Імператор Кокаку
Імператор Ко́каку (яп. 光格天皇, こうかくてんのう, кокаку тенно; 23 вересня 1771 — 11 грудня 1840) — 119-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 16 грудня 1779 — 7 травня 1817[6].
Біографія[ред. | ред. код]
Імператор Кокаку народився 23 вересня 1771 року. Він був шостим сином Сукехіто, принца Кан'їн, онука Імператора Хіґасіяма. Матір'ю хлопчика була Ое Івасіро, донька лікаря Івамури Сокена з міста Куракіті. Новонародженому дали ім'я Морохіто та титул принц Саті[7].
Літній Імператор Ґо-Момодзоно не мав синів, тому принца зробили його названим сином. 16 грудня 1779 року, у 10-річному віці, його проголосили новим Імператором Японії й провели церемонію інтронізації[7].
В лютому 1788 року, за правління Імператора Кокаку, в столиці Кіото сталася велика пожежа. Під час лиха згорів Імператорський палац[7].
1789 року батько Імператора — Сукехіто, принц Кан'їн, намагався отримати титул Верховного Імператора Японії, однак сьоґунат Токуґава, що виконував функції японського уряду, відмовив у задоволенні його прохання. Ці події отримали назву «інцидент з титулом» і спричинили напругу у відносинах Імператорського двору та самурайського уряду[7].
7 травня 1817 року Імператор Кокаку передав свою посаду і монарші регалії сину, Імператору Нінко, а сам відійшов від політики. Він прийняв почесний титул Верховного Імператора Японії й займався дослідженнями палацового церемоніалу. Відставний монарх був останнім з Імператорського роду, хто носив цей почесний титул.
11 грудня 1840 року Імператор Кокаку помер у 69-річному віці. Його поховали в гробниці Нотіноцукінова[8], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото[7][9].
Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]
| (114) Накамікадо | (115) Сакураматі | (117) Ґо-Сакураматі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (116) Момодзоно | (118) Ґо-Момодзоно | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наохіто | Сукехіто | Харухіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| (119) Кокаку | (120) Нінко | (121) Комей | (122) Мейджі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сукехіра | Тікако | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm
- ↑ а б в г д е ж https://geocity1.com/okugesan_com/tenno_kokaku.html
- ↑ а б в г д https://geocity1.com/okugesan_com/arisugawa.htm
- ↑ https://geocity1.com/okugesan_com/kanninnomiya.htm
- ↑ https://geocity1.com/okugesan_com/fushiminomiya.htm#nashimoto
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ а б в г д Імператор Кокаку // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ 後月輪陵, のちのつきのわのみささぎ, ноті но цукі но ва но місасаґі.
- ↑ Гробниця Нотіноцукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 7 липня 2010.
Джерела та література[ред. | ред. код]
Імператор Кокаку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Кокаку |
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
