Перейти до вмісту

Імператор Нінкен

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імператор Нінкен
яп. 仁賢天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився449 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер498[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тенрі, Префектура Нара, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняBokeyama Kofund Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель, імператор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаімператор Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІтінобе-но Осіхаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриІмператор Кендзо Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKasuga no Ōiratsume no Kōgōd і Daughter of Wani Hizumed Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПринцеса Тасіракаd, Tachibana no Nakatsud, Імператор Бурецу і Kasuga no Yamada no Himemikod Редагувати інформацію у Вікіданих

Імператор Нінке́н (яп. 仁賢天皇, にんけんてんのう, ніккен тенно; 449(0449) — 9 вересня 498) — 24-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 4 лютого 488 — 9 вересня 498[2].

Онук імператора Рітю і старший син принца Ітінобе-но Осіха. Замолоду звався принцем Оке. 456 року його батька, що був офіційним спадкоємцем імператора Анко, було вбито принцем Охацусе-но Вакатакеру, що захопив трон як імператор Юряку. У свою чергу Оке разом зі молодшим братом Воке втік до Акасі в куні Харіма. Тут вони сховалися й стали видавати себе за пастухів.

Згідно хронікі «Кодзікі» після смерті імператора Сейнея, що не мав спадкоємців, частина сановників запросили принцесу Їтойо, що перебувала у храмі Цуносасі в Осінумі (Казурагі), яку оголосили імператрицею. Після виявлення Оке та його брата Їтойо втратила владу[3]. Але згідно хроніки «Ніхон Сьокі» Оке та його брата Воке було виявлено вже на початку правління імператора Сейнея, який всиновив братів та оголосив спадкоємцями. Після смерті останнього Оке і Воке відмовилися перебрати владу. На цей час регентом стала їх тітка — принцеса Їтойо, яка зреклася влади після сходження на трон Воке як імператор Кендзо[4]. Усі ці історії, на думку дослідників, свідчать про якійсь складнощами зі спадкуванням трону чи можливу боротьбу за владу між Їтойо та Воке, яких ймовірно підтримували різні клани знаті. Можливо також це почалося ще за імператора Сейнея, правління якого було нетривалим. Тим більше принцеса Їтойо померла вже у 485 році. Також дивним є поступка влади принцем Оке молодшому братові Воке. В будь-якому разі після смерті останнього 488 року саме Оке посів трон.

Для зміцнення свого становища одружився на Касугі-но Оірацуме-но Хімеміко, доньці імператора Юряку, від якої мав 1 сина і 6 доньок. Також мав наложницю Нукакіме-но Ірацуме, яка народила імператору 1 доньку.

Його резиденція розташовувалася в палаці Хіротака-но-мія (宮内博隆) в Ісонокамі (в даний час між префектурами Осака і Нара)[5]. Згідно хронік «Кодзікі» та «Ніхон Сьокі» імператор добре керовав країною, і люди коментували, що «світ обертається навколо доброзичливості, і люди задоволені своїми засобами до існування». Продовжив реформи імператора Юряку зі зміцнення центральної влади, затвердивши практику призначення на посаду куні-но міяцуко (на кшталт губернатора) на чолі провінцій (куні) замість місцевих вождів.

494 року призначив спадкоємцем трону свого сина Охацусе-но Вакасазакі. 497 року спільно з Мунджамьоном, тхеваном Когурьо, атакував володіння Соджи, маріпкана Сілли. В розпал успішної кампанії 498 року імператор помер, внаслідок чого бойові дії припинилися. Трон посів принц Охацусе як імператор Бурецу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://mairi.me/-/1100441
  2. ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
  3. ↑ "Imperial Mausoleum of Empress Iitoyo at the Hill of Hanikuchi". Guidoor. Retrieved May 28, 2024
  4. ↑ Harper, Cathy (December 8, 2022). "More than placeholders: The 'century of empresses' against modern succession laws". Melbourne Asia Review (12).
  5. ↑ Richard Arthur Brabazon Ponsonby-Fane . (1959). The Imperial House of Japan. Kyoto: Ponsonby Memorial Society. pp. 42 OCLC 194887

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]


Прапор Японії Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імператор_Нінкен&oldid=44964000