Рене Ґосінні

Рене Ґосінні
фр. René Goscinny
Ім'я при народженні	фр. René Goscinny
Народився	14 серпня 1926(1926-08-14)[…] V округ Парижа, Париж, Франція
Помер	5 листопада 1977(1977-11-05)[…] (51 рік) XVII округ Парижа, Париж, Іль-де-Франс ·гострий інфаркт міокарда
Поховання	Cimetière du Châteaud
Країна	Франція
Діяльність	сценарист, режисер, продюсер, актор
Галузь	комікс
Відомий завдяки	письменник і видавець
Знання мов	французька
Заклад	Sud-Ouestd і Spiroud
Magnum opus	Астерікс, Щасливчик Люк і Le petit Nicolasd
Посада	головний редактор
Діти	Anne Goscinnyd
Нагороди	Will Eisner Hall of Famed (2005) Alphonse Allais Awardd (1964) Adamson Awardsd (1974)
IMDb	ID 0331453
Медіафайли у Вікісховищі

Рене́ Ґосінні́ (фр. René Goscinny; *14 серпня 1926(19260814) — †5 листопада 1977) — французький письменник та видавець єврейського походження, один з авторів коміксу про Астерікса.

Життєпис

Народився 14 серпня 1926 року в Парижі, у родині польсько-українських емігрантів єврейського походження. Батько, Станіслав Симха Ґосцінний (Ґосцінний — у перекладі з польського «Гостинність»; *1887 — †1943) — третій син варшавського рабина Абрама Ґосцінного. Приїхав до Парижу у 1906 році — студіювати хімію і стати інженером. Мати — Ганна Березняк-Ґосцінна (*1889 — †?), народилася у Ходоркові (тепер — село на Житомирщині) у сім'ї видавців. За іншими даними — у містечку Ходорів на Галичині (тоді — Бібрський повіт Австро-Угорщини, тепер — Стрийський район Львівської області України). Була змушена покинути рідне село (чи містечко) через постійні єврейські погроми. Родина Березняків оселилася в Парижі у 1912 році. Батько Ганни, Лазар Абрам Березняк, відкрив друкарню на вулиці Лаґранж, 12 (5-й район). Він спеціалізувався на тиражуванні різних газет і журналів мовою їдиш, а також — російською та українською мовами (у тому числі, видавав український тижневик «Тризуб» від липня 1936 року і до його закриття у 1940 році — через німецьку окупацію Франції; після закінчення війни друкарня Березняка друкувала також журнал «Громада»).

Батьки Рене знайомилися в Парижі. Одружилися — у 1919 році.

У 1927 році батько отримав роботу інженера-хіміка в Аргентині і сім'я переїхала. Рене навчався в Буенос-Айресі у французькій школі. У 1943 році батько несподівано помер. 17-річний хлопець, який щойно закінчив школу, мусив заробляти на життя і утримувати сім'ю. Працював помічником бухгалтера, молодшим художником в рекламному агентстві. З часом змінив своє прізвище на Ґоссіні.

У 1945 році, разом з мамою, перебрався до Нью-Йорка, де мешкав брат мами — Борис. Працював в марокканській імпортно-експортній фірмі перекладачем. Тут Рене мали призвати до американської армії, але він вирішив служити у Франції й поїхав у Європу, а по закінченні служби — повернувся до Нью-Йорка. Під час армійської служби — був художником полку.

Повернувшись з армії у 1948 році, став головним художником невеликого видавництва «Kunen Publishers», в якому вийшли чотири його книжки для дітей.

У 1951 році — знову їде в Париж як кореспондент одного з нью-йоркських інформаційних агентств. Працював журналістом, автором текстів і малюнків для різних видань.

У 1955 році, разом з Жаном Мішелем Шарльє і Альбером Удерзо, заснував видавництво «Edipress/Edifrance», що випускало журнали з коміксами. У цей час познайомився з багатьма знаменитими авторами коміксів, перш за все, з Морісом де Бевереном, автором коміксу «Щасливчик Люк», для якого Ґоссіні писав тексти з 1955 до 1977 року.

У 1959 році «Edipress/Edifrance» відкрив новий журнал — «Pilote». Для першого номера цього журналу Ґоссіні розробив свій найвідоміший комікс-серіал «Астерікс». Паралельно — малював або писав тексти для багатьох інших серіалів, під псевдонімом Д'Агостіно. У співпраці з Жан-Жаком Семпе писав розповіді про маленького Ніколя.

Помер 5 листопада 1977 року, через серцевий напад.

Бібліографія

Астерікс і Обелікс

• Астерікс з Галлії
• Астерікс і Золотий серп
• Астерікс і готи
• Астерікс-Гладіатор
• Астерікс і Банкет
• Астерікс і Клеопатра
• Астерікс і Велика Бійка
• Астерікс в Британії
• Астерікс і нормани
• Астерікс-Легіонер
• Астерікс і Отаманський щит
• Астерікс на Олімпійських іграх
• Астерікс і котел
• Астерікс в Іспанії
• Астерікс і римський агент
• Астерікс у Швейцарії
• Астерікс і особняки Богів
• Астерікс і лавровий вінок
• Астерікс і віщун
• Астерікс на Корсиці
• Астерікс і подарунок Цезаря
• Астерікс і Великий Перетин
• Обелікс і Компанія
• Астерікс в Бельгії
• Астерікс і перевал в Скелястих горах
• Астерікс і Чорне золото
• Астерікс і син
• Астерікс і чарівний килим
• Астерікс і секретна зброя
• Астерікс і Обелікс на морі
• Астерікс і актриса
• Астерікс і небо, що падає
• Астерікс проти Цезаря
• Дванадцять завдань Астерікса
• Астерікс завойовує Америку
• Операція Getafix
• Як Обелікс потрапив в магічне зілля

Маленький Ніколя

Рене Ґоссіні також є автором кумедних оповідань про маленького Ніколя. Історія їх створення почалася в 1950-ті роки, коли Рене Ґоссіні вирішив написати текст до невеликих гумористичних малюнків, автором яких був друг Рене — художник Жан-Жак Семпе. Таким чином вийшли кумедні розповіді і веселі історії про доброго бешкетника, його приятелів і школу, які полюбили діти багатьох країн світу.

• «Друзі малого Ніколя» (Рене Ґоссіні, Жан-Жак Семпе)
• «Розваги Малого Ніколя» (Рене Ґоссіні, Жан-Жак Семпе)
• «Маленький Ніколя на перервах» (Рене Ґоссіні, Жан-Жак Семпе)
• «Маленький Ніколя» (Рене Ґоссіні, Жан-Жак Семпе)

Сценарист

• 2012 — Астерікс в Британії (Astérix et Obélix: Au Service de Sa Majesté) — комікс
• 2009 — Невловимий Люк (Lucky Luke) — персонажі
• 2009 — Маленький Ніколя (Le petit Nicolas) — персонажі
• 2008 — Астерікс на Олімпійських іграх (Astérix aux jeux olympiques) — книга
• 2006 — Астерікс і вікінги (Astérix et les Vikings) — книга
• 2005 — Ізноуґуд або Каліф на годину (Iznogoud) — комікс
• 2001 — Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра (Astérix & Obélix: Mission Cléopâtre) — книга
• 1999 — Астерікс і Обелікс проти Цезаря (Astérix et Obélix contre César) — книга
• 1944 — Астерікс завойовує Америку (Asterix in America) — книга
• 1992 — Щасливчик Люк (серіал) (Lucky Luke)
• 1991 — Щасливчик Люк (Lucky Luke)
• 1989 — Великий бій Астерікса (Astérix et le coup du menhir)
• 1986 — Астерікс в Британії (Astérix chez les Bretons)
• 1985 — Астерікс проти Цезаря (Astérix et la surprise de César)
• 1983 — Дальтони в бігах (Les Dalton en cavale) — книга
• 1978 — La ballade des Dalton
• 1976 — 12 подвигів Астерікса (Les douze travaux d'Astérix)
• 1973 — Гаспар (Les gaspards)
• 1972 — Сьогодні в Парижі (ТБ) (Aujourd'hui à Paris)
• 1972 — Daisy Town
• 1972 — Довічна рента (Le viager)
• 1971 — Суддя (Le juge)
• 1968 — Астерікс і Клеопатра (Astérix et Cléopâtre) — комікс
• 1967 — Астерікс з Галлії (Astérix le Gaulois)
• 1964 — Всі діти світу (Tous les enfants du monde) — короткометражка
• 1964 — Тінтін та блакитні апельсини (Tintin et les oranges bleues) — адаптація

Режисер

• 1978 — La ballade des Dalton
• 1976 — 12 подвигів Астерікса (Les douze travaux d'Astérix)
• 1972 — Daisy Town
• 1968 — Астерікс і Клеопатра (Astérix et Cléopâtre)

Продюсер

• 1976 — 12 подвигів Астерікса (Les douze travaux d'Astérix)
• 1972 — Daisy Town
• 1972 — Довічна рента (Le viager)

Актор (озвучення)

• 1978 — La ballade des Dalton
• 1974 — Bons baisers d'Astérix (ТБ)
• 1968 — Астерікс і Клеопатра (Astérix et Cléopâtre)

Цікаві факти

• З 1996 року щорічно присуджується міжнародна премія імені Ґоссіні найкращому молодому автору коміксів.
• Ім'я Ґоссіні носить одна з вулиць 13 округу Парижа (поблизу Національної бібліотеки Франції).

Посилання

• Офіційний сайт(фр.)