Андрусенко Корній Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корній Михайлович Андрусенко
Andrusenko Korney Mikhailovich.jpg
Народження 15 (27) вересня 1899(1899-09-27)
Парафіївка (нині Чернігівська область)
Смерть 8 жовтня 1976(1976-10-08) (77 років)
Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Рід військ піхота
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 19181945
Партія КПРС
Звання CCCP army Rank polkovnik infobox.svg Полковник
Командування 239-й гвардійський стрілецький полк
Війни / битви Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна:
Битва за Москву
Сталінградська битва
Битва на Курській дузі
Форсування Дніпра 1943
Білоруська операція 1944

Війна на Тихому океані
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Кутузова II ступеня
Орден Олександра Невського Орден Червоної Зірки Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Андрусенко Корній Михайлович у Вікісховищі?

Корній Михайлович Андрусенко (нар.15 (27) вересня 1899(18990927) — пом. 8 жовтня 1976) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1944), гвардії полковник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 вересня 1899 року в селищі Парафіївці (нині Ічнянського району Чернігівської області) в селянській сім'ї. Українець. Освіта середня. Працював токарем.

У 1918 році призваний в ряди Червоної Армії. Брав участь в Громадянській війні. Член РКП(б) з 1925 року. У 1924 році закінчив Київську військову піхотну школу, в 1941 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе.

У боях радянсько-німецької війни з червня 1941 року. Воював на Західному, Брянському, Сталінградському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах. Брав участь в обороні Москви, Сталінградській, Курської битвах, Білоруській операції, розгромі Японії. Був тричі поранений і контужений.

27 вересня 1943 року гвардії полковник К. М. Андрусенко, переслідуючи відступаючого противника, вивів увірений йому полк на лівий берег Дніпра в районі села Редьківка Любецького району Чернігівської області. Уміло керував збором і підготовкою підручних засобів, човнів, плотів для переправи. Протягом 28 і 29 вересня 1943 року в районі селища Любеча Чернігівської області з боєм переправив на правий берег Дніпра на човнах і плотах всі підрозділи полку. Протягом 29 і 30 вересня 1943 року відбив контратаки піхоти і танків противника і міцно закріпився на зайнятому рубежі. Утримавши плацдарм, забезпечив переправу дивізії.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії полковникові Корнію Михайловичу Андрусенку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1577).

Незабаром полковник Андрусенко К. М. призначається командиром 55-ої стрілецької дивізії (61-а армія, 1-й Білоруський фронт), воїни якої відрізнилися в ході Мінської наступальної операції і, зокрема, в боях при відвоюванні 29 червня 1944 року районного центру Гомелської області Білорусі — міста Петриков — Петриковський десант.

Після закінчення радянсько-німецької і радянський-японської воєн гвардії полковник Андрусенко К. М. вийшов у запас. У 19461956 роках жив в місті Сорочинськ Оренбурзькій області. З 1956 року жив в Києві.

Надгробок Андрусенка К. М. на Лук'янівському військовому цвинтарі

Помер 8 жовтня 1976 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Кутузова 2-го ступеня, орденом Олександра Невського, орденом Червоної Зірки, медалями.

Ім'ям Героя названа вулиця в селищі Парафіївка.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. Москва: Воениз., 1987 (рос.);
  • Конев В. Н. Герои без Золотой Звезды. Том 1. Москва, 2005 (рос.);
  • Навечно в сердце народном. 3-є видання, доповнене і виправлене. Мінськ, 1984 (рос.);
  • Россовский В. П. Золотые Звезды Оренбуржья, 1989 (рос.);
  • Церковный М. Ф.,Шиганов А. Д.,Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Київ:1982 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]