Перейти до вмісту

Імператор Одзін

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імператор Одзін
яп. 応神天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився5 січня 200 Редагувати інформацію у Вікіданих
Umid Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер310 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКурган Конда-Ґобьояма і Gobyōyama Kofund Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаімператор Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІмператор Тюай Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиІмператриця Дзінґу Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриPrince Kagosakad і Prince Oshikumad Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зNakatsuhime no Mikotod, Takaki no Irihime no Mikotod, Miyanushiya Kawaedahiurid, Anihimed, Otohime no Mikotod і Ojinaga no Mawakanakahimed Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІмператор Нінтоку, Prince Ōyamamorid, Wakanuke-Futamata no Mikod, Сотооріхіме, Kusaka no Hatabi no Himemikod, Prince Uji no Wakiiratsukod, Yatanohimemikod, Prince Hayabusawaked, Metori no Himemikod і Nukata no Ónakachuhiko no Mikod Редагувати інформацію у Вікіданих

Імператор О́дзін (яп. 応神天皇, おうじんてんのう, одзін тенно; 5 січня 201 — 31 березня 310) — 15-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 8 лютого 270 — 31 березня 310[1]. За переказами похований в кургані Конда-Ґобьояма (Хабікіно, Осака). Вважається першим імператором періоду Кофун.

Єдиний син імператора Тюай та імператриці Дзінґу. Народився після смерті батька в місцевості Умі краю Цукусі (північ Кюсю). В дитинстві отримав ім'я Хонтаваке, яке надалі послідовно змінював на Ідзасаваке та Хомудаваке. У Ніхон Сьокі про імператора написано: «Із дитячих років він був обдарований талантами, ... усі його діяння і вчинки мали дивовижну печатку священної мудрості»[2].

До 269 року панувала його мати. Столицею нового імператора стало місто Наніва (нині Осака). Згідно корейської стели Квангетхо, японських хронік «Кодзікі» і «Ніхон сьокі» здійснював походи проти царства Сілла.

За його володарювання з півдня Корейського півострова прибула велика кількість китайсько-корейських переселенців, зокрема Гун Юе-цзюн, Ачжикі, Ван Ін, Ачжі-ван.

Наприкінці свого правління старий імператор відійшов від справ управління країною, він розділив владу між трьома синами — принцом Удзі-но вакі-ірацуко, принцом Ō-садзаки та принцом Ō-яма-морі. Після смерті Одзіна у боротьбі за владу між трьома принцами перемогу здобув О-садзаки, що став імператором Нінтоку.

Генеалогічне дерево

[ред. | ред. код]
 
(1) Дзімму
 
Каму Яї Мімі
 
рід О
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(2) Судзей
 
(3) Анней
 
(4) Ітоку
 
(5) Косьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аматарасі
 
ріл Вані
 
 
(8) Коґен
 
Обіко
 
рід Абе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(6) Коан
 
(7) Корей
 
 
Момосо
 
 
(9) Кайка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кібіцу
 
 
Хікофуцуосі
 
Янусіосі
 
Такеуті но Сукуне
рід Соґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вакатаке
 
рід Кібі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(10) Судзін
 
Тойокіїрі
 
рід Кену
 
 
Ямато Такеру
 
(14) Тюай
 
(15) Одзін
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(11) Суйнін
 
(12) Кейко
 
 
(13) Сейму
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тойосукіїрі
 
 
Ямато
 
 
Іокіїрі
 
  ◇
 
Накацу
(Одзін)
 
 
 
 
 
 
 
Хікоімасу
 
Тамба
 
 
Нутесіваке
 
рід Ваке
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  ◇
 
  ◇
 
Окінаґа
 
Дзінґу
(Тюай)
 
 
 
 


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 170.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]