

По закінченні кожного гейму, приймаючий стає подаючим, а подаючий стає приймаючим на весь наступний гейм.

У парному матчі гравцям пари, яка повинна подавати, слід визначити того, хто подає в першому гецмі. Перед другим геймом те ж саме повинні вирішити їх суперники. Партнер гравця, що подав у першому геймі, повинен подавати в третьому, а партнен граця, що подав у другому геймі, повинен подати в четвертому гецмі. Ця послідовність зберігається до кінця сету.

Порядок прийму в парі

Пара, яка повинна приймати, обирає, хто з гравців буде приймати при розіграші першого очка в геймі. Також суперники, вирішують кому приймати в розіграші першого очка другого гейму.

Пара, которая должна принимать, выбирает, кто из игроков будет принимать в розыгрыше первого очка в гейме. Также, их соперники должны решить, кому принимать в розыгрыше первого очка второго гейма. Після того, як гравець, який повиненн був приймати, відбив мяч, любий з партненрів може наносити удар.

Подача

Безпосередньо перед рухом подачі гравець, що подає повинен стояти обома ногами за задньою лінією і внутрі умовного продовження центральної мітки та бокової лінії. Той, що подає повинен підбросити м'яч рукою в любому напрямку й ударити по м'ячу ракеткою до того як той впаде на землю. Рух подачі вважається завершенним в момент нанесення удара по м'ячу, або в момент, коли гравець промахується ракеткою по м'ячу. Гравець, яки володіє лише однією рукою, може використовувати ракетку для підброса м'яча.

Процедура подачі

Процедура подачі в стандартному геймі наступна: гравець, що подає почергово займає положення на різних половинах свого боку корту, починаючи з правої половини в каждому геймі.

У тай-брейку подача повинна проводитися почергово з кожної половини боку корта того гравця, що подає, починаючи з правої половини корту.

М'яч після подачі повинне перелітити через сітку та торкнутися частини квадрату подачі, який розташован по діогоналі, навпроти, перед тим як гравець, що приймає відіб'є його.

Додаткові правила

• лінія обводу ігрового поля вважається частиною поля;
• м'яч, що зачепив сітку й упав на бік супротивника, в ігровий відрізок зараховується як очко;

прийом подачі можливий тільки після відскоку м'яча, у той час, як під час гри м'яч може бути відбитий і до торкання ним поверхні корту;

• не зараховується очко у випадках торкання м'яча тіла спортсмена, у випадках прийому м'яча до перетинання їм лінії сітки, при торканні гравцем сітки або стійки сітки ракеткою, рукою або іншою частиною тіла.

Формат змагань

Як правило, провадиться посів 16 кращих, відповідно до рейтингу, гравців, які рівномірно розподіляються серед інших учасників.

При цьому, однією з умов є правило, що гравці однієї країни і сіяні гравці повинні зустрінеться між собою як найпізніше.

Види гри

В теніс грають одиночні та парні ігри. Парна гра проводиться на розширеному майданчику. Парна гра, в якій в одній парі грають чоловік та жінка, називається мікстом.

Техніка і тактика гри

Основні компоненти тенісної техніки: біг, хват ракетки та удар по м'ячу. Надзвичайно важливо також спостереження за м'ячем і суперником і вибір правильної позиції на корті.

Основа основ - тенісний крок, тобто спосіб переміщення тенісиста по площадці. У сучасному тенісі розрізняють: звичайний, перехресний (або околишній) і приставний кроки. Вибір кроку визначається ігровою ситуацією та місцезнаходженням тенісиста на корті.

При виконанні різних технічних прийомів багато чого визначає хватка, тобто те, як спортсмен тримає ракетку. Розрізняють три хватки: східна, західна та континентальна. У кожної з них є певні переваги та недоліки, а основне розходження між хватками полягає в положенні долоні тенісиста щодо рукоятки ракетки. При західній хватці долоня перебуває під рукояткою, при континентальній (її також називають універсальною) - над рукояткою, а при східної - за нею. У сучасному тенісі найпоширеніша східна хватка, саме з неї починають освоювати ази техніки новачки. Але при будь-якому типі хватки вона повинна бути впевненою та міцною.

Удари по м'ячу розрізняються залежно від техніки їхнього виконання, траєкторії м'яча до та після зіткнення з ракеткою та ін. моментів. В арсеналі сучасних тенісистів чимало самих різних ударів: смеш (потужний удар над головою по м'ячу, що опускається), скорочений удар (після якого м'яч приземляється відразу за сіткою на «чужій» половині площадки), топспин (кручений удар з високою траєкторією польоту м'яча), удар у противохід (тобто в те місце площадки, що суперник тільки що залишив) і ін. У кожного із гравців є свої коронні удари. Так, приміром, швед Бьорн Борг був визнаним майстром сильних кручених ударів із задньої лінії.

Якість гри тенісиста залежить не тільки від фізичної сили. Австралієць Рід Лейвер, який не блищав зовнішніми даними, відрізнявся, проте, неймовірною витривалістю та мав воістину залізну кисть, що дозволяло йому бити хльостко та могутньо. Нерідко фахівці використають таке поняття, як почуття м'яча тенісиста, тобто навички володіння м'ячем: уроджені й придбані завдяки тренуванням й ігровій практиці. Крім того, різноманіття чинених тенісистом рухів (біг, нахили, стрибки, удари та ін.) жадає від його різнобічної фізичної підготовки.

Тенісист прагне нав'язати суперникові свою гру, що дозволила б йому максимально використати власні сильні сторони та нейтралізувати переваги суперника. Також дуже важливим є не тільки улюблені технічні прийоми та «місце» гри, але і її темп (фахівці виділяють швидкий, повільний і рваний темпи гри). Приміром, зміна ритму в сполученні зі зміною довжини ударів уважається найбільш вигідної при грі із задньої лінії.

Залежно від розряду змагань виділяють тактикові одиночної та парної гри, кожна з яких, у свою чергу, ділиться на тактику що подає (або пари, що подає) і тактикові приймаючі (приймаючої пари).

У тенісі, як і у всякій грі, є свої неписані закони та заповіді. Наприклад, одна з них говорить, що «кручені» м'ячі частіше приземляються в межах площадки. При проробці плану гри на конкретний матч визначаються і з покриттям площадки («швидкі» та «повільні» корти), а також знанням сильних і слабких сторін суперника і його фізичних кондицій: так, звичайно тенісисти намагаються не допустити виходу суперника до сітки, але у випадку, якщо він погано грає з льоту, можуть навмисно «викликати» до неї. Загальний успіх у грі залежить не тільки від якості виконання награних комбінацій і прийомів, але і від уміння в потрібний момент зімпровізувати, зіграти зненацька для супротивника. Тенісний матч - це свого роду «забіг на довгу дистанцію», у якому є кілька кульмінаційних моментів. Уважається, що в геймі ключовим є розіграш третього очка, а в партії - четвертий гейм. Варто також пам'ятати, що гра - це не тільки єдиноборство технік, але й боротьба нервів.

Тактика парної гри помітно відрізняється від тактики тенісистів-«одинаків». Досить сказати, що якщо в одиночній грі очки в основному виграються від задньої лінії, то в парний - у сітки, при цьому парні зустрічі відрізняються більше високим темпом гри. Проте і тут подача є важливим тактичним елементом. По статистиці, у парній грі більшість геймів виграється саме на своїх подачах. Гра в парі вимагає від спортсменів повного взаєморозуміння та виняткової концентрації: адже тут їм доводиться тримати в поле зору не тільки м'яч, але і партнера та обох суперників. Зазвичай гравці в парі підбираються так, щоб вони максимально доповнювали один одного - як за технікою, так і за темпераментами. Індивідуальними особливостями гравців визначають їхнє первісне розташування на площадці, а також порядок подач: більше сильний у цьому компоненті гри партнер у кожній партії подає першим. Крім загальних, у парній грі необхідно дотримувати і деякі специфічні неписані закони: наприклад, «свічу» завжди відбиває той з партнерів, через голову якого вона пущена. Є тут і свої психологічні нюанси. Для граючих у парі дуже важливе вміння адекватне зреагувати на промах партнера, морально підтримати його в напружений момент гри. За свідченням очевидців, природженим парником був француз Жак Брюньон, легенда довоєнного тенісу.

Корт та інвентар

Корт

Корт — майданчик для гри в теніс.

Розміри тенісного корту

Розміри і лінії на тенісному корті вказані на рисунку праворуч. Усі довжини наведені у футах. Навколо корту повинен бути вільний простір для забігання гравців.

Дві половини корту розділяє сітка висотою 3 фути в центрі й 3 фути 6 дюймів біля стовпчиків.

У парній грі використовується вся ширина корту, в одиночній — площа обмежена двома внутрішніми поздовжніми лініями. Дві латеральні вузькі смуги, які використовують лише для парної гри зазвичай називаються коридорами. Маленькі поля поряд із сіткою позначають область, куди потрібно спрямовувати подачу. Таких полів два, гравці повинні подавати почергово в кожен із них.

Лінії вважаються полем. Якщо м'яч зачепив лінію хоча б на волосину, він вважається в полі. На трав'яних і ґрунтових кортах лінії висипаються крейдою, на кортах із синтетичним покриттям вони наносяться білою фарбою. На важливих змаганнях на кожну з ліній виставляється окремий суддя, який визначає чи м'яч потрапив у поле. Однак помилки трапляються нерідко. Ґрунтові корти мають ту перевагу, що на них видно відбиток м'яча й гравець може опротестувати рішення лінійного судді. На трав'яних кортах допоміжним фактором є легенька хмарка крейди, яка здіймається над лінією, якщо м'яч потрапив у неї. Починаючи з 2006 року на деяких кортах запроваджена комп'ютерна система «Hawk eye» (Яструбине око), яка допомагає визначити траєкторію м'яча й факт попадання чи непопадання в поле.

Корти бувають відкриті (тобто ті що розташовані від відкритим небом) та закриті (у приміщеннях). У приміщеннях висота стелі над серединою площадки повинна бути не менше 8 метрів.

Сітка

Тенісистки вітаються біля сітки

Сітка у великому тенісі використовується для поділення корту навпіл. Виготовляється з кручених просмолених капронових ниток. Ширина сітка 1,07 метра, довжина залежить від того призначена вона для одиночного чи парнго корта. У першому випадку, довжина сітки повинна бути 10,05 метра, в другому - 12,80 метра. Один поздовжній край сітки, верхній, для більшої чіткості прошивається білою тасмою, шириною від 0,05 до 0,065 метра. В тасму просмикується металевий трос, з петлями на кінцях, для кріплення сітки на стіках.

Ракетка

Тенісна ракетка

Ракетка складається з ручки і поверхні, що б'є. Поверхня, що б'є, може бути суцільною, наприклад в ракетці для настільного тенісу або складатися з натягнутих струн. У останньому випадку струни натягаються на обід овальної або каплевидної форми головки ракетки. Раніше ракетки зазвичай виготовляли з дерева, а для струн використовували жили або кишки домашніх тварин. В даний час як матеріали для ракеток звичайно використовують синтетичні матеріали, такі як вуглецеве волокно і сплави легких металів. Для виготовлення струн звичайно використовують нейлон, або інші синтетичні матеріали, хоча струни з коров'ячих кишок все ще використовуються для натяжки тенісних ракеток для професіоналів. Ручки ракеток зазвичай обмотані спеціальною тканиною, що допомагає гравцям їх утримувати, та поглинає піт.

М'яч

Тенісний м'яч

Тенісний м'яч — полий гумовий шар, обтягнутий білою або жовтою ворсистою тканиною, вагою 56,7-58,5 г, діаметром 6,35-6,67 см. Він повинен бути пружним, стрибучим та мати велику зносостійкість. Строк служби залежить від покриття корта. Довгий час для гри використовували шкіряні м'ячі, в середині 19 ст. їх замінили м'ячі з білої гуми, які пізніше стали обтягувати фланелью. До середини 70-х років XX ст. тенісисти грали виключно білими м'ячами. Починаючи з 1972 на змаганях стали використовувати і жовті, які є більш помітними для гравців та глядачів на фоні сітки та форми спортсменів.

У 2002 до офіційних тенісних правил були внесені уточнення, згідно яких організатори змагань можуть відтепер поряд із стандартними м'ячами використовувати на власнимй погляд і два нових різновида м'яча: високошвидкісні (тип 1 за класифікацією ITF) та повільні (тип 3). Усі три типа м'ячів мають однакову вагу. Більш жорсткі мячі типу 1 призначені для гри на «повільних» кортах, вони мають більш швидкий та низький кут відскоку, що дозволяє прискорити темп гри. Мячі типу 3 призначені для гри на «швидких» кортах, вони на 6 % більше в діаметрі за тип 2 (стандартний), що дозволяє під час польоту м'яча гасити швидкість. Саме цей фактор дає більше часу на прийом мяча і дозволяє виграти очки за рахунок мастерськи виконаного удару. Крім того це дозволяє глядачам прослідкувати за польом мяча, що є інколи на "швидких" кортах є проблемою. «Старі» мячі (тип 2) призначені для гри на «середніх» кортах.

Екіпіровка

Екіпіровка теніситса включає до свого складу спеціальнцу спортивний одіг та взуття. Загально прийнятий колір тенісної форми білий. Він є більш практичним: білий колір завдяки своїм властивосям добре «відбиває» тепло, що є дуже важливо при грі у спеку. У той же час біла форма є данина історичним традиціям: стіни у французьких «домах для гри у мяч» були чорного коліру, і гравці одягнені у білу форму краще замітні на такому фоні. Екіпіровка тенісиста з часом зазнала суттєвих змін. Так на заміну фланелевим штанам тенісистів-чоловіків прийшли шорти, а колись довгі спідниці тенісисток стали значно коротше та зручніше.

Взуття тенісиста повинно бути легким та міцним. Найважливіша частина — підошва, характеристики якої відрізняються в залежності від покриття корту. Так, рифлена підошва, добре запобігає ковзанню ніг на ґрунтових кортах, на жорстких кортах може призвести до травми із-за надлишкового тертя. Для кортів з асфальтовим, дерев'яним та іншими видами жорсткого покриття більше підходить гладка підошва.

Тенісну форму можуть доповнювати кепки від сонця (або бандани) та напульсники, які запобігають розтягненню м'язів рук.

Тенісна термінологія

• Бекхенд або удар закритою ракеткою — удар з незручного боку, зліва для правші, справа для шульги.
• Брейк — виграш подачі супротивника.
• Брейкпойнт — розіграш, у якому один із супротивників може здобути брейк.
• Ґеймпойнт — розіграш, у якому один із супротивників може виграти гейм на своїй подачі.
• Волей або удар зльоту — удар по м'ячу перш, ніж той встиг опуститися на корт.
• Дропшот або укорочений удар — несподіване підрізання м'яча таким чином, щоб він ледь-ледь перелетів через сітку й опустився на корт майже без відскоку.
• Ейс — подача навиліт, при якій супротивник не зміг дотягнутися ракеткою до м'яча.
• Епроуч — повільний удар із сильною підрізкою з метою виходу до сітки.
• Крос — діагональний удар.
• Лоб або свічка — високий удар з метою перекинути супротивника, який вийшов до сітки.
• Матчпойнт — розіграш, у якому один із супротивників може виграти гейм, сет і матч.
• Напівволей або удар із напівльоту — удар по м'ячу, який щойно відбився від землі й підіймається вгору.
• Реверс — удар оберненою (закритою) стороною ракетки високо над головою.
• Сетпойнт — розіграш, в якому один із супротивників може виграти сет.
• Смеш — сильний удар піднятою над головою ракеткою.
• Слайс або підрізка — удар, при якому м'ячу надається обертання в напрямку протилежному до напрямку руху. Завдяки ефекту Магнуса м'яч стелиться над кортом, продовжуючи свою траекторію. Застосовується для гри із задньої лінії.
• Топ-спін — удар, при якому м'ячу надається сильне обертання в напрямку руху. Характеризується високим відскоком і траекторією, яка закручується донизу завдяки ефекту Магнуса. Застосовується при грі із задньої лінії.
• Тайбрейк — спеціальний гейм для швидкого визначення переможця рівного сету.
• Форгенд або удар відкритою ракеткою — удар зі зручного боку, справа для правші, зліва для шульги.

Федерації та об'єднання гравців

Головним органом управління тенісними справами є Міжнародна федерація тенісу (англ. ITF), яка складається із 202 національних тенісних федерацій.

Професійні тенісисти об'єднані в Асоціацію тенісних професіоналів (англ. ATP, чоловіки) й Жіночу тенісну асоціацію (англ. WTA).

Турніри

Найпрестижнішими в тенісі є чотири турніри великого шолому

• Відкритий чемпіонат Австралії
• Відкритий чемпіонат Франції
• Вімблдонський турнір
• Відкритий чемпіонат США

Найпрестижнішими командними змаганнями є

• Кубок Девіса — змагання збірних країн серед чоловіків.
• Кубок Федерації — змагання збірних країн серед жінок.
• Кубок Хопмана — змагання змішаних чоловічо-жіночих збірних.

Менш престижний Олімпійський тенісний турнір, який відбувається щочотири роки підчас літніх Олімпіад.

Окрім того професійні тенісні організації організують серії турнірів різної сили, так звані тури, охоплюючи ними всіх гравців організацій, тенісну молодь і ветеранів.

Тенісні турніри здебільшого проводяться за олімпійською системою. Пари визначаються жеребкування з попереднім розсіюванням. Зрідка проводяться колові турніри, або турніри, в яких спочатку граються матчі в групах з подальшим переходом на олімпійську систему.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Інтернет-посилання

• Федерація тенісу України
• Міжнародна тенісна федерація(англ.)
• Європейська тенісна федерація(англ.)
• Серія "Мастерс"(англ.)
• Асоціація тенісистів-професіоналів(англ.)
• Жіноча тенісна асоціація(англ.)