Імператор Сакураматі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Сакураматі
яп. 桜町天皇
Emperor Sakuramachi.jpg
Народився 8 лютого 1720(1720-02-08)
Кіото, Японія
Помер 28 травня 1750(1750-05-28) (30 років)
Кіото, Японія
Поховання Японія
Країна Flag of the Tokugawa Shogunate.svg Сьоґунат Едо
Японія
Діяльність суверен
Знання мов японська
Титул імператор Японії
Посада імператор Японії
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Накамікадо
Мати Konoe Hisakod
Родичі Kyōgoku-no-miya Kinhito-shinnōd[1], Fushimi-no-miya Kunitada-shinnōd, Kan'in-no-miya Sukehito-shinnōd[1], Q110592025?[1], Takatsukasa Sukehirad, Q110594361?[2], Q110594401?[1], Fushimi-no-miya Kuniyori-shinnōd[2], Sonshin-hosshinnōd, Q110594365?[1], Q110597054?[1] і Q110595772?[1]
У шлюбі з Nijō Iekod і Empress Dowager Kaimeid
Діти Імператор Ґо-Сакураматі і Імператор Момодзоно
Flag of the Japanese Emperor.svg

Імператор Сакураматі (яп. 桜町天皇, さくらまちてんのう, сакураматі тенно; 8 лютого 1720 — 28 травня 1750) — 115-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 13 квітня 1735 — 9 червня 1747[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Імператор Сакураматі народився 8 лютого 1720 року. Він був перший сином Імператора Накамікадо. Матір'ю хлопчика була Коное Хісако, донька радника і великого державного міністра Коное Ієхіро. Новонародженому дали ім'я Терухіто[4].

1728 року 8-річний принц став спадкоємцем престолу й отримав титул Великого сина Імператора. У квітні 1735 року його батько передав йому пост Імператора Японії[4].

29 грудня 1738 року Імператор Сакураматі відновив стародавній обряд дайдзьое — жертвування Імператорським пращурам та божествам Неба і Землі нових злаків, з молитвою за процвітання і спокій країни. Спершу цей обряд був відновлений 1687 року дідом монарха, Імператором Хіґасіяма, на основі церемоніалу 1466 року Імператора Ґо-Цутімікадо. Проте за правління батька правителя, Імператора Накамікадо, його проводити перестали. Реставрація обряду Імператором Сакураматі була остаточною і відтоді його дотримувалися усі японські монархи[4].

9 червня 1747 року Імператор Сакураматі передав престол своєму сину Тохіто, який прийняв ім'я Імператора Момодзоно. Сам відставний монарх взяв собі титул Верховного Імператора і зайнявся вивченням японської історії та літератури. За заслуги у реставрації старих палацових звичаїв, досягнення в поезії та живописі Імператора Сакураматі називали перевтіленням легендарного принца Шьотоку. Він залишив по собі поетичні антології «Збірку Верховного Імператора Сакураматі»[5] та «Японські пісні палацу Верховного Імператора Сакураматі»[6].

28 травня 1750 року Імператор Сакураматі помер у 30-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[7], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[4][8].

Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]

 
(114) Накамікадо
 
(115) Сакураматі
 
(117) Ґо-Сакураматі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(116) Момодзоно
 
(118) Ґо-Момодзоно
 
 
 
 
 
 
Наохіто
 
Сукехіто
 
Харухіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(119) Кокаку
 
(120) Нінко
 
(121) Комей
 
(122) Мейджі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сукехіра
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тікако
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#sakuramachi
  2. а б https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
  3. Усі дати подані за європейським календарем.
  4. а б в г Імператор Сакураматі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. яп. 桜町院御集, さくらまちいんぎょしゅう, сакураматі-ін ґьосю.
  6. яп. 桜町院坊中御会和歌, さくらまちいんぼうちゅうおえわか, сакураматі-ін ботю оевака.
  7. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  8. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 9 липня 2010. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Імператор Сакураматі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання[ред. | ред. код]