Імператор Ґо-Саґа
| Імператор Ґо-Саґа | |
|---|---|
| яп. 後嵯峨天皇 | |
 | |
| Народився | 1 квітня 1220 |
| Помер | 17 березня 1272 (51 рік) |
| Громадянство (підданство) |
Японія |
| Діяльність | суверен |
| Володіє мовами | японська |
| Посада | Імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Цутімікадо |
| Мати | Minamoto no Tsūshi[d] |
| Брати, сестри | • Sonjo-hosshinnō[d], Gishi-naishinnō[d] і Ninjo-hosshinnō[d] |
| У шлюбі з | Fujiwara no Kitsushi[d] і Taira no Muneko[d] |
| Діти | Імператор Ґо-Фукакуса, Sōshi-naishinnō[d], Принц Мунетака, Kakujo-hosshinnō[d], Ekishi-naishinnō[d], Shōjo-hosshinnō[d], Gaishi-naishinnō[d], Takamine Arawabi[d] і Імператор Камеяма |
| |
Імператор Ґо-Саґа (яп. 後嵯峨天皇, ごさがてんのう, ґо-саґа тенно; 1 квітня 1220 — 17 березня 1272) — 88-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 21 лютого 1242 — 16 лютого 1246[1].
Принц Куніґіто зійшов на трон взявши ім'я Саґа на честь імператора VIII століття, але через чотири роки поступився владою своєму малолітньому синові. Сам постригся в ченці, через що його називають імператором-ченцем. Династична суперечка між нащадками двох його синів у подальшому призвела до появи двох імператорських дворів — Південного і Північного. В 1272 році Ґо-Саґа помер, заповівши двом своїм синам встановити новий порядок наслідування престолу. Його бажанням було, щоб представники, які походили з двох ліній наслідування, займали б пост імператора почергово. Останню волю батька сини виконали. Але з часом це виявилося неефективним рішенням та привело до суперництва їхніх нащадків за трон.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
