Перейти до вмісту

Імператор Ґо-Нара

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імператор Ґо-Нара
яп. 後奈良天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 січня 1497[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 вересня 1557 (60 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняFukakusa no Kita no Misasagid Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСьоґунат Муроматі
Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсуверен Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusGo-Nara-in Gyosen Nazod Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаімператор Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоІмператор Ґо-Касівабара Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиFujiwara Fujikod Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMadenokōji (Fujiwara) Eikod, Q110087844?, Kuniko Hirohashid, Q119380383?, Q134437840?, Q134438310? і Q134438401? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІмператор Оґіматі і Kakujo-hosshinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Імператор Ґо-На́ра (яп. 後奈良天皇, ごならてんのう, ґо-нара тенно; 26 січня 1497 — 27 вересня 1557) — 105-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 9 червня 1526 — 27 вересня 1557[2]. Ім'я перекладається як «Пізній Нара»[3], що дає змогу деяким дослідникам рахувати його як Нара II.

Біографія

[ред. | ред. код]

Імператор Ґо-Нара народився 26 січня 1497 року. Він був другим сином Імператора Ґо-Касівабари. Матір'ю хлопчика була фрейліна Кандзюдзі Фудзіко, донька лівого міністра Кандзюдзі Норіхіде. Новонародженому дали ім'я Томохіто[4].

1526 року, після смерті батька, принц став новим Імператором Японії. Церемонія інтронізації не проводилася до 1535 року через брак коштів в Імператорському палаці, що перебував у занепаді через міжусобиці регіональних володарів. Через нестатки монарх займався каліграфією і продав свої твори монастирям, вельможам та купцям[4].

Імператор Ґо-Нара був знавцем японської та китайської літератури. Він вивчав японістику під проводом Йосіди Канеміґі, а китайські науки — під керівництвом Кійохари Нобукати. За життя монарх склав поетичні антології: «Збірку Імператора Ґо-Нари»[5] та «Сто віршів Імператора Ґо-Нари»[6]. Його найкращі каліграфічні роботи увійшли до «Збірки Імператорських питань»[7]. Руці монарха також належать частини «Щоденника пана Ою»[8] та три копії «Сутри Серця», в яких він благав буддистських бодгісаттв врятувати його народ від епідемій, голоду та воєн[4].

27 вересня 1557 року Імператор Ґо-Нара помер у 60-річному віці. Його поховали в гробниці Фукаса-но-кіта[9], в районі Фусімі, у Кіото[4][10].

Генеалогічне дерево

[ред. | ред. код]
 
(102) Ґо-Ханадзоно
 
(103) Ґо-Цутімікадо
 
(104) Ґо-Касівабара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
(105) Ґо-Нара
 
(106) Оґіматі
 
Санехіто
 
(107) Ґо-Йодзей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рьодзіхо
 
 
Тосітада
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тосіхіто
 
 
Тадаюкі
 
 


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://kotobank.jp/word/後奈良天皇-65657
  2. Усі дати подані за європейським календарем.
  3. По відношенню до імператора Нара
  4. а б в г Імператор Ґо-Нара // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. яп. 後奈良院御集, ごならいんぎょしゅう, ґо-нара-ін ґьосю.
  6. яп. 後奈良院御百首, ごならいんごひゃくしゅ, ґо-нара-ін ґохякусю.
  7. яп. 天聴集, てんちょうしゅう, тентьо-сю.
  8. яп. 御湯殿上日記, おゆどののうえのにっき, оюдоно-но-уе но нікі.
  9. 深草北陵, ふかさのきたのみささぎ, фукаса но кіта но місасаґі.
  10. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2010.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Імператор Ґо-Нара // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання

[ред. | ред. код]