Ернст Аббе

Ернст Аббе
нім. Ernst Karl Abbe
Народився	23 січня 1840(1840-01-23)[…] Айзенах, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецький союз
Помер	14 січня 1905(1905-01-14)[…] (64 роки) Єна, Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецька імперія
Поховання	Північний цвинтар
Місце проживання	Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Країна	Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
Діяльність	фізик, астроном, викладач університету, lens designer, статистик
Alma mater	Геттінгенський університет Єнський університет
Галузь	оптика
Заклад	Єнський університет
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Вчителі	Karl Snelld
Відомі учні	Готлоб Фреге
Аспіранти, докторанти	Heinrich Friedrich Weberd Otto Knopfd
Членство	Прусська академія наук Саксонська академія наук Леопольдина Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Royal Microscopical Societyd
Партія	Free-minded People's Partyd
У шлюбі з	Elisabeth Abbed
Нагороди
Ернст Аббе у Вікісховищі

Ернст А́ббе (нім. Ernst Karl Abbe; 23 січня 1840, Айзенах — 14 січня 1905, Єна) — німецький фізик-оптик, творець теорії формування зображень у мікроскопі і технології важливих розділів оптико-механічної промисловості.

Життєпис

Народився 23 січня 1840 року в місті Айзенасі в Тюрингії (нині Німеччина). Закінчив класичну гімназію в і вступив до Єнського університету, навчався також в Геттінгені. У числі його вчителів були математик Бернгард Ріман та фізик Вільгельм Едуард Вебер. У березні 1861 року захистив дисертацію в Геттінгенському університеті і протягом двох років викладав фізику у Фізичному товаристві Франкфурта-на-Майні, давав приватні уроки. У 1863 році отримав посаду приват-доцента, лектора з математики, фізики та астрономії в Єнському університеті.

У 1866 році Карл Цайс запропонував співпрацю молодому фізику. Він хотів поставити виробництво мікроскопів та інших оптичних приладів на потік і вважав за необхідне створити наукові основи приладобудування. Аббе прийняв запрошення. Розроблена ним теорія формування зображень несамосвітних об'єктів включала найважливіший принцип — «умову синусів», яка пов'язана з обмеженнями на співвідношення фокусних відстаней об'єктиву і окуляра і довжину трубки мікроскопа. Аббе ввів поняття «числової апертури», що зв'язує справжню апертуру об'єктиву з показником заломлення скла і довжиною хвилі випромінювання. Обидва ці принципи виявилися справедливими стосовно до електронних мікроскопів, створених у 1930-х роках.

Сконструював низку оптичних приладів: в 1867 році — фокометр (прилад для вимірювання фокусних відстаней), в 1869 році — апертометр (прилад для вимірювання апертури) і рефрактометр (вимірювач показника заломлення), які й нині носять його ім'я. Активно займався також виготовленням оптичних скелець. У 1874 році створив низку нових марок оптичного скла, в 1879 році познайомився з фахівцем зі скла Шоттом і в 1884 році спільно з ним та Цайсом заснував склохімічну лабораторію.

Успіхи Аббе в розробці теорії практично придатних оптичних приладів сприяли тому, що в 1876 році Цейс зробив його своїм повноправним партнером. Крім різних мікроскопів, підприємство випустило ряд інших приладів: пристрої для підсвітки до мікроскопа (в Англії такий пристрій називається просто «Аббе»), рефрактометри Аббе тощо. До 1886 року відноситься тріумф фірми — створення апохроматичних лінз, що носять назву конденсорів Аббе.

Після смерті Цейса в 1888 році і відходу з фірми його сина в 1891 році, Аббе став фактично господарем підприємства. Тут він знову проявив свої схильності до експериментування, заснувавши Товариство «Карл Цайс». Підприємство успішно розвивалося, а його статут, розроблений Аббе, згодом ліг в основу соціального законодавства Пруссії. Аббе заповів «Товариству» свої заощадження, а частину прибутку регулярно передавав університету Єни.

Надгробна стела.

Помер у Єні 14 січня 1905 року, де і похований на Північному цвинтарі.

Титули та ступені

Удостоєний численних титулів і почесних ступенів. У 1873 році обраний членом Академії натуралістів в Галле, у 1878 році — почесним членом Королівського товариства мікроскопістів у Лондоні, в 1879 році — почесним професором Єнського університету, в 1882 році — почесним членом Бельгійського товариства мікроскопістів у Брюсселі. У 1883 році університет Галле — Віттенберга присвоїв йому ступінь почесного доктора медицини, а в 1884 році король Пруссії нагородив орденом Білого Сокола 1-го ступеня. У 1896 році обраний членом-кореспондентом Академії наук в Берліні по відділенню фізики і математики; в 1899 році — членом Королівського фотографічного товариства Великої Британії; в 1900 році — іноземним членом-кореспондентом Австрійської академії наук у Відні; в 1901 році — почесним членом Саксонської академії наук і почесним членом Геттінгенської академії наук; членом-кореспондентом Комітету оптичних стандартів у Бірмінгемі; в 1903 році — почесним членом Товариства природознавства в Дрездені і почесним членом Королівського ордена науки і мистецтва в Баварії.

Політичні погляди

He будучи соціал-демократом, був переконаний у необхідності співпраці всіх класів суспільства. Ставши в 1888 році єдиним власником фірми, перетворив її в підприємство, правління якого складалося з представників держави, міста Єни, університету і самих робітників. Детально і ретельно виклав в статуті мету і завдання підприємства, права і обов'язки всіх співробітників. Значне місце в статуті займали питання соціального характеру. Встановлювалися 8-годинний робочий день, 12-денна щорічна відпустка, пенсійне забезпечення тощо. Кожен службовець, від директора (самого Аббе) до робітника, отримував заробітну плату і частку від прибутку, відповідну його річному заробітку, але максимальний оклад будь-якого співробітника не повинен був перевищувати мінімальний більш ніж у десять разів. З прибутків підприємства відраховувалася значна частка на наукові дослідження, інші — на просвітницькі завдання, на забезпечення самого підприємства у разі несприятливого перебігу справ. За його життя і пізніше з цих фондів були побудовані фізична лабораторія для Єнського університету, що обійшлася йому в 500 тисяч марок, народний будинок з читальнями і залами для концертів та лекцій, зразкова міська бібліотека, дитяча лікарня, санаторій, стадіон, басейн, оптичний музей, планетарій, притулок для дітей робітників. З цих же коштів платилися великі суми лекторам «Народного університету». Підприємство «Карл Цейсс, Єна» стало для Єни «містотвірним».

Праці

• «Neue Apparate zur Bestimmung d. Brechungs und Zerstreuungsvermögens fester und flussiger Körper» (8, Йена, 1874). (нім.)
• «Beiträge zur Theorie d. Mikroscops und mikroscopischer Wahrnehmungen» («Arch. Mikrosc. Anatomie», 1873, 9). (нім.)
• «Neue Beleuchtungs Apparate» (ib., 1873, 9). (нім.)
• «Relations of aperture and power of mikroscop» («Montly Microscop. Journal», 1882 и 1883). (англ.)

Вшанування

• В оптиці на честь науковця названі число Аббе, призма Аббе, рефрактометр Аббе;
• У 1970 році Міжнародним астрономічним союзом ім'я вченого затверджено у назві одного із кратерів Місяця;
• Іменем Аббе назаний астероїд головного поясу — 5224 Аббе, відкритий 21 лютого 1982 року.

Література

• Аббе, Эрнст // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.);
• Аббе, Эрнст // Биографический словарь деятелей естествознания и техники / А. А. Зворыкин. — Москва : Большая советская энциклопедия, 1958. — Т. 1. — С. 5. (рос.);
• Аббе Ернс // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 8.;
• Аббе Эрнст // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Аббе Ернст // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 8.;
• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Приложение 4. Имена астрономов на карте Луны // Астрономы: Биографический справочник / А. Ф. Богородский. — Київ : Наукова думка, 1977. — С. 365. (рос.);
• Храмов Ю. А. Аббе Эрнст // Физики. Биографический справочник / А. И. Ахиезер. — Москва : Наука, 1983. — С. 5. (рос.);
• Гуриков В. А. Эрнст Аббе (1840—1905) / Відповід.ред. І. І. Пахомов. — М.: Наука, 1985. — 157 с. з іл. (рос.);
• Забіякин Ю. Е. Эрнст Аббе // Оптико-механічна промисловість. — 1990. — № 11. — С. 80—82. (рос.);
• Аббе, Ернст Карл // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.