Імператор Рітю
Імператор Рітю | |
---|---|
яп. 履中天皇 ![]() | |
![]() | |
Народився | 336[1] ![]() |
Помер | 405[1] ![]() |
Поховання | Kamiishizu Misanzai Kofund ![]() |
Країна | Японія ![]() |
Діяльність | правитель ![]() |
Знання мов | японська ![]() |
Посада | імператор Японії ![]() |
Рід | Імператорський дім Японії ![]() |
Батько | Імператор Нінтоку ![]() |
Мати | Імператриця Іванохіме ![]() |
Брати, сестри | Princess Kusaka no hatabihime no Himemikod, Prince Suminoe no Nakatsud, Prince Ookusakad, Імператор Хандзей і Імператор Інґьо ![]() |
У шлюбі з | Kusaka no Hatabi no Himemikod ![]() |
Діти | Ітінобе-но Осіхаd, Iitoyo Iide empressd і Nakashi no Himemikod ![]() |
Імператор Рітю́ (яп. 履中天皇, りちゅうてんのう, рітю тенно; 336 (?) — 29 квітня 405) — 17-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 12 березня 400 — 29 квітня 405[2].
Старший син імператора Нінтоку та Іва-но-хіме. Замолоду звався Ое-но-ідзаоваке. У п'ятнадцять років був проголошений наступником імператора, а зійшов на трон у шістдесят п'ять років[3]. Перед на нього або невдовзі після смерті батька було здійснено замах його рідним братом Суміное но Накацу, але Рітю не постраждав. Суміное загинув або його було страчено. Прихильникам останнього, кого не було страчено, зробили татуювання як покарання.З цього часу заколотникам та державним злочинцям стали робити татуювання.
402 року впровадив посади особистих служниць імператора і імператриці (унеме), 403 року — писарів-записувачів щодо заяви, скарги та стан справ в кожній з провінцій. 405 року заснував імператорську скарбницю, на чолі якої призначив 2 корейців.
Життєпис імператора Рітю та його вірші ввійшли до складу давніх літописів, зокрема «Ніхон Сьокі»[4]. Мав одну дружину і одну наложницю, які народили йому 4 дітей (2 хлопчиків і 2 дівчаток). Ще у 401 році Рітю призначив своїм спадкоємцем третього брата Мізухаваке, що став імператором Хадзеєм.
- ↑ а б в https://mairi.me/-/1099678
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 190.
- ↑ Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 191.
- Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
![]() |
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |