Актинідія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Актинідія
Період існування: 45–0 млн р. т. середній еоценнаш час
Actinidia chinensis A.jpg
Actinidia chinensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Актинідієві (Actinidiaceae)
Рід: Актинідія (Actinidia)
Lindl.
Види

понад 50, див. текст і посилання

Commons-logo.svg Вікісховище: Actinidia

Актині́дія[1] (Actinidia) — рід витких рослин родини актинідієвих. Це є дерево ліана з Південної Америки. Мешканка багатьох сучасних садів актинідія ліана прийшла до нас з Південної Азії. Спочатку вона прижилася не скрізь, але з часом не тільки влаштувалася на всій європейській частині країни, але і значно поповнила сімейство безліччю нових сортів.

Опис[ред. | ред. код]

Рослина актинідія належить до виду багаторічних здерев'янілих ліан сімейства актинідієвих і відрізняється гарним зовнішнім виглядом: яскраві строкаті листя, ніжні квіти з тонким ароматом, невеликі довгасті плоди. В залежності від сорту, листя актинідії можуть бути пофарбовані в зелений або зелено-червоний колір, з кожним періодом вони змінюють відтінок – можуть рожевіти, багровіти і навіть біліти. У деяких сортів строкаті листя прикрашені жовтою облямівкою.

Плоди актинідії не тільки володіють чудовим смаком, але і здатні дати фору багатьом фруктам у вмісті вітаміну C та інших корисних елементів.Але не всі сорти дерева актинідія, плоди якого так полюбилися садівникам, мають їстівні якості. Мало хто знає, але ягода актинідія є найближчою родичкою ківі. У загальній складності її колекція налічує близько 80 видів. У нашій країні особливо прижилися аргута, полігама і коломікта. Всі вони поділяються на безліч сортів, де кожен має відмінний вигляд і унікальні грані смаку.

Найбільше визнання отримали сорти - Чорна, Крупноплідна, Київська Гібридна, Самоплідна, Фігурна, Вереснева, Оригінальна, Кенс Ред, Коломікта.

При цьому актинідія – рослина доволі примхлива, хоча і стійка до зовнішніх впливів. Росте на родючих ґрунтах, при помірній вологості, спеці і кислотності. Для дозрівання плодів потрібно багато сонця, тому висаджувати актинідію краще на сонячній стороні, але щоб нижня її частина була в тіні інших дерев або споруд.

Плоди Actinidia: A = A. arguta, C = A. chinensis, D = A. deliciosa, E = A. eriantha, I = A. indochinensis, P = A. polygama, S = A. setosa

Відомо понад 50 видів[2][3], які зростають у південно-східній і східній Азії і в Гімалаях; в Україні вирощують два види[1]:

Деякі інші види:

Розрахунок[ред. | ред. код]

- Морозостійка ліана актинідія може вважатися садовим довгожителем – багато рослин здатні прожити до 50 років.

- Вага плодів досягає 18 грамів.

- Довжина плодів становить 3-8 см.

- Довжина дорослої ліани становить близько 8-27 метрів.

- Довжина листя актинідії 8-15 см.

- Плодоносити рослини починають з 3-4 року, але багато сортів радують власників вже з дворічного віку.

- Урожайність кожної рослини може сягати 12 кілограмів за сезон.

Корисні властивості[ред. | ред. код]

Перші плоди рослина актинідія дає вже на початку-середині вересня і продовжує плодоносити до середини жовтня. Залежно від сорту на ній визрівають плоди діаметром від 1 см і більше, із зеленою, коричнево-зеленою або коричневою тонкою шкірочкою, з легким гарматою або без нього. Розрізняються і смакові якості плодів. В одних вони можуть бути солодкими, нудотно-солодкими і навіть з медовим відтінком, як, наприклад, у аргути. У деяких нагадують інжир. Окремі сорти мають яскраво-виражені кисло-солодкий смак і ніжний аромат ананаса (сорт Лакомка), яблуко-ананас (актинідія Джиральді - сорти Юліанія та Алевтина).

Її властивості добре відомі, широко застосовується у профілактичній та народній медицині. Плоди містять високу концентрацію калію, сахарози, пектину, клітковини, крохмалю, кератину, вітамінів A, P та C.

Вона позитивно впливає на процеси травлення, допомагає при тяжкості в шлунку, нетравленні, запорі, печії, відрижці. Вживання плодів актинідії допомагає активізувати та регулювати обмінні процеси в організмі, підвищити імунітет, знизити кров'яний тиск.

Допомагають плоди при бронхіті, туберкульозі, легеневих захворюваннях, ревматизмі, кашлюку.

Листя і кора актинідії широко використовуються в настоях і відварах, а самі плоди гарні як в свіжому, так і переробленому вигляді, так як навіть при сушінні і заморожуванні зберігають велику частину корисних якостей.

Будова[ред. | ред. код]

Актинідія — рослина з дводольним насінням. Аби вона плодоносила, необхідно висаджувати жіночі та чоловічі рослини разом. Однак чоловічі ліани вкорінюються гірше. Тому на 10–15 жіночих ліан потрібно всього одна чоловіча.

Довжина стовбура від 4–5 до 50 м, діаметр до 25 см. Гілки голі або запушені. Листки прості, чергові, блискучі, темно-зелені[4].

Розмножується дана рослина живцями та насінням.

Догляд за актинідіями[ред. | ред. код]

Протягом вегетаційного періоду актинідію потрібно своєчасно поливати, видаляти бур'ян, обрізати, підгодовувати, а також слідкувати за здоров'ям ліани, і при необхідності лікувати її від захворювань або знищувати шкідників. При цьому будь-який вид актинідії потрібно доглядати однаково. Зволожувати таку рослину рекомендується вранці та ввечері шляхом обприскування, особливо важлива дана процедура у спекотну погоду. При тривалій посусі ліана починає скидати своє листя, щоб цього не допустити, ґрунт слід зволожувати 1 раз на тиждень, при цьому під 1 кущ виливається від 60 до 80 літрів води. Якщо ж у ліани все-таки обпадуть усі листочки, то молоді листові пластини, що з'явилися на їх місці, не зможуть зміцніти до заморозків і підмерзнуть. Поверхня ґрунту біля кущів слід розпушувати досить часто, але при цьому на невелику глибину. Під час розпушування ґрунту проводиться також і прополювання.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Плоди деяких видів їстівні (Actinidia deliciosa, Actinidia chinensis, Actinidia arguta, Actinidia kolomicta). Вперше почали окультурювати актинідію у Китаї, проте всесвітньої відомості вона отримала у 1950–1970-х роках, коли Нова Зеландія почала масово експортувати плоди Actinidia deliciosa сорту Hayward під назвою «ківі». Плоди актинідії кисло-солодкі, багаті на вітамін С. В Україні актинідію культивують як декоративну та їстівну рослину.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Actinidia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Actinidia. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 29.09.2021. 
  3. Actinidia. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29.09.2021. 
  4. Воробьев,, Г.И. (1985). Лесная энциклопедия (Російська). Москва: Советская энциклопедия. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]